Ми в ЗМІ

Річки Ірпінь, Десна і Тетерів. Чернечий ліс довкола Києва. Чорнобильська зона відчуження. Близько десяти природних територій Київського регіону входять до так званої Смарагдової долини і мають стратегічне значення для природи всієї Європи. Чому? І наскільки важливо берегти ці об’єкти? Розповідає Олексій Василюк, голова правління ГО “Українська природоохоронна група”, у програмі “В об’єктиві”.

Чому Україні потрібна Смарагдова мережа та ухвалення відповідного закону, розповідає Олексій Василюк, голова Української природоохоронної групи.

На узбіччі, посеред клумби, на закинутих будівництвах та навіть у парку посеред міста. Рослина, яку у народі називають амброзією, у Конотопі росте на кожному кроці. З-посеред інших бур’янів її виділяє висока здатність викликати алергічні реакції. Саме тому комунальники першочергово намагаються косити ті ділянки, де буяє зелений алерген, каже фахівець управління ЖКГ. Сергій Панченко, експерт Української природоохоронної групи, він спеціалізується на геоботаніці та популяційній екології рослин. Він зауважує, що за час існування у Конотопі, а це орієнтовно 10-15 років, амброзія навчилася пристосовуватися та виживати у найскладніших умовах і знищити її дійсно важко.

У відео співзасновник нашої Групи🐜 Іван Мойсієнко розповідає, чим загрожує поява рослин не властивих нашому клімату, як розорення ґрунтів змінює наш клімат й посилює глобальне потепління та чому степи важливо зберігати, так само як і штучно насаджені ліси.

Інколи на звичайному українському пустирі можна побачити екосистему, більш характерну для Північної Америки, ніж для України.

Так, чимало знайомих нам з дитинства видів рослин та тварин насправді є інвазивними видами.

Клен американський, біла акація, пізня черемха, золотушник канадський та багато інших чужинців рослинного світу швидко розмножуються та витісняють наші, аборигенні види. Вистачає в Україні й чужинців серед тварин.

Чим небезпечні інвазивні види для природи, розказав наш біолог Роман Лисенко

В Тернопільській області знищили геологічну пам’ятку природи “Останці Сарматського моря”.

Читати більше. 

Комусь до вподоби милуватися горами чи річковими долинами із рюкзаком за плечима, а комусь — визираючи із квадроцикла чи мотокроса. Якщо перший варіант практично не шкодить довкіллю, то другий — і завдає шкоди, і порушує природоохоронне законодавство.

Чим небезпечне явище джипінгу і як врегулювати це хобі у законодавстві?

Читайте на сайті газети “День”.

19 липня громадська організація «КримSOS» презентувала другу частину дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації», підготовлене спільно з екологами та аналітиками.

Для дослідження використовували супутникові знімки, дані блогерів, фото з соціальних мереж і окупаційних ЗМІ, розповів експерт з питань охорони природи, керівник ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

Більше – за посиланням.

У Криму після російської анексії існує шість головних екологічних проблем забруднення навколишнього середовища. Про це під час онлайн-презентації дослідження «Довкілля Криму: зміни та втрати за час окупації» розповів український експерт з питань охорони природи, керівник Української природоохоронної групи Олексій Василюк.

Більше – за посиланням.

Статті перекладені англійською мовою.

Кліматологи лякають: посуха в Україні – закономірність, температура може сягати сорока градусів. Так званий «теплий» 60-річний період мав би вже закінчуватися, але через бурхливу діяльність людства цього не відбувається. Чи доведеться нам звикати до літніх максимумів та пристосовуватися до них? Спробуємо розібратися в програмі «Модуль знань», о 16.10 на Українському радіо. Гість: Олексій Василюк, співзасновник ГО “Українська природоохоронна група”

Чи зможе український бізнес ефективно працювати в разі впровадження Смарагдової мережі?

Ми проаналізували європейський досвід і можемо запевнити, що мережа Natura 2000 – повний аналог Смарагдової мережі у ЄС – становить 18% площі території країн-членів ЄС, і цей факт зовсім не заважає європейському бізнесу бути ефективним. Приміром, законопроект “Про територію Смарагдової мережі” є менш жорстким до бізнесу, ніж аналогічне польське законодавство.

Чим Смарагдова мережа не вгодила українському бізнесу, читайте в статті.

Мешканці Могриці, що за 30 км від Сум, скаржаться на те, що в селі розорали заливні луки. Сіножаті роздали у приватну власність. Власники, своєю чергою, передали їх в обробіток сільгоспфірмі. Селяни розповіли: аграрії працюють упритул до річки, через що люди непокояться за чистоту води.

Більше – за посиланням.

Як убезпечити себе від укусу змії? Розповідає герпетолог Української природоохоронної групи Олексій Марущак.

Більше – за посиланням.

Hromadske пропонує вашій увазі експериментальний формат матеріалу — інтерв’ю з деревом. Його героєм обрали старого дуба, що мешкає на південній околиці Києва.

Більше – за посиланням.

2017 – пожежа в долині річки Стир, інформують волинські ЗМІ. 2018 – пожежа у долині річки Стир. Те ж саме в тому ж місці відбувається 2019 і 2020 року. З року в рік історія із пожежами тільки в одному місці поблизу Луцька повторюється. З року в рік навесні, улітку та восени спалахують пожежі у полях та лісах і, зазвичай, місця цих пожеж одні і ті ж. Чому ж так відбувається? І чому природоохоронці кажуть, що пожеж у майбутньому нам не уникнути? Ба більше, їх кількість зростатиме.

Більше – за посиланням.

96 науковців протягом кількох років працювали над розробкою Смарагдової мережі в Україні, щоби найцінніші для всієї Європи види тварин і рослин були збережені та захищені. Проте, держава наразі не спішить виконувати норми міжнародного законодавства, а прийняття українського «смарагдового» закону, який дав би можливість якісно захистити ці території та управляти ними, гальмується.

Більше – за посиланням.

Попри історичну та природоохоронну значущість національного природного парку «Бузький Гард» (Миколаївська обл.), тут планують розвивати Південноукраїнський енергетичний комплекс, зокрема підвищити рівень Олександрівського водосховища на річці Південний Буг для потреб атомної енергетики. Це призведе до затоплення частини нацпарку, що стане причиною багатьох негативних наслідків для біорізноманіття, яке тут охороняється на міжнародному рівні. Науковці та громадські організації подали численні зауваження до Звіту з оцінки впливу на довкілля цього проєкту, що зараз проходить громадське обговорення. Науковці переконані, що  на підставі цього звіту неможливо  надати позитивний висновок ОВД, оскільки він містить грубі порушення законодавства та помилки. Експерти та громадськість закликають Міндовкілля зберегти Бузький Гард та відмовити НАЕК “Енергоатом” у позитивному висновку щодо цього проєкту.

Більше – за посиланням.

Чи можна піклуватися про довкілля і водночас не шкодити економіці? Багато людей підтримують охорону природи, проте вважають, що суперечності між «екологією» та «економікою» усунути складно, якщо взагалі можливо.

hromadske розповідає про досвід європейських країн, де робота зі збереження рідкісних видів рослин і тварин не лише не шкодить економічному розвитку, а й навпаки — дозволяє створювати нові робочі місця, залучати туристів і підвищувати рівень життя населення. А також інформує, як цей досвід можна (і необхідно) застосувати в Україні.

Більше за посиланням.

Лекція освітнього проекту Школа суспільно-політичної освіти. ❇️Тема: Зелена ідея і енвайроменталізм. ✅Формат: інтерв’ю з vip-спікером + дискусія 👤Гість: Олексій Василюк, екс-голова Національної екологічної ради, Експертна дискусія. 🔘Модератор: Юрій Міндюк, директор Фонду сприяння демократії.

На Суспільному стартує цикл екологічних журналістських розслідувань «Червона лінія». У першому випуску – історія про законодавчу колізію, яка створила передумови для незаконних рубок лісу у сезон тиші.

Знищення риби та підводних екосистем. Це те, що чекає на українські річки, якщо не зупинити нелегальний намив піску та його видобування в період нересту. Бізнес на річковому золоті надприбутковий, однак якою ціною для екології?

Біологічне різноманіття лісів бідніє. Однією з причин цього явища є інвазивні рослини. Що це за рослини та як вони шкодять лісовому біорізноманіттю, розповідає «Інформаційна Вінниччина».

Екологи протестують проти ухвалення закону, що дозволяє ОТГ безконтрольно користуватися недоторканою землею.

Більше – за посиланням.

Для України кричущою є загроза будівництва білоруської частини водного транспортного шляху Е40. Уплив від реалізації проєкту торкнеться інтересів нашої держави, оскільки основні будівельні роботи заплановані на річці Прип’ять у Білорусі, а переважна частина басейну річки − в Україні. Українська природоохоронна група підготувала звіт про вплив проекту Е40 на Україну. Звіт стане в пригоді Міндовкіллю та Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики. Саме ці державні органи повинні вимагати транскордонної оцінки проекту Е40.

Детальніше – за посиланням.

Потоки транзитного транспорту, великогабаритні вантажівки… Дороги Києва майже постійно перевантажені, до того ж на них безліч машин, водії яких залюбки оминули б столицю. У генплані Києва давно зазначено – велике місто потребує великої обхідної дороги. Роботи можуть розпочатися вже цього літа. Але чому проект непокоїть екологів?

Існує таке уявлення, що Чорнобильська зона відчуження – це напівлегендарна територія, де людська діяльність майже зупинилася, а серед смертельно небезпечних лісів вільно бігають вовки, ведмеді та малочисельні сталкери.

Важко уявити, що протягом останніх двох років держава офіційно зрубала у зоні майже 80 тисяч кубометрів деревини, яка роз’їхалася по всій Україні, а також була експортована в Китай та Європейський союз.

І що частина цієї деревини отримана незаконно, а частина, що ще більш дивно, – абсолютно законно. І що жодного контролю за тим, наскільки радіаційно забруднена чорнобильська деревина, не проводиться.

Існує таке уявлення, що Чорнобильська зона відчуження – це напівлегендарна територія, де людська діяльність майже зупинилася, а серед смертельно небезпечних лісів вільно бігають вовки, ведмеді та малочисельні сталкери.

Важко уявити, що протягом останніх двох років держава офіційно зрубала у зоні майже 80 тисяч кубометрів деревини, яка роз’їхалася по всій Україні, а також була експортована в Китай та Європейський союз.

І що частина цієї деревини отримана незаконно, а частина, що ще більш дивно, – абсолютно законно. І що жодного контролю за тим, наскільки радіаційно забруднена чорнобильська деревина, не проводиться.

За 35 років з дня Чорнобильської трагедії зона все менше нагадує зону відчуження. Природа відновлюється, тисячі туристів приїздять на екскурсії, проте ліквідатори й донині є невідомими героями. «Букви» вирішили дізнатися, чому один з найбільших туристичних об’єктів світу й досі викликає острах в українців та що необхідно зробити, щоб це змінити. Читайте більше в статті за посиланням.

З початку року на Херсонщині їх померло понад 800. Детальніше дізнавалося Суспільне.

Сосновий бір між Бородинським мікрорайоном та Великим Лугом активно продають під будинки. Вже зараз фактично 13 ділянок посеред лісу належать приватним особам, ще стільки ж продаються, і вартість однієї в середньому становить мільйон гривень. У 2000-х ці території віддали під дачі, і “Запорізький центр розслідувань” розібрався, за чиїми парканами опинилась територія лісгоспу і як сталося, що в місті заводів відпочинок на природі стає доступним лише обраним.

Читати повний матеріал за посиланням.

Законодавство про ринок сільськогосподарської землі має бути суттєво виправлене – інакше матимемо знищення чорнозему та природних ресурсів.

Детальніше – за посиланням.

Незабаром в аграріїв стартують весняно-польові роботи. І під натиском плуга продовжать танути цінні природні острівці. У сільській місцевості незайманий природний простір і досі сприймається як території, що марно толокують. З радянських часів установка «ефективно освоїти землю» міцно засіла у свідомості людей і успішно передається наступним поколінням. Тому новостворені громади, віддаючи під освоєння залишки цілинних земель, практично не замислюються над тим, яких наслідків для добробуту, здоров’я та довкілля варто очікувати після таких рішень.

Чому потрібно зберігати степи і луки – читайте за посиланням.

Ситуація, яка склалася із загибеллю мігруючих птахів на Херсонщині, має міжнародний рівень. Про це Суспільному в інтерв’ю повідомив голова правління громадської організації “Українська природоохоронна группа” Олексій Василюк.

Читати матеріал можна за посиланням.

Зовсім скоро в аграріїв стартують весняно-польові роботи. І під натиском плуга продовжать танути цінні природні острівці. У сільській місцевості не зайнятий природний простір і досі сприймається як території, що марно пропадають. З радянських часів установка «ефективно освоїти землю» міцно засіла в свідомості людей і успішно передається наступним поколінням. Тому новостворені громади, віддаючи під освоєння залишки цілинних земель, практично не замислюються над тим, яких наслідків для добробуту, здоров’я та довкілля варто очікувати після таких рішень.

Детальніше читайте за посиланням.

Скандал із загибеллю журавлів «у» біосферному заповіднику «Асканія-Нова» є чи не найгучнішою екологічною справою 2021 року. Попри відчайдушні спроби працівників заповідника врятувати перелітних птахів, виявляється, що саме екологічно несвідома діяльність фермерів на оточуючих заповідник землях призводить до загибелі нових сотень рідкісних видів перелітних птахів. Збитки, нанесені державі, уже сягнули понад 6 мільйонів гривень. Що саме відбувається у Херсонській області в останні місяці із сірими журавлями й іншими птахами, які стали жертвами неправильного застосування родентицидів?

Читайте більше за посиланням. 

“Україна – єдина країна, яка розташована повністю в Європі, в якій підпалюють природну рослинність, як-от траву чи листя, – каже еколог, голова громадської організації “Українська природоохоронна група” Олексій Василюк. – Випадкові загоряння є у всіх країнах, проте щоб люди умисно підпалювали – це є тільки у нас. Цього не має ні в Румунії, ні в Молдові. Ми можемо розповідати анекдоти про молдаван, але вони не підпалюють траву, це контролюється у них. Тому зі збереженням природи та якістю повітря там все значно краще”.

Чому не можна палити траву, читайте за посиланням.

Природоохоронці планують перевидати книгу про популяризацію екоідей на початку ХХ століття. Детальніше читайте тут.

До столичної бібліотеки імені Павла Тичини в рамках проекту “Кар’єрний радник” завітав Олексій Василюк. Про всесвітній день лісів та день водних ресурсів слухайте ефір за посиланням.

На Полтавщині 285,7 тис га земель лісового фонду. З них 65% штучні лісові насадження і лише 35% – природні. 235,7 тис га лісів є державними і знаходяться у підпорядкуванні Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства. Решта 50 тис га – колишні комунальні чи колгоспні ліси, які зараз належать тимчасовим лісокористувачам, територіальним громадам чи відносяться до земель запасу. Державними лісами Полтавщини опікується 8 лісогосподарських підприємств, де розміщено 50 лісництв.

Думки експертів з погляду екології і лісового господарства читайте за посиланням.

Бажання посадити дерево – це вже половина справи. Проте для того, щоб у рослини було майбутнє, потрібно дотриматися декількох простих правил.

Як правильно садити дерева, читайте за посиланням.

Як зберегти останні залишки степів на Миколаївщині в ефірі програми “Еколайф” розповів експерт з охорони степів Української природоохоронної групи Віктор Скоробогатов. Слухати ефір можна за посиланням.

Незабаром законопроект №2194 буде винесений на голосування у Верховній Раді. Він є одним з провідних у земельній реформі, однак містить чимало ризиків для дикої природи України. Зокрема, законопроект №2194:
● передбачає передачу залишків дикої природи України до комунальної власності, що створює ризики розорювання та знищення таких земель. Як наслідок – пилові бурі та інші стихійні лиха;
● не передбачає чітких та прозорих механізмів розпорядження землями комунальними громадами, що створює ризики виникнення надзвичайних ситуацій, які лягатимуть тягарем на місцеві бюджети;
● скасовує державну екологічну експертизу без належної заміни та нівелює принцип охорони земель, а також не узгоджується з екологічними оцінками, чим створює загрозу екологічній безпеці України;
● створює ризик “дерибану” тих лісів України, на які лісгоспи ще не встигли виготовити необхідну земельну документацію, та лісів, які перебувають на землях запасу;
● ліквідовує контроль за охороною земель, а значить земля не розцінюється як екосистема.
Поки керівництво держави намагається боротися зі зміною клімату та знищенням природи, до ухвалення готується законопроект, який нівелює всі природоохоронні зусилля. Законопроект №2194 потребує суттєвого доопрацювання! На прес-конференції експерти та народні депутати розкажуть, яким чином можна усунити ризики законопроекту №2194.

Детальніше читайте на УНІАНІ.

Що таке ліс – екосистема чи джерело господарських ресурсів? Це майже філософське питання, в усіх відповідях на яке є свої прихильники з багатьма аргументами. А з точки зору закону, під це визначення підпадають лісові ділянки, включаючи лінійні захисні насадження з площею не менше 0,1 гектару. Парки, сади, сквери та окремі групи дерев і чагарники на дачних/садових ділянках до лісового фонду в Україні не відносяться.

У підпорядкуванні Держлісагенства перебуває 73% від загальної площі лісів нашої держави. Не зважаючи на те, що діючі норми зобов’язують оновлювати лісовий кадастр кожні п’ять років, останній моніторинг лісів датується початком далекого 2011 року. Причиною цього чиновники називають відсутність фінансування. Однак, аудит Рахункової палати говорить про інше: щороку передбачені на це мільйони гривень повертаються Держлісагенством та його територіальними підрозділами до держбюджету як не використані. Більш того, пріоритетні напрями та стратегія розвитку у сфері лісових відносин також досі залишаються не визначеними. Тому про актуальний і об’єктивний стан українських лісів наразі можна лише здогадуватися. Більше читайте за посиланням.

В Крыму готовятся подать против Украины иск «из-за ущерба, причиненного полуострову водной блокадой» после перекрытия Северо-Крымского канала. Об этом сообщил спикер подконтрольного Кремлю парламента Крыма Владимир Константинов. Ранее российский глава Крыма Сергей Аксенов заявлял, что полуостров получит «устойчивое водоснабжение» без участия властей Украины. А министр иностранных дел Украины Дмитрий Кулеба в интервью Радіо Свобода отмечал, что возобновление подачи днепровской воды в Крым возможно только после деоккупации полуострова.

Каковы перспективы подобного иска? Имеются ли прецеденты, когда страна, осуществившая захват территорий другого государства, судилась со страной-жертвой аннексии? И каковы экологические последствия перекрытия Северо-Крымского канала? Читайте подробности в материале.

У цьому році Верховна рада має проголосувати за закон “Про території Смарагдової мережі”, який покликаний захистити рідкісні види флори, фауни та наблизити членство України в ЄС. Букви поспілкувалися з екологами та законотворцями, щоб дізнатися до яких змін слід готуватися кожному з нас та чи покращить цей закон стан природи навколо нас. Читайте детальніше в матеріалі.

«50 рідкісних рослин Сумщини» – в обласному центрі презентували атлас-довідник, в якому зібрали інформацію про найрідкісніші види флори області. Презентацію книги приурочили до 20-річчя створення Деснянсько-Старогутського національного природного парку, який називають екологічною перлиною Сумщини.

Україна є другою за відсотком розораності країною світу. Понад 56% території нашої країни – це рілля.

За статус “аграрної житниці” ми платимо велику ціну – втрачаємо залишки дикої природи, виснажуємо ґрунти, сприяємо зміні клімату. А також сприяємо формуванню потужного “аграрного лобі”, яке у будь-який спосіб намагається збільшити площу сільськогосподарських земель. 26 лютого аграрний комітет Верховної ради фіналізував текст законопроекту №2194 до повторного другого читання. У разі його прийняття буде повністю змінена вся система земельних відносин в Україні. Не дарма Мінагро та Мінекономрозвитку називають його “земельною конституцією”.

Але якщо справжня Конституція гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, то “земельна конституція” відкриває прямий шлях до дерибану залишків української природи. Які ж основні “екологічні” проблеми законопроекту №2194? Читайте більше за посиланням. 

В СССР выработка, энтузиазм и подчинение требовались не только от людей, но даже и от природы. В голоде, по мнению кремлевских обитателей, было виновно не руководство страны и политика партии, а погода. Именно поэтому природа была обязана подчиниться и выдавать больше урожая, а проблем создавать меньше.

На какие ухищрения шли почвоведы и как на покорение природы повлияла смерть Сталина – в программе радио “Новое время”, гостем которой стал глава Украинской природоохранной группы Алексей Василюк.

3 березня відзначають Всесвітній день дикої природи. Що таке дика природа, хто охороняє її, чому і чи потрібно це — розповів Олексій Василюк, еколог, природоохоронець, голова ГО «Українська природоохоронна група», співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України.

Слухати матеріал можна за посиланням.

Степ в Україні займає майже 40% відсотків від усієї території. Однак степ майже повністю розораний. Чому необхідно зберігати трав’янисті екосистеми та як зупинити їхнє розорювання? В ефірі UA: Суспільне говорив експерт з охорони степів нашої групи Віктор Скоробогатов.

Слухати ефір за посиланням з 20:50 хв.

Чому нищаться степи Миколаївщини, чим це загрожує екосистемі та як зупинити ці процеси?

Пропонуємо вашій увазі цікавенний ефір на «Суспільне: Миколаїв», гостем якого став наш експерт з охорони степів Віктор Скоробогатов.

Якби прямо зараз ми склали топ екотем у медіа, лідером точно би стала «вирубка дерев». Але навіть з нею багатьом авторам постійно вдається припускатися помилок. Як цьому зарадити — пояснює експерт лісової тематики Української природоохоронної групи Єгор Гриник.

Читайте більше за посиланням.

В эфире Никита Доброславский и проект Уровень оранжевый. Еще в 2019 году экс-губернатор Днепропетровской областной государственной администрации Александр Бондаренко обещал, что вместе с инвестором построят Экопарк. Замысел очень перспективный. Но, как и большинство проектов Александр Бондаренко не довел до конца и еще и в скандал попал с землей под парк. Почему до сих пор Днепропетровская область без экопарка, что или кто помешал его строительство, будет ли зона отдыха, а также эксклюзивное интервью из Харькова Александра Фельдмана. Смотрите в новом выпуске.

Екоекспертам доводиться вислуховувати від журналістів запитання про білі каштани на Хрещатику, саджанці червоних троянд та рейтинги найбрудніших міст. Що не так із цими запитаннями? Пояснить герой цього тексту, голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк. Читайте матеріал за посиланням.

Ця екосистема надзвичайно унікальна. За своїм значенням вона співставна з такими визнаними перлинами Херсонщини, як Асканія-Нова, Чорноморський біосферний заповідник, урочище Буркути, урочище Долина Курганів… Тут зростає велика кількість рідкісних видів рослин, також відмічено велику кількість раритетних тварин, грибів та лишайників… Ранковий гість – Іван МОЙСІЄНКО, ботанік, доктор біологічних наук, професор ХДУ, співзасновник Української природоохоронної групи.

Акція протесту представників природоохоронних громадських організацій проти реорганізації органів влади у природоохоронній сфері відбулася у Києві під будівлею Кабінету Міністрів.

Більше читайте на сайті Украінформ.

Історія охорони природи в Україні почалася на хвилі становлення української держави, і протягом десятиліття зробила Україну лідером у цій новій на той час сфері життя. Про успіхи українців говорили на міжнародних конгресах і писали в наукових виданнях багатьох країн. Але з початку 1930-х майже всі хто, займався охороною природи, були знищені. Певною мірою колись цих людей надихнуло існування в Україні заповідника Асканія-Нова, та згодом саме його існування згубило всіх їх.

Більше за посиланням.

Слухайте ефір з екологом Української природоохоронної групи Єгором Гриником за посиланням.

Ліс – це, в першу чергу, сировина? Чи природна, екосистемна його функція – на сходинку вище? А вода і земельні ресурси?.. Вже кілька днів поспіль серед природоохоронців активно обговорюється ідея фактично забрати функцію управління річками і лісами від Міндовкілля і передати її новоствореному Міністерству аграрної політики. Zaholovok.com.ua намагався розібратися, що із цією ініціативою не так.

22 січня з’явився проєкт постанови уряду, яким до відновленого МінАПК планують передати функції з управління лісами (Держлісагенство) та водними ресурсами (Держводагенство).

Проти цієї ідеї виступили майже всі провідні природоохоронні організації України.

Чому? Читайте в статті на Українській правді.

Держлісагентство та ряд інших органів хочуть передати до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства. Особисті джерела свідчать, що проект відповідної постанови Кабміну уже розроблений та може бути ухвалений уже найближчим часом, – йдеться у повідомленні Української природоохоронної групи.

Це рішення може виявитися фатальним для лісів України. Низка природоохоронних організацій звернулися зі спільною заявою до Президента України та Кабінету Міністрів України для того, аби не допустити провалу позитивних процесів у лісовій галузі, які нарешті розпочалися під егідою Міндовкілля.

Більше – за посиланням.

Експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи Єгор Гриник завітав на “Радіо Культура”. Слухати з 5 хв 10 сек за посиланням.

Голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк завітав на “Радіо Культура”. Слухати етер можна за посиланням з 22 хв 20 сек.

«Холодний Яр – особливе явище на Черкащині. Тут гармонійно поєднано унікальні природні ландшафти, рідкісні і особливо цінні види рослин та тварин, надзвичайно відомі всій Україні історико-культурні пам’ятки й неперевершені у своїй різноманітності легенди. На одній невеликій території ми маємо ціле зібрання елементів, що в повному обсязі відображають усю нашу національну духовність та унікальність.

За місяць може відступити холод, і волонтери знову поїдуть охороняти від туристів підсніжник складчастий, один із брендів Холодного Яру (волонтери кажуть, у гарну погоду за день понад дві тисячі людей відвідують заказник). Чи потрібно було б людям витрачати свій час на охорону рослин, якби територія лісу входила до Нацпарку?

Читайте быльше за посиланням.

Яким стане клімат України та Харківщини за 10 років? Як зміна клімату позначиться на житті людей? Як на кліматичні зміни вже відреагували комахи, птахи та риби?

На ці та інші питання відповів голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк. Більше у відео.