Не петицією єдиною: розбираємо найкращі варіанти для допомоги громадським активістам
Про інструменти, які круто працюють разом.
Детальніше
Природа знищується швидше, ніж зберігається: за минулий рік площа заповідного фонду України зросла на 0,02%
Частина територій, що очікує на заповідання, наразі тимчасово окупована, проте юридично це не перешкода для їхнього збереження.
Громади хочуть позбавити права розпоряджатися землями!
Мінагро представляє черговий законопроект, що сприятиме спрощенню розорювання земель та знищенню залишків української природи.
Кожна десята громада України – без заповідних територій
Протягом 2020-2023 років ми подали клопотання про створення територій ПЗФ в 10 громадах, де і досі немає жодної природоохоронної території.
Як не зашкодити природі? Поради науковцям, які беруть участь в ОВД
Хочеться сподіватися, що в Україні є багато науковців, які не готові слідувати прикладу пана Нейка.
Чому слід відродити Великий Луг?
Зараз не варто сліпо ставити питання «як відновити водосховище», а шукати рішення, як швидко і раціонально задовольнити наявні потреби держави і населення, використовуючи сучасні технології і рішення.
Законопроект №9516 − нові загрози лісам Карпат!
Ми закликаємо депутатів не голосувати за законопроект 9516 у нинішній редакції.
Якими є наслідки російського теракту на Каховській ГЕС для дикої природи?
Ми розглядаємо наслідки підриву греблі Каховської ГЕС лише для дикої природи, хоча цілком усвідомлюємо, що крім екологічних, є також не менш важливі наслідки для економіки.
Як законопроект 9136 допоможе знищувати заповідні території, які заважають бізнесу?
Закликаємо народних депутатів не голосувати за законопроект №9136.
Зруйнувати те, що працює: як законопроєкт 9136 сприятиме знищенню заповідних територій?
Ухвалення законопроекту 9316 у нинішній редакції відкриє скриньку Пандори, призведе до дерибану заповідних територій. Краще, що можуть зробити депутати, усунути з нього всі ці норми.
У півтора рази більше рубок: Ясінянський лісгосп стаханівськими темпами знищуватиме Карпати?
Ми вже звернулися до Міндовкілля з цього приводу.
План України із заповідання цінних природних територій до 2030р. виконаний… на 3.5%
Частка природно-заповідного фонду України станом на 01.01.2023 становить 4.167 млн.га (6.9%).
Науковці закликають Міндовкілля заборонити висаджувати інвазійні дерева: чому це необхідно?
Уже давно час відмовитися від застарілих радянських уявлень про висадку дерев та їхню цінність. Міністерство захисту довкілля має прекрасний шанс заборонити створювати нові ліси з інвазійних дерев, таких як робінія, гледичія чи червоний дуб.
Мінімум 40 тис. га природи йде під оранку щорічно в Україні!
Необхідним кроком є повна зупинка процесу безоплатної приватизації земель, оскільки земельний ресурс є вичерпним.
Відбулася евакуація унікального гербарію, який понад 50 років збирали науковці Херсонського державного університету!
А за 2 дні після того, як гербарій вивезли, відбулося друге влучення снарядами біля університету. Один з прильотів був саме біля місця, де зберігалися гербарні зразки для перевантаження.
Збереження наукових даних під час війни: як це можливо і чому це важливо?
Члени UNCG шукають можливості отримати додаткову підтримку для українських науковців. Збереження даних досліджень дозволить Україні зберегти напрацювання багаторічних польових досліджень і тим самим зберегти наукову основу для використання та розвитку України у післявоєнний період.
Захищаючись від ЗСУ, росіяни руйнують заповідники
Російські війська розпочали будівництво потужного укріпрайону вздовж лівобережної частини Херсонської області в Україні. Приблизну схему “ліній оборони” (Map of the russian defense lines being built on the right bank of the dnieper 05.11.2022) опублікував канал @COUPSURE в твіттер. Аналіз супутникових знімків підтверджує таке розташування “ліній оборони” росіян. Ця новина має не лише військове але й…
Екосистемні послуги і війна: що ми втрачаємо, коли зникає природа?
Дослідження проводиться в рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» за фінансової підтримки ЕПЛ та Уряду США.
Великий план перетворення природи: як за радянського союзу знищувалася природа України?
Міф про турботу про довкілля в СРСР завжди починається, як і багато інших: «А вот в наше врємя…». Однак навіть невеличкий аналіз реалізації масштабної кампації з перетворення природи вщент розбиває стереотип про бережливе ставлення до природи в радянському союзі.
Звернення громадських організацій для відправки законопроекту №8058 на доопрацювання!
Ми, представники понад 20 громадських організацій та ініціатив, наголошуємо на неможливості ухвалення Верховною Радою України законопроєкту №8058 у нинішній редакції та необхідності його направлення на доопрацювання.
Як лісівники дезінформують нас про старі ліси?
Пояснюємо, як українські лісові чиновники маніпулюють, розказуючи про «перестійні» (тобто старі) ліси.
Чи будуть басейни річок роз’єднані війною?
Після відновлення контролю України над всіма її землями, співпраця в частині транскордонних вод з її північно-східними сусідами буде неминуча. Інакше всі їхні проблеми “перепливуть” кордон і стануть лихом вже для України.
Ґрунтовий вуглець у лісах: як зберегти, а не вивільнити?
Як показують результати досліджень, монокультурні ліси мають значно нижчий рівень накопичення ґрунтового вуглецю в порівнянні з лісами, де зростають дерева різних видів. Це пояснюється тим, що різні дерева накопичують вуглець різними способами.
Які порушення виявляють аудитори Держлісагентства в українських лісгоспах?
Реальні ж реформи, як-то реформа Держекоінспекції, врегулювання ринку деревини або усунення конфлікту інтересів у лісовій охороні, припадають пилом у владних кабінетах.
Заповідний і прикордонний статус земель в Україні: чи можна поєднати?
Питання будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік і комунікацій в межах природно-заповідного фонду можна врегулювати шляхом встановлення особливого режиму цих територій, встановлення права земельного сервітуту на окремі ділянки, розроблення чіткого алгоритму співпраці між державними органами влади та підпорядкованим їм організаціям.
Забруднення Бузького лиману внаслідок пошкодження головних очисних споруд Миколаєва
Підготовлено в рамках проекту Ukraine War Environmental Consequences Work Group
З 24 лютого в зоні відчуження вигоріло понад 22000 га: наслідки окупації продовжують завдавати шкоди довкіллю
Вже зараз масштабність пожеж є однією з найвищих за всю історію зони відчуження (більші пожежі спостерігались тільки у 2020 році та поряд з іншими чинниками були спричинені аномальними погодними умовами), що показує наскільки серйозної шкоди завдають воєнні дії довкіллю та наскільки довготривалими можуть бути наслідки війни на прикладі лише пожеж.
На межі вимирання: війна може знищити оселища ендемічних волошок Нижнього Побужжя
Заповідання цих ділянок є важливим кроком, принамні для їх збереження від знищення в тилу.
Звернення до Президента України “Про долю і роль української дикої природи після завершення війни”
Наша організація, що об’єднує велику кількість професійних науковців-біологів, географів та екологів, готова забезпечити цю ідею науковим наповненням та обґрунтувати створення великих національних парків на сході та півдні України, загальною площею до 1 мільйона гектарів.
Післявоєнна доля світових нацпарків: збереження з користю для людей, держави та природи
Природоохоронний потенціал України потужний і перспективний. У час, коли світ готовий підтримувати нашу державу, як ніколи, наше завдання – зробити все, аби використати цю підтримку з максимальною користю – для людей, держави та природи.
«Доцільний та найпростіший шлях для відновлення забруднених бойовими діями територій – передача їх до природно-заповідного фонду», − фахівчиня в галузі геохімії ландшафтів Анастасія Сплодитель про еколого-геохімічний стан українських ґрунтів зон впливів воєнної діяльності та перспективи їхнього відновлення
Можна шукати і шляхи відновлення ґрунтового покриву. Хоча видалення важких металів з ґрунту – це досить трудомістке та дороговартісне завдання.
Під шумок: як знищують Висунсько-Інгулецький РЛП?
Найбільшим ризиком для рідкісного виду РЛП є дії місцевої влади, яка не бачить явних порушень.
Луганський сором: Міндовкілля запланувало нищити природу під виглядом її “відновлення”
Понад 20 українських та європейських НУО звернулися до високопосадовців ЄС з пропозицією фінансувати Україну виключно за умови впровадження ряду надважливих реформ в сфері охорони природи.
20 рослин, які можуть зникнути через війну росії в Україні
Ми розраховуємо що види з нашого “тривожного” списку не будуть остаточно знищені і плануємо дослідження стану їхніх популяцій після звільнення тимчасово окупованих територій України.
Чи такий класний закон 5650, як про нього пишуть?
Від закону 5650 до збереження самосійних лісів, до охорони степів та луків, до консервації земель – як до неба рачки.
Законопроект №5650 – збереження степів і економія мільйонів бюджетних гривень!
Закликаємо ВРУ та Міндовкілля активізувати роботу над ухваленням у 2 читанні законопроекту №5650!
Як контролювати незаконні оранки у період воєнного стану?
Поки сили оборони України стримують ворога, а громадянське суспільство займається фіксацією злочинів росії та лобіюванням надання Україні статуса кандидата в члени ЄС – окремі нечисті на руку ділки під шумок продовжують порушувати природоохоронне законодавство України.
Якою має бути доля пошкоджених вибухами українських територій?
Сценарій – “полишити територію в спокої і дати природі відновитись” – не потребує жодних коштів.
Нові закони для освоєння аграріями заповідних територій!
Поспіх, невігластво чи свідомий намір?
Чи відновлювати Оскільське водосховище після завершення війни?
Окрім безперечно важливих комунікаційної та економічної функцій позбутися греблі насамперед означає повернути у природне місцеперебування десятки представників рослинного та тваринного світу.
Як правовий хаос може завдати шкоди природі України
Складається враження, що за цими кроками ховається не стільки поспіх, скільки неймовірна жадібність до землі представників аграрного лобі в парламенті, навіть під час війни.
Зелена відбудова України: Позиція громадськості
Для довгострокового планування та нового капітального будівництва ми маємо думати не лише про вартість проєктів станом на сьогодні, але й про їхню довгострокову ефективність та повну ціну з баченням на майбутнє.
Прикордонні мури розділять заповідники ЮНЕСКО?
Якщо ж і будувати подібні споруди, варто взяти досвід з будівництва стін вздовж доріг, які робляться з переходами та тунелями для забезпечення міграції тварин.
Сім нагальних кроків для захисту довкілля в умовах війни та успішної євроінтеграції
Ці сім кроків мають бути впроваджені прямо зараз, без жодних зволікань. Ми готові до будь-якої співпраці для збереження довкілля України!
Майбутнє української природи: формула з тисячею змінних
Щоб знайти правильні, обґрунтовані рішення, потрібна якісна оцінка усіх впливів, яких зазнала природа України.
Руйнування Ірпінської дамби: якими є наслідки для природи та людини?
Поки воїни ЗСУ борються, аби зупинити геноцид українського народу, екологічному фронту варто подбати про запобігання екоциду.
Росіяни везуть радіацію з Чорнобиля у свої військові бази
Найбільш вірогідним місцем передислокації виведеної з України зараженої техніки є база “Весела Лопань” біля м. Бєлгорода.
Як війна росії проти України може вплинути на птахів
У цілому, вплив війни в Україні на птахів буде залежати від тривалості та інтенсивності дії негативних чинників.
Радіаційна загроза для Європи: у Чорнобильській зоні відчуження горить 7600 га радіаційно-забруднених лісів
Єдине вирішення проблеми – це негайна деокупація російськими військами території.
WWF International та інші міжнародні екологічні НУО ігнорують війну в Україні. В чому тут проблема?
“Аполітична” позиція великих міжнародних НУО на кшталт WWF лише доводить їхню імпотентність, їхню нездатність швидко та ефективно реагувати на глобальні виклики.
Дерибан 1459 гектарів лісу на Київщині!
Масштабний дерибан українських лісів потребує не тільки втручання прокуратури, а й, можливо, змін до законодавства.
Перші ініціативи заповідання на Миколаївщині
Перші пропозиції щодо необхідності заповідання унікальних природних об’єктів Миколаївщини відомі з 1920-х років.
Розорати не змогли – зможемо заліснити!
На цей час ми почали підготовку грунтовної скарги щодо дій Держлісагенства по всіх областях, що призводять до знищення степів в ході лісорозведення, – до Бернської конвенції.
Природно-заповідний фонд як основа збереження природи громади
Рішення про погодження заказників приймаються громадами з метою збереження природи, рідкісних видів рослин та тварин, унікальних ландшафтів, водних ресурсів, але поряд з тим – і для добробуту громадян: адже повне знищення природи означає остаточне перетворення території громади в аграрну пустелю.
Недоброчесні науковці знову продають українські ліси
На жаль, ми не бачимо іншого виходу, окрім як публічно писати про недоброчесних “науковців”. Інакше є ризик почути колись у свою адресу “так ви ж, науковці, усі такі…”
Як “масштабне заліснення” від Зеленського призведе до масштабного опустелювання
Нова ініціатива з «масштабним залісенням» повністю знищить все те, що має охоронятись і, головне, примножуватись згідно з уже існуючими міжнародними і національними рішеннями щодо охорони природи і боротьби зі змінами клімату.
Як Держекоінспекція (не)захищає тваринний світ лісів?
Пане Мальований, може досить імітувати роботу?
Як “легковажні” рішення Веселинівської ОТГ можуть знищити “Райдолинський степ”?
На лист Веселинівська ОТГ повідомила, що рішення щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність були прийняті ще до погодження заказника й запропонували розробляти проект землеустрою заказника виключивши дані ділянки.
Заповідна Прибужанівська ОТГ
Живучи зараз ми маємо не забувати, що цю землю, середовище нашого існування та природні ресурси ми передаємо у спадок нашим дітям.
Консультація: як зупинити продаж природи на земельних аукціонах?
До нас регулярно звертаються місцеві мешканці та активісти з проханням чим допомогти у боротьбі з оранками і як перевіряти чи не продадуть луки, пасовища, сіножаті та степи під оранку. Тому ми вирішили зробити ілюстровану покрокову інструкцію і поділитись нею з вами.
Боротьба за полонину Боржава: шлях у чотири роки
Саме ухвалення закону «Про території Смарагдової мережі» передбачає створення таких запобіжних механізмів, які б унеможливлювали виникнення загроз для нашої природи.
Знову про секс пташок: як лісгоспи та екоінспекція ігнорують «сезон тиші»
Ми повідомили Держекоінспекцію про всі можливі порушення «сезону тиші», які ми виявили.
Лісівники Київщини vs. біорізноманіття: результати робочої зустрічі
Сподіваємося, що керівництво Київської області все ж відстоюватиме майбутнє громадян, а не незрозумілі інтереси керівництва лісівників Київщини.
Знищення Бузького Гарду – втрата кожного з нас!
За міжнародним зобов’язанням Україна повинна оберігати цінні природні території, але реальних механізмів немає і не буде, поки Верховна рада не ухвалить закон «Про території Смарагдової мережі».
Ухвалення законопроекту №2194 – заявка України на світове лідерство в знищенні природи!
Ми закликаємо Президента України Володимира Зеленського накласти вето на даний законопроект!
Зі злочинами проти довкілля вирішили боротись шляхом їх узаконення?
Сподіваємось, що в Президента слова не розійдуться зі справою і правки, підготовані до законопроекту №2194 депутатами «Слуги Народу» з екологічного комітету, будуть підтримані в залі, а у випадку їх не підтримання закон буде відхилений.
То хто ж таки маніпулює? Відповідаємо на критику аграрних лобістів
Ніхто не ставить під сумнів необхідність децентралізації і наведення ладу в земельній сфері – до Держгеокадастру у природоохоронців теж безліч претензій. Але робити це шляхом знищення природи неправильно, і саме тому законопроект №2194 потребує суттєвого доопрацювання.
Екологічна катастрофа сьогодні: як бездіяльність влади веде до знищення «Долини Курганів»!
Курс на тотальне розорювання земель та задоволення інтересів аграрних баронів треба зупинити! Земельна політика держави мусить бути змінена, інакше майбутнє України буде дуже сумним…
Як екологічна інспекція покриває незаконні рубки: приклад Закарпаття
На практиці екоінспекція часто покриває незаконні рубки, замість того, аби з ними боротися. Як це відбувається? Ось два свіжих приклади з найбільш лісистої області України – Закарпатської.
Скільки степів залишилось в ОТГ Вознесенського та Веселинівського районів?
Збереження залишків природи сьогодні впливатиме на економічний потенціал громад у найближчому майбутньому, а також на рівень життя та здоров’я місцевих жителів.
Степи Миколаївщини: на межі знищення чи на порозі нового життя?
Наразі готові проекти створення перших трьох заказників. Наступний крок – погодження їх з громадами.
Оприлюднюємо зауваження до Морської природоохоронної стратегії України
Нещодавно Міндовкілля оприлюднило проєкт розпорядження Кабміну «Про схвалення Морської природоохоронної стратегії України» з метою отримання зауважень та пропозицій.
Інноваційне лісівництво: Боярська ЛДС знищує заказники під Києвом!
З малопорушених ліси заказників «Дзвінківський» та «Жорнівський» перетворюються на типові деградовані внаслідок безглуздих рубок. Така ж ситуація спостерігається з десятками інших лісових заказників по всій Україні.
Країні потрібні нові лісові нацпарки!
Ми хочемо, щоб найбільш цінні ліси України отримали статус нацпарків.
Європейський “запобіжник”, що допоможе українцям не втратити дику природу
Робота з підтримки законопроекту “Про території Смарагдової мережі” підтримана Міжнародним Фондом “Відродження” в рамках проекту «Імплементація європейського природоохоронного законодавства в Україні через розвиток Смарагдової мережі».
То чи пов’язана IKEA з незаконними рубками в Україні? І до чого тут “екологічне” маркування FSC?
IKEA не змогла оприлюднити жодних переконливих доказів тому, що виявлені британськими розслідувачами незаконні рубки насправді були законними.
Скасували кожний п’ятий: об’єкти природно-заповідного фонду, які ми втратили за пів століття
Усього в Україні було скасовано 2362 об’єктів ПЗФ (3,2% від площі всіх створених об’єктів ПЗФ та 21,7% усіх об’єктів ПЗФ за кількістю).
Рекомендації для тих, хто бажає долучатись до акцій з посадки дерев
Висаджувати дерева та чагарники треба надзвичайно відповідально, інакше ця справа може навпаки завдати шкоди дикий природі.
Сучасна історія заповідання в районі колишнього заповідника «Конча-Заспа»
З 1997 року розпочинається новітня історія заповідання земель «Конча-Заспи». До 2020 року на місці колишнього заповідника або поряд з ним було створено 8 нових територій природно-заповідного фонду, одна з яких на цей час ліквідована, а 7 залишаються чинними.
iNaturalist — інструмент пізнання природи у цифрову добу, для кожного
Коротка інструкція, покликана допомогти розпочати роботу зі збору даних з біорізноманіття за допомогою сервісу iNaturalist. Олег Прилуцький CC BY-NC, 2020 З доповненнями Дениса Давидова (Поради щодо фотографування та ін.) Платформа iNaturalist — один з найбільших у світі проєктів зі збору даних з біорізноманіття, підтримуваний National Geographic та California Academy of Science. Основною ідеєю проєкту є…
Про піщані степи пониззя Південного Бугу та Інгулу
Незважаючи, що більшість піщаних масивів знищена, на окремих малодосліджених аренах досі збереглися невеликі ділянки відкритих та заліснених пісків, на яких зростають рідкісні види флори.
Консультація 2. Хочете зберегти луки й степи – зробіть їх заказниками!
Серія консультацій для збереження степів і лук.
Консультація 1: Чому будь-яка оранка степів і лук є незаконною?
Серія консультацій для збереження степів і лук.
Соснові монокультури: бомба уповільненої дії?
Лісівники продовжують закладати бомби уповільненої дії під наші ліси: за умови кліматичних змін саме соснові монокультури будуть у першу чергу знищені пожежами та шкідниками!
Екологічний слід туриста: як не наслідити?
Поради, які допоможуть туристам не лише зменшити свій екологічний слід, перебуваючи на природі, але й навчать допомагати їй, зберігаючи красу й різноманіття.
Природозалежні: чому нас тягне до лісу?
Прогулянка лісом або в горах покращує самопочуття. В лісі легко дихається. Але чому так? Як це насправді працює? Відповідь не тільки у свіжому повітрі, спокої, тиші чи фізичному русі.
«Культ лісів колись і тепер» П. Тутковський, 1893 р.
Пропонуємо до прочитання надзвичайно цікаву статтю Павла Тутковського «Культ лісів колись і тепер», уперше опубліковану 1893 року.
На захист ідеї національного парку: справа канатної дороги на Каспрів Верх
Ян Ґвальберт Павліковський (переклав Роман Черепанин)
Зберігати природу вигідніше, ніж використовувати
Зберігаючи природні території в дикому стані, ми отримуємо значно більше, ніж відбираючи від них ресурси.
Самосійні ліси, або простий шлях збільшити кількість лісів України
Експерти UNCG готові до співпраці з усіма зацікавленими сторонами заради збереження самосійних лісів!
Чому висадка дерев не завжди допомагає природі?
За певних умов висадка дерев може бути абсолютно неефективною, а часто навіть шкодити дикій природі.
Бернській конвенції 40 років!
Конвенція може по праву називатись головним природоохоронним законом Європи. На основі цієї конвенції грунтуються чи не всі інші природоохоронні конвенції нашого континенту.
Зміна клімату і охорона природи: недооцінені можливості
Чи знали Ви, що вже зараз наземні екосистеми поглинають 20% парникових газів, які викидаються в атмосферу людиною?
Чверть століття без моніторингу біорізноманіття
Щоб планувати охорону кожного виду, ми маємо в першу чергу знати, де він, які його чисельність та стан.
Оранка степів і луків: як порушити закон і знищити природу
Чи не щодня під час експедицій ми стаємо свідками незаконного землекористування, від якого страждають останні залишки природи.
Доцільність санітарних рубок. Науковий та практичний погляд
Ми провели невеликий огляд закордонних наукових публікацій щодо доцільності санітарних рубок.
Яким бачать майбутнє лісового господарства України природоохоронці?
Ми з’ясовували, які ж побажання до українських лісівників мають українські природоохоронці.