Будь-які державні рішення мають певну історію. Нагадуємо, що 24 жовтня 2024 року у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики відбулися слухання «Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та об’єктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання».
Ці слухання зібрали велику кількість провідних спеціалістів у сфері охорони природи в Україні: науковців, громадських діячів, політиків та працівників установ природно-заповідного фонду та вищих органів влади.
Рекомендації комітетських слухань днями були затверджені рішенням Комітету та набули сили підзаконного нормативно-правового акта.
Серед багатьох важливих рішень, прийнятих у результаті комітетських слухань, – законодавчі ініціативи щодо спрощення створення заповідних територій, створення центрального органу для управління природоохоронними територіями та біорізноманіттям, збільшення фінансування природно-заповідного фонду (ПЗФ), підвищення зарплат працівникам ПЗФ та багато іншого.
Зараз ми хочемо зупинитися на дорученні, яке комітетські слухання надали Міндовкіллю та місцевій владі: розробити та подати на розгляд Президенту України матеріали щодо створення нових і розширення існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі на тимчасово окупованих територіях.
Минулого разу подібне рішення екологічний комітет Верховної Ради України ухвалював у 2008 році. Після того протягом двох років в Україні було створено 28 нових національних природних парків і 2 природні заповідники, що стало моментом найбільшого розквіту заповідної справи в історії України.
Тепер озвучено наступний перелік важливих територій, що потребують заповідання. Створення яких саме заповідних територій ініціює Комітет?
- Заказник «Долина Курганів» у Херсонській області, площею 1312 га, територія тимчасово окупована;
- Заказники «Кальміуський» (45 000 га, тимчасово окупована територія), «Криволуцький» та «Сидорівський» (звільнені території) у Донецькій області та заказники на території Донецького кряжу у Луганській області (понад 60 000 га);
- Національний природний парк «Чорний ліс», який має стати першим нацпарком у Кіровоградській області, створення якого триває з 1926 року;
- Національний природний парк «Приірпіння та Чернечий ліс» та заказник «Нівецький», що є найбільш очікуваними і водночас дійсно значними за площею проєктованими ПЗФ у Київській області;
- Національний природний парк «Ірдинський» у Черкаській області, що також має майже 100-річну історію створення, яка досі не знайшла логічного завершення;
- Заказники «Східний Свидовець» та «Схили Боржави» у Закарпатській області;
- Розширення існуючих національних парків «Верховинський» та «Гуцульщина» в Івано-Франківській області, НПП «Кременецькі гори» в Тернопільській області, Рівненського природного заповідника та НПП «Дермансько-Острозький» в Рівненській області, національних парків «Слобожанський» та «Дворічанський» (деокупована територія) у Харківській області, НПП «Зачарований край» та Ужанського НПП у Закарпатській області, НПП «Джарилгацький» у Херсонській області (тимчасово окупована територія), НПП «Вижницький» у Чернівецькій області, а також національних парків «Сколівські Бескиди» та «Північне Поділля» у Львівській області;
- Заказники на території колишнього Каховського водосховища.
Створення цих об’єктів природно-заповідного фонду є не лише своєчасним, а й досить давно очікуваним у багатьох областях України. Кожен із цих об’єктів є відомим серед науковців, фігурує в новинах та є об’єктом тривоги багатьох громадських активістів.
Вже зараз робота зі створення або розширення кожного з перелічених об’єктів природно-заповідного фонду залучила значні людські та інтелектуальні ресурси. В усіх випадках є обставини, які завадили оголосити ці території природно-заповідним фондом раніше (в одних місцях були плани будівництва, в інших – рубки, ще в інших чиновники просто не хотіли займатися створенням заповідних територій).
Проте ці обставини не роблять самі території менш цінними, а потребу їх збереження менш актуальною.
З нашого боку Українська природоохоронна група заявляє про готовність допомагати Міндовкіллю та екологічному комітету Верховної Ради України у обґрунтуванні та роботі зі створення кожного з цих об’єктів природно-заповідного фонду.