<– Повернутись до сторінки “Про нас”

Науково-практичні розробки
  • Розробка обгрунтувань про оголошення 253 територій Емеральд (4,3 млн га).
  • Розробка понад 100 наукових обґрунтувань створення територій природно-заповідного фонду
  • Участь у створенні експертної системи, що дозволяє визначати належність геоботанічних описів до типів оселищ та проводити інвентаризацію біотопів із залученням фітосоціологічних даних.
  • Участь у розробці проекту Закону України “Про території Смарагдової мережі”.
  • Створення національного веб-ресурсу щодо Смарагдової мережі.
  • членів УПГ виступили авторами 6-го національного звіту України про виконання конвенції з охорони біологічного різноманіття
  • Участь у розробці офіційних “Методичних рекомендацій з розробки звіту з оцінки впливу на довкілля в галузі лісового господарства”, затверджених в Мінприроди.
  • Участь у розробці законопроекту №2351 про збереження самосійних лісів.
  • Участь у розробці природоохоронної частини законопроекту №2351, яким встановлюються вимоги щодо охорони рідкісних видів у лісах та поза їх межами. Законопроект ухвалено Верховною Радою.
  • Консультаційна допомога народним депутатам України при підготовці законопроекту 5650 про збереження лісів, зокрема самосійних. Законопроект ухвалено в 1 читанні.

До реєстрації UNCG наш колектив також був учасником важливих для охорони природи  наукових розробок:

  • Регіональна схема екологічної мережі Херсонської області
  • Регіональна схема екологічної мережі Київської області
  • Схема Південно-Бузького екологічного коридору
  • Схема Деснянського екологічного коридору
  • Розробка переліків регіонально рідкісних видів рослин Херсонської, Миколаївської, Черкаської областей.
  • Участь у підготовці Червоної книги України.
  • Участь у створенні понад 100 територій природно-заповідного фонду

 

Створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду

Одним з основних напрямків діяльності UNCG є виявлення територій, перспективних для заповідання та підготовка наукових обґрунтувань для їх створення. За обґрунтуваннями членів UNCG та в співпраці з колегами в останні роки були створені такі території ПЗФ:

  • У Київській області − заказники «Бориспільські острови», «Витоки річки Дніприк», «Катеринин дуб», «Оранський», «Ковалівський яр», «Стайківські обрії», «Проців-Кілов», «Зачарована Десна», «Косівський», «Ходосівський дуб», «Яхнівський», «Пролісок», «Ревина гора», «Бурковиця», «Невідомщина», «Гайдамацьке болото», «Чернинський», «Гореницький», «Городище «Городок», «Хоцьківський», «Астрагал», «Чернечий ліс», «Прибірський».
  • У Херсонській області − національні природні парки «Нижньодніпровський», «Кам’янська Січ», «Джарилгацький», «Олешківські піски», ландшафтний заказник місцевого значення «Карадай», заказник «Острів Каланчак».
  • У Луганській області − заказники «Нагольний кряж», «Балакирівський», «Борсуча балка», «Долина річки Юськіна», «Долина річки Вишневецька», «Нагольчанський», «Вишневий», «Кошарський», «Міусинський», «Міус-Фронт», «Міусинське узгір’я», «Кружилівський», «Нижній суходіл», «Ганнівський ліс».
  • У Донецької області − заказники «Баранцевий Яр», «Воронцова Поляна», «Заплава р. Бик», «Криворізький», «Золотий байрак», «Брандушкин Яр», «Мокроялинський», «Ступки-Голубовські-2», «Караковський», «Приторський», «Галина гірка» та пам’ятка природи «Сичин дуб», «Соболівський ліс», «Олексина», «Тарасівський», «Урочище Донське ковилове», «Калинівський», «Очеретине», «Маячка», «Яковлівські соснові насадження», «Староварварівські соснові насадження», «Староварварівський ліс».
  • У Львівській області – заказники «Урочище Солониця», «Торфовище Білогорща».
  • В Автономній Республіці Крим – РЛП «Узун-Сирт».
  • На Чернігівщині − заказник «Мурав’ївський».
  • На Черкащині − заказники «Лихолітський» та «Тясминські краєвиди».
  • На Миколаївщині − заказники «Міщанська балка», «Каньйон річки Чичиклія», «Сергіївський», «Новобірзулівський», «Христофорівські плавні», «Лагодівський».
  • На Житомирщині − заказники «Заплава Небесної Сотні» та «Миропільский».
  • У Києві розширено нацпарк «Голосіївський» (приєднано ділянку «Біличанський ліс»), створено заказники «Осокорківські луки» та «Солом’янський парк».

Представництво членів організації

Члени організації залучені до діяльності низки міжнародних робочих організацій, є членами національних робочих груп, науково-технічних рад установ Природно-заповідного фонду.

 

Колегіальні органи, створені державними установами України, до яких входять члени UNCG:

  • Національна робоча група з охорони природи (з 2015 р.)
  • Координаційна рада з питань формування національної екомережі (з 2010 р.)
  • Постійні комісії Київської ОДА з питань заповідної справи та з питань створення національних парків (з 2009 р.)
  • Робоча група з питань розвитку заповідної справи (з 2016 р.)
  • Робочої група щодо координації діяльності під час військових навчань та інших дій підрозділів Міністерства оборони України на територіях природно-заповідного фонду (з 2017 р.)
  • Робоча група з формування змін законодавства про природно-заповідний фонд
  • Робоча група з питань внесення змін до Закону України «Про Червону книгу
  • України».
  • Робоча група з розробки Національної стратегії управління лісами до 2035 року.

 

Колегіальні та дорадчі органи у сфері заповідної справи, моніторингу та охорони біорізноманіття, до складу яких входять члени UNCG:

  • Басейнова рада Середнього Дніпра
  • Басейнова рада Сіверського Дінця та нижнього Дону
  • Національна комісія з питань Червоної книги України при Академії наук України
  • Національна комісія з питань захисту диких тварин України
  • Наукова рада Міністерства освіти і науки України, секція охорони навколишнього середовища
  • Координаційна рада при Херсонській обласній державній адміністрації з питань природно-заповідної справи
  • Міжвідомча робоча група щодо інвазійних чужорідних видів при Міністерстві екології та природних ресурсів України
  • Комісія з питань біорізноманіття і природоохоронних територій Басейнової ради Південного Бугу
  • Робоча група Черкаської ОДА з вивчення питань присвоєння урочищу «Холодний Яр» статусу Національного природного парку
  • Робоча група Черкаської ОДА з вивчення питання створення національного природного парку «Середньодніпровський»
  • Робоча група Черкаської ОДА з розробки Стратегії розвитку Черкаської області на період до 2027 року та планів її реалізації
  • Громадська рада при Державному агентстві управління Зоною відчуження ЧАЕС

 

Установи природно-заповідного фонду, до науково-технічних рад яких входять члени UNCG:

Національний природний парк «Слобожанський»

  • Національний природний парк «Дворічанський»
  • Національний природний парк «Голосіївський»
  • Національний природний парк «Меотида»
  • Національний природний парк «Джарилгацький»
  • Поліський природний заповідник
  • Національний природний парк «Кармелюкове Поділля»
  • Національний природний парк «Деснянсько-Старогутський»
  • Національний природний парк «Олешківські піски»
  • Національний природний парк «Нижньодніпровський»
  • Національний природний парк «Гомільшанські ліси»
  • Національний природний парк «Білобережжя Святослава»
  • Біосферний заповідник «Асканія-Нова»
  • Національний природний парк «Бузький Гард»
  • Природний заповідник «Єланецький степ»
  • Національний природний парк «Подільські Товтри»

 

Асоціації громадських організацій, до яких входять члени UNCG:

  • Українська кліматична мережа

 

Міжнародні організації, до яких входять члени UNCG:

  • Eurasian Dry Grassland Group (індивідуально 8 членів)
  • International Association for Vegetation Science (з 2008 р.)
  • European Vegetation Survey (p 2008)
  • European Vegetation Classification Committee (EVCC) (з 2017)
  • Societas Europaea Herpetologica (з 2019)
  • Соціально-Екологічний Союз (з 2019)
  • International Ocean Institute (IOI), Ocean Ambassador (з 2019)
  • Global Waste Cleaning Network (з 2021)

 

Редакційні колегії періодичних видань:

  • Редакційна колегія журналу “Степной бюллетень” з 2010 р.)
  • Редакційна колегія Бюлетеню Eurasian Dry Grassland Group
  • Редакційна колегія проекту “Україна. Книга-мандрівка”.
  • Редакційна колегія журналу “Palearctic grasslands ” з 2017 р.
  • Редакційна колегія журналу “Чорноморський ботанічний журнал ”
  • Редакційна колегія журналу “https://vcs.pensoft.net/ (VCS)” з 2019 р.
  • Редакційна колегія журналу “Biologia” з 2017 р.
  • Редакційна колегія журналу “Acta Botanica Hungarica ” з 2016 р.
  • Редакційна колегія журналу “Вісник Черкаського університету. Серія “Біологічні науки”

<– Повернутись до сторінки “Про нас”