Незаконні рубки та інші порушення в лісгоспах України виявляє громадськість, поліція, ДБР, СБУ та екоінспекція. А ще… орган, якому ці лісгоспи підпорядковуються, – Державне агентство лісових ресурсів. Результати внутрішніх аудитів Держлісагентство найчастіше кладе в шухляду стола, хоча вони надзвичайно цікаві, адже самі лісівники знають де і як шукати.
Ми отримали доступ до результатів внутрішніх аудитів 2021-22 року, проведених лісівниками у 18 державних лісгоспах по всій Україні. І зробили огляд найпоширеніших з них. Одразу попереджаємо: це скоріше підбірка різних цікавих порушень, а не системний текст про якусь проблему.
Почнемо з нашої улюбленої області – Закарпаття. У 2021 році аудитори перевіряли Великобичківський та Рахівський лісгоспи. У першому з них знайшли класичне порушення – аномально швидке приймання лісопродукції. За законом, уся зрубана деревина одразу після рубки має вноситися в систему електронного обліку деревини. На колоди при цьому набиваються бірки з унікальним номером. Цією системою вже не перший рік піаряться лісівники та Міндовкілля.
Так-от, у 2020 році окремі працівники Великобичківського лісгоспу працювали стахановськими темпами. Рекордсменом став працівник, який набив 1164 бирки за одну робочу зміну! Інші не відставали, також набиваючи по 200-400 бирок за день. Очевидно, що зробити так в реальності неможливо.
У чому ж порушення закону? Працівники лісгоспу вносять в систему інформацію про зрубану деревину не одразу після рубки, а колись потім. Що дозволяє маніпулювати з обсягами та якістю деревини. На жаль, такі історії характерні не лише для Великобичківського лісгоспу. У сусідньому Рахівському лісгоспі аудитори виявили те ж саме.
Цікавий і інший момент: виявляється, лісгоспи можуть змінювати дані, які вони внесли в систему обліку деревини. Тобто якщо відбувалися складні схеми з деревиною та щось не сходиться – подаєш заявку на виправлення даних, і готово. Чудова система!
У 2022 році аудитори Держлісагентства завітали до чотирьох закарпатських лісгоспів. Наприклад, до нашого улюбленого Брустурянського ЛМГ, де порушення не знайде лише сліпий.
Найбільш цікава знахідка аудиторів – незаконна “рубка небезпечних дерев”. Цей вид рубок часто використовується з маніпулятивною метою, щоб рубати там, де інші рубки ніяк не підходять. Аудитори виявили, що мінімум три таких рубки в Брустурянському лісгоспі були абсолютно безпідставними. Бо самі ділянки були далеко в лісі, без жодних доріг чи будинків поруч.
До того ж, лісгосп рубав живі та здорові дерева, а ще незаконно нарубав дерев понад дозволену кількість.
Інша цікава знахідка – схема з продажем деревини. Останній рік керівництво Держлісагентства багато говорить про своє досягнення – продаж деревини лісгоспами виключно на аукціонах. Нібито це, порівняно з прямими договорами, дозволяє уникати маніпуляцій та отримувати більше грошей за продаж державної деревини. Але аукціони щось не дуже спрацювали в Брустурянському лісгоспі. Лісівники придумали чудову схему: з “переможцем” аукціону укладають “додаткову угоду”, за якою зобов’язуються продати деревину дешевше, ніж в результаті проведення аукціону.
Так, один з місцевих ФОПів виграв аукціон на придбання в Брустурянському лісгоспі 438 кубометрів деревини за 1,202 млн гривень. А потім лісгосп уклав з ним додаткову угоду, за якою він купив вже не 438, а 684 кубометри. За загальну суму 1,181 млн грн. Тобто ФОП купив більше деревини за меншу загальну вартість, ніж було передбачено аукціоном.
За минулий рік аудитори нарахували мінімум 3,5 тисячі кубометрів деревини, яка була продана за такими “додатковими угодами”. Те ж саме виявили й в інших лісгоспах, наприклад, в Ужгородському чи Довжанському. В Ужгородському, окрім того, аудитори виявили численні факти рубок “додаткових” дерев – тобто перевищення обсягів деревини, яку можна зрубати за дозволом. Це також історія, поширена по всій Україні: у ході офіційної рубки лісівники рубають більше дерев, ніж дозволено. Різницю – собі в кишеню.
Гайда до інших областей. Наприклад, Кам’янець-Подільський лісгосп. Аудитори переміряли відведені в рубку дерева та порівняли з документами. Половина – із заниженим діаметром. Приблизно та ж картина – у Солотвинському та Надвірнянському лісгоспах на Прикарпатті, де на ділянках рубок виявляли набагато більше зрубаних дерев, ніж було передбачено документами. До того ж, частину зрубаної деревини в одному з випадків взагалі вивезли у невідомому напрямку (тобто вкрали), бо в системі електронного обліку вона відсутня.
Або інший кейс з того самого Солотвинського лісгоспу: аудитори виявили на рубці зрубану деревину без бірок. Хотіли розібратися, але лісничий лісгоспу… зник, забравши з собою документи. Далі цитата з акту аудиту: “На підприємстві складена комісія для уточнення його (тобто лісничого) місцезнаходження…”.
І наостанок: кілька знахідок аудиторів під час перевірки Полтавського лісгоспу. По-перше, санітарна рубка здорових дерев. По-друге, перевищення допустимих площ рубок (в окремих випадках на 20%). По-третє, заниження технічної придатності деревини (89% ділової деревини на одній ділянці класифікували як дрова). Учетверте, суттєве (понад 30%) заниження кількості деревини, яку планується зрубати. Комбо.
Це далеко не повний перелік виявлених аудиторами порушень. В актах можна знайти десятки сторінок описів різних фінансових та інших маніпуляцій, як-от укладання договорів із сумнівними фірмами на надання сумнівних послуг тощо.
__________________________________________________________________________
Утім, за даними Держлісагентства, правоохоронні органи отримали лише акти аудитів чотирьох лісгоспів Закарпатської області у 2022 році. Найімовірніше, інші 16 до правоохоронців не потрапили. Чому? Питання риторичне. Лісова галузь не любить виносити сміття з хати.
Аудити ілюструють важливий факт: ніхто достеменно не знає, скільки насправді деревини щорічно рубають в Україні. Прикладом тому є десятки виявлених порушень, коли лісгоспи рубають значно більше деревини, ніж передбачено документами. Інколи їх ловлять за руку, але найчастіше – ні (ніхто не перемірятиме кожну рубку).
Проблеми лісової галузі України вражають. У більшості з перевірених аудиторами лісгоспів – численні порушення на етапі рубок, так і на етапі продажу деревини або внутрішніх витрат. І це тільки те, що хочуть та можуть виявити аудитори.
Вирішення цих проблем потребує кардинального реформування всієї галузі. Чи робиться щось владою в цьому напрямку? На жаль, ні. Подальше впровадження системи електронного обліку деревини (ви вже зрозуміли, як вона працює) чи об’єднання всіх лісгоспів в один ситуацію не змінить. Навіть рух в напрямку адекватного реформування поки що відсутній.
Реальні ж реформи, як-то реформа Держекоінспекції, врегулювання ринку деревини або усунення конфлікту інтересів у лісовій охороні, припадають пилом у владних кабінетах.