Недоброчесні науковці знову продають українські ліси

Ми проти того, аби переходити на особистості. Особливо, коли мова йде про звичайних громадян, а не про чиновників. Але інколи дуже треба. Як, наприклад, зараз, коли недоброчесні науковці знову продають українські ліси.

Пам’ятаєте, ми розказували про науковців, які за N тисяч гривень готові обґрунтувати будь-які рубки в заповідних лісах України? Та й не лише ми, журналісти з «Наші гроші. Львів» також аналізували цю проблему в межах Львівської області. Однак недоброчесні науковці заробляють не лише на рубках у заповідних лісах. Протягом останніх років місцем їхньої самореалізації стала оцінка впливу рубок на довкілля. Для проведення такої оцінки також потрібен науковець, що обґрунтує безпечність запланованої діяльності, а може і її доцільність

Для тих, хто не знає: оцінка впливу рубок на довкілля (ОВД рубок лісу) – це коли лісгоспи перед проведенням деяких видів рубок мають встановити, як такі рубки впливатимуть на довкілля. Зокрема й на біорізноманіття. Результати таких досліджень публікуються у вигляді «звіту з ОВД». З цими документами може ознайомитися будь-хто. Ознайомитись, подати зауваження й, цілком реально, вплинути на прийняття рішення Міністерством захисту довкілля про те, чи дозволяти заплановані рубки.

Зазвичай до проведення досліджень щодо біорізноманіття лісгоспи залучають професійних науковців, що є правильним і логічним. Але вся ця правильність зводиться нанівець до того, що «хто платить, той і замовляє музику». Тому інколи такі професійні науковці поводяться аж ніяк не професійно. Таких не багато, та розробники звітів знають тих, кому можна “замовляти музику”.

Завдяки тому, що ми аналізуємо всі звіти ОВД по рубках лісів, то й не складно побачити загальну картину того, хто де і які наукові висновки подає.

Минулого року колеги з «Екологія-Право-Людина» писали про такі випадки. Тоді окремі лісгоспи залучали до ОВД кандидата біологічних наук з Кременчука, пані Гальченко Н.П. Це дозволило лісівникам стверджувати, що заплановані рубки не матимуть жодного впливу на біорізноманіття. На жаль, така сумнівна теза підтверджувалася не реальними науковими дослідженнями, а лише підписом науковця-біолога. Сумнівна аргументація, правда?

Нам невідомо про те, чи знала п. Гальченко, що її залучення призведе до обґрунтування потенційно небезпечних для біорізноманіття рубок лісу. Однак цього року ми виявили ще низку випадків, у яких науковці брали участь в неякісній оцінці впливу рубок на довкілля. І цього разу виглядає, що автори точно знали, на що йдуть.

Приклад перший: Нейко Ігор Степанович, доктор сільськогосподарських наук. Працює у Вінницькому національному аграрному університеті. А ще у Вінницькій лісовій дослідній станції. А ще бере участь у розробці звітів з ОВД. І ось про це давайте детальніше.

Цього року п. Нейко неодноразово долучався до ОВД рубок лісу. І кожного разу робив це досить оригінально. Ось візьмемо звіт з ОВД Хмільницького лісгоспу (Вінницька область). Частину про вплив рубок на біорізноманіття писав саме п. Нейко. Виявилося, що він володіє феноменальною здатністю літати серед лісу. Інакше, як пояснити, що паралельно з роботою на двох посадах одночасно, він обстежив усі ділянки, де заплановані рубки на десять років наперед. А це 800 гектарів. Паралельно з цим п. Нейко стверджує у звіті з ОВД, що він ще й встиг обстежити інші ліси, де рубки не плануються.

Думаєте, що 800 гектарів – це реально? Почекайте, це не все. Окрім Хмільницького, пан Нейко також обстежував заплановані рубки у Крижопільському та Могилів-Подільському лісгоспах. Сумарно це десь 3600 гектарів лісів. Зважаючи, що ці лісгоспи проходили процедуру ОВД майже одночасно, п. Нейко мав проводити усі дослідження протягом одного польового сезону, не полишаючи основної роботи. Не дивно, що жодних рідкісних видів та оселищ на цих територіях «не виявлено».

Абсурдність можливості обстежити такі площі однією людиною стала очевидною навіть Міністерству захисту довкілля, яке заборонило проводити рубки у рамках деяких процедур ОВД. Тому лісівники, а з ними й пан Нейко, тепер намагаються бути більш реалістичними. У більш свіжих звітах з ОВД рубок лісу вони пишуть, що обстежували лише ділянки, де заплановані рубки в найближчі рік-два. Але і тут виникають проблеми.

Крім того, цього ж року пан Нейко долучився й до обстеження Шосткинського агролісгоспу на Сумщині. Написав, що обстежив близько 80 гектарів запланованих рубок. Ніби все ок? Але пан Нейко додав до звіту з ОВД карту – маршрут обстежень. З якої чітко видно, що обстеження відбувалися в сусідньому лісгоспі – Шосткинському державному. Це зовсім інше підприємство, ліси якого розміщені на іншій території! Територія власне агролісгоспу, згідно з власними картами автора, обстежена не була.

Карта досліджень п. Нейко зі звіту з ОВД. Червона лінія – маршрут дослідження. Світло-зелені прямокутники – ліси Шосткинського держлісгоспу. Ліси Шосткинського агролісгоспу, які мав би досліджувати науковець, − коричневі прямокутники.

Як так виходить? Малоймовірно, що науковець, який дійсно обстежував ліси, намалював би на карті маршрут у зовсім іншому місці. Ще менш імовірно, що одна людина протягом польового сезону (чи навіть двох) може обстежити майже чотири тисячі гектарів лісу в різних областях. Ще й виявити рідкісні види рослин, які квітнуть в різні сезони, а також тварин, для визначення яких необхідна вузька спеціалізація…

Утім, у вінницького «чемпіона» з обстежень є гідний конкурент, не пов’язаний з лісовою наукою. Ім’я цього лідера дуже якісних обстежень – Глінська Світлана Олегівна, кандидат біологічних наук, доцент Рівненського державного гуманітарного університету. Протягом останнього року п. Глінська оцінювала вплив рубок на біорізноманіття в щонайменше дев’яти лісгоспах Рівненщини¹. У шести випадках матеріали роботи пані Глінської, наведені у звітах з ОВД, взагалі не дозволяють зрозуміти, які саме території досліджувалися. У трьох випадках у звітах з ОВД стверджується, що обстежувалися лише плановані рубки майбутніх двох років.

Шість лісгоспів, щодо яких у звітах з ОВД не вказано, де були обстеження, – це 10 000 гектарів планованих суцільних рубок у найближчі десять років. Це все дослідження 2019-20 років, під час основної роботи. Круто, так? Це навіть швидше, ніж пан Нейко, хоча й не ясно, чи були обстежені всі ділянки. І чи було обстежено хоч щось. Однак якісно обстежити навіть рубки найближчих двох років (а це більше двох тисяч гектарів) протягом двох польових сезонів силами переважно однієї людини – це дуже круто.

Окремо хочеться згадати про висновки згаданих вище науковців. Усі вони заявляють, що масштабні суцільні рубки, які проходять ОВД, не матимуть суттєвого впливу на біорізноманіття. На жаль, такий висновок – дуже сумнівний. І ось чому.

В ідеалі, оцінка впливу рубок на біорізноманіття мала б складатися з двох етапів. На першому етапі науковці мають з’ясувати, яким же є біорізноманіття території, де проводитимуться рубки. Для цього необхідно зібрати всі літературні джерела, а потім доповнити їх власними польовими дослідженнями. На другому етапі необхідно безпосередньо оцінити, як же впливатимуть рубки на біорізноманіття, охарактеризоване на першому етапів.

Як п. Нейко, так і п. Глінська не виконали якісну оцінку впливу на біорізноманіття:

Обидва науковці «обстежили» величезні площі, що свідчить про не надто якісну роботу (якщо вони взагалі кудись виїжджали). До того ж, чимало видів тварин і рослин можна знайти лише протягом невеликого проміжку часу, що накладає додаткові обмеження на терміни досліджень. Питання і в кваліфікації: для якісного збору інформації необхідно залучати вузькопрофільних спеціалістів – орнітологів, хіроптерологів, ентомологів, геоботаніків тощо. Найчастіше одна людина, навіть біолог, не може якісно визначати всі види тварин та рослин (у випадках з комахами багато рідкісних видів потребують спеціальних методик пошуку і фахівців, здатних їх визначити) та типи біотопів. Однак у більшості перелічених нами випадків працював лише один науковець, людина-оркестр;
Якість аналізу літературних джерел названими вище науковцями – також сумнівна. Для прикладу, щодо Могилів-Подільського лісгоспу, який «досліджував» п. Нейко, у відкритому доступі в базі є інформація про охоронювані види рослин з детальною інформацією про походження таких даних. Які, однак, не фігурують у дослідженні п. Нейко;
Найголовніше ж – жоден з науковців навіть не намагався працювати в рамках другого етапу. Інакше кажучи, п. Глінська та п. Нейко не провели власне оцінку впливу на основі наявних даних про біорізноманіття. Хоча підходи до такої оцінки запропоновані у різних джерелах, наприклад, офіційних «Методичних рекомендаціях…», затверджених Міністерством захисту довкілля. Без власне оцінки впливу, будь-які дані про біорізноманіття, навіть найкращі, – нічого не варті.

З приємного: більшість вищезгаданих процедур ОВД була відхилена Міністерством захисту довкілля. Тепер лісгоспам доведеться ще раз оцінити вплив на біорізноманіття, але цього разу більш якісно. Сподіваємося, що Міністерство буде тримати послідовну позицію.

Однак загалом ситуація досить тривожна. Нам прикро, що серед українських науковців трапляються люди, готові за гроші обґрунтувати все, що завгодно. У тому числі й знищення лісів. Їхній перелік не обмежується людьми, згаданими в цій статті. Ще більш прикро від того, що недоброчесні науковці кидають тінь на репутацію інших фахівців, які віддано й дійсно професійно працюють для охорони української природи. На жаль, ми не бачимо іншого виходу, окрім як публічно писати про недоброчесних “науковців”. Інакше є ризик почути колись у свою адресу “так ви ж, науковці, усі такі…”

Контакти:

Єгор Гриник, експерт лісового напрямку Української природоохоронної групи [email protected]

Примітки: