Матеріали

Хитрі львівські чиновники вирішили просто зманіпулювати й використати наше звернення, щоб закласти можливість подальшого дерибану лісу!

Верховна Рада встановила мораторій рубки – лісівники навчились успішно його обходити.

Сьогодні Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект №12089 більшістю в 246 голосів. Той самий, який узаконює всі незаконні забудови лісів та прибережних смуг, за умови якщо вони були “віддеребанені” більше 10 років тому. Але це не все! Бо якщо хтось незаконно отримав землю природно-заповідного фонду і прокуратура в суді відстоїть повернення землі державі…

Незаконна вирубка лісів лише на Закарпатті збільшилась в обсягах удвічі між 2010 та 2016 роками.

Що депутатам важливіше – євроінтеграція України чи інтереси олігарха-деревообробника?

У системі «Прозорро.Продажі» триває аукціон з продажу родовища «Мак» під торфовидобуток. Одразу, як нам стало відомо про ці плани, ми написали в Міндовкілля звернення з проханням не погоджувати видобуток, бо родовище «Мак» – це понад 260 га добре збережених у природному стані заболочених лісів. Ці ліси дивом оминули й нелегальні бурштинокопачі, що є рідкістю для…

Нещодавно науково-технічна рада нацпарку «Подільські Товтри» погодила рубки площею 1134 га, обсягом 24 615 кубометрів в Ярмолинецькій філії ДП «Ліси України».

Нещодавно лісівники відмовилися надати нам перелік ділянок лісового фонду, на які встановлені земельні сервітути (права на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою) для видобутку торфу та бурштин.

Уже як 2 роки плани рубок лісу на наступні 10 років (вони ж матеріали лісовпорядкування) публічно обговорюються. Закликаємо громадських активістів долучатись:

За останні 10 років держава не спромоглася вирішити питання незаконних санітарних рубок.

Закликаємо забезпечити прозорість та реальну охорону природи в роботі заповідних територій, якими опікується Міндовкілля!

Минулого тижня науково-технічна рада Верховинського нацпарку пробила дно, одноголосно підтримавши суцільну вирубку більше 40 гектарів високогірних лісів. Навіщо? Щоб зробити… протипожежні розриви! Протипожежні розриви – це смуги суцільно вирубаного лісу шириною біля 50 метрів, які начебто мають зупиняти пожежі. Проблема у тому, що за 13 років існування Верховинського нацпарку на його території зафіксовано НУЛЬ пожеж!…

Ми сподіваємось, що Міндовкілля не підтримає відкат природоохоронних норм назад і врахує наші пропозиції до нових правил рубок в лісах України.

Ще кілька тижнів тому ми направили в Міндовкілля наші зауваження та пропозиції до нових правил рубок.  І ми сподіваємось, що його керівництво не допустить збільшення обсягу вирубки українських лісів.

Дарницьке ЛПГ − комунальне підприємство й Київрада та КМДА мають усі можливості, аби зупинити рубки на території, де планується робити заказник.

Ми вже звернулися до Міндовкілля з вимогою вжити заходів щодо заборони проведення будь-яких рубок в тилових установах природно-заповідного фонду в період сезону тиші.

Сколівський лісгосп планує в найближчі роки «переформувати» 306,5 га , отримавши 18300 кубометрів деревини.

Вимагаємо від Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства відправити матеріали на доопрацювання, а адміністрацію парку згадати, що його завдання охороняти природу, а не заробляти на рубках лісу.

Дякуємо народному депутату Юлії Овчинниковій та Міністерству захисту довкілля, завдяки яким нове законодавство стало можливим!

Наразі зміни до матеріалів лісовпорядкування заповідника мають пройти погодження Міндовкілля. Ми готуємо звернення щодо відмови в їх погоджені.

Наблизитись до ЄС допоможуть зміни в застарілому законодавстві.

Створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Воргол», де розташовується один з осередків мережі «Шлях», надає більшої туристичної привабливості цьому давньому селу в межах Сеймського регіонального ландшафтного парку.

Мусимо зберегти Свидовець, усе можливо, якщо боротимемося спільно.

Чи спроможуться депутати повернути сезон тиші хоча б у 2024 році?

Вирубка старих лісів − не єдиний наслідок побудови нових лісових доріг. Прокладання нових лісових доріг − це великі суцільні рубки самі собою.

У нинішніх реаліях контроль інвазійних дерев у лісах – це утопія. Сподіваємось, що Міндовкілля розуміє це не гірше, ніж екологи.

Тому ми знову просимо Міндовкілля врахувати наші пропозиції та зробити цифровізацію лісової галузі прозорою. А Верховну Раду України – нарешті ухвалити в другому читанні законопроєкт 4197-д “Про ринок деревини”.

Прямо зараз Міндовкілля працює над офіційним переліком інвазійних видів дерев, які буде заборонено саджати в лісах. Лісова галузь шалено пручається і робить все можливе, щоб такі види як дуб червоний, робінія чи горіх чорний до переліку не потрапили. Але ці та інші види мають бути заборонені.

Це далеко не перший випадок, коли з 24 лютого влада втиху відміняє ті чи інші екологічні норми. Саме так ми залишилися без «сезону тиші» у лісах, без доступу до інформації про рубки, без нормального доступу до ОВД тощо.

Ідея дерегуляції живе, тому потрібно уважно слідкувати за новими проектами нормативно-правових актів, які виносяться на громадське обговорення.

Ми звернулись до Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства з проханням вжити дій щодо надання відповідного статусу цим ділянкам.

Хоч це й маленька перемога, але розслаблятись рано.

Розповідаємо про ще один інструмент для активістів та журналістів  – зведену статистику із сертифікатів про походження деревини.

У наступних постах познайомимо вас з розділом «Сертифікати походження», який дозволяє аналізувати які вироби з деревини і куди експортує Україна.

Поки громадяни України мріють про рух в ЄС, лісівники та деякі інші чиновники радісно рухаються у протилежну сторону.

Поки ви читаєте цей допис, десь у карпатських лісах вже зрубали 20 дерев.

Тож користуючись приводом міністерської конференції, нагадуємо Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України – природа Карпат все ще під загрозою знищення.

Сподіваємось, суди повернуть комунальним лісгоспам незаконно приватизовані ліси

Ми звернулися до поліції та прокуратури з проханням вжити заходів з встановлення порушників, притягнення їх до відповідальності, здійснення пошкодження території лісництва без погоджень, стягнення збитків за пошкодження території заказника згідно зі встановленими законодавством такс та забезпечити представництво у судах інтересів держави.

Буде справедливо, якщо активи російського оліграха послужать на благо України!

Ми вже звернулися до Держекоінспекції Закарпатської області з проханням провести перевірку та обрахувати збитки. Сподіваємося, що екоінспектори не надто затягуватимуть і хоча б частину старовікового лісу вдасться зберегти!