З ініціативи ООН 21 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день лісів. Для лісогосподарських, природоохоронних, деревообробних та інших організацій День лісів є важливим приводом в черговий раз підкреслити важливість лісів для людини.
ГО «Українська природоохоронна група» (УПГ) активно долучається до збереження українських лісів. Але замість того, аби знову озвучувати загальновідоме про ліси, ми хотіли б дещо іншого. Кожне свято – це символічна можливість загадати бажання на майбутнє. Майбутнє лісів України залежить переважно від тих, хто господарює в наших лісах – від лісгоспів. Тому напередодні Дня лісів 2019 року ми з’ясовували, які ж побажання до українських лісівників мають українські природоохоронці. Ми задали наступне питання:
Яким ви бачите лісове господарство України в майбутньому?
Орієнтованим на підтримку екосистемних послуг, а не на заготівлю деревини
Олексій Василюк, еколог МБО “Екологія – Право – Людина” (ЕПЛ)
Студентів лісових спеціальностей традиційно навчають, що ліс – це деревина. І вона має вартість. Більшість лісівників проживають життя, так і не усвідомивши, що крім деревини, ліси забезпечують людство і багатьма іншими благами, вартість яких суттєво вища за ринкову ціну деревини. Так, ліси регулюють водний режим, наповнюють земну поверхню грунтовими водами, стримують паводки, створюють мікроклімат, очищують повітря від техногенних викидів і наповнюють його киснем. В лісах ми збираємо гриби та ягоди. Ми відпочиваємо в лісі та милуємось ним. Крім того, ліси слугують домівкою для тисяч видів флори та фауни. За все це ніхто з нас не сплачує ані копійки, хоча всі ми без винятку користуємось всіма цими послугами: дихаємо, п’ємо воду, маємо вечірню прохолоду та тишу під час заміської прогулянки. Екосистемні послуги – це не вигадка екологів. Вони вже давно фігурують в управлінських документах в США та країнах ЄС. Звісно, існують різні підходи до їх грошової оцінки. Але давайте подумаємо, скільки грошей витратили б українці на лікування респіраторних захворювань, якби ліси не виконували послуг з очищення повітря? Підрахунки ЕПЛ оцінюють послуги з очищення повітря лісами лише Голосіївського національного парку в 480 млн. грн на рік. Не так і мало, вірно?
Всі платники податків в США (навряд чи у нас хтось скаже, що американці є поганим прикладом в плані рівня життя) фінансують Лісову службу США на 6 млрд. доларів щорічно. Бо давно підрахували, що отримують на порядок більше коштів за рахунок екосистемних послуг лісів. На жаль, серед українських лісівників розуміння важливості екосистемних послуг досі не набуло значного поширення. Для прикладу, численні санітарні рубки в природоохоронних лісах несуть значну шкоду біорізноманіттю, а економічний зиск від них – мінімальний. І це вже не говорячи про напівпритомні ідеї побудови теплоелектростанцій, що будуть просто спалювати наші ліси. Ми не гірші за американців і цілком могли б піти їхнім шляхом: кардинально зменшити обсяг рубок на користь використання екосистемних послуг лісів!
Таким, що ставить збереження біорізноманіття одним із пріоритетів
Андрій Плига, координатор лісових проектів WWF в Україні
У нас залишилося не так і багато дикої природи, і ліси складають більшість з того, що ми звикли вважати дикою природою. Не дивно, що і більшість наших рідкісних видів також так чи інакше пов’язані з лісами. Відповідно, від того, наскільки враховуватимуться їхні потреби при веденні лісового господарства, залежить подальше існування багатьох видів або оселищ, особливо тих, що вже стали великою рідкістю. Я бачу лісове господарство України в майбутньому таким, що приділяє увагу цьому питанню – з однієї сторони, таким що підтримує, ініціює та сприяє пошуку та виділенню умовних ділянок із високою природоохоронною цінністю, і, з другої сторони, таким що справді враховує вимоги по їх охороні при плануванні та проведенні вирубок. Я вже можу назвати позитивні тенденції і випадки, коли “майбутнє втілюється зараз”, але хотілося б, щоб окремі приклади стали правилом.
Орієнтованим на кращі світові практики ведення лісового господарства
Петро Тєстов, аналітик МБО “Екологія-Право-Людина”
Лісове господарство – це величезна галузь економіки, засади функціонування якої формувалися протягом багатьох століть! Очевидно, що за цей час ведення лісового господарства зазнало значних змін, постійно впроваджуються новітні підходи до управління лісами. На жаль, в Україні лісова галузь сильно відстає від передових світових практик. Відмова від суцільних рубок, рубки переформування, наближене до природного лісівництво, вилучення інвазійних дерев, рубки відновлення корінних деревостанів, адаптація лісів до зміни клімату – все це досі лишається в Україні на рівні розмов. “Зрубав – посадив монокультуру (і швидше за все – якийсь чужорідний вид!) – виростив – зрубав”, – от основний принцип нашого лісового господарства.
Закордонний досвід свідчить, що окремі рубки можна проводити навіть з користю для природи! В Польщі рубають чужорідні червоний дуб та псевдоакацію. В США відновлюють ліси з могутньої білої сосни, а в національному парку Redwood – ліси гігантських секвой шляхом розумних рубок в похідних лісах. Та навіть при суцільних рубках можна думати про біорізноманіття і зменшення шкоди від рубок. Існує, наприклад, практика «green tree retention» – полишення певної кількості дерев (до 40%) після суцільної рубки, які залишаються у вигляді куртин чи рівномірно на ділянці. Це відразу зменшує негативний вплив на біорізноманіття. Впровадження таких підходів в Україні виглядає справою далекого майбутнього.
Відкритим для діалогу з громадськістю
Єгор Гриник, біолог ГО “Українська природоохоронна група”
Певно, що діалог є одним з найкращих способів вирішити спірні питання. Конфліктів між громадськістю та лісівниками вистачає. А от діалогу – ні. Лише в останні роки потроху стають публічно доступними карти лісів, інформація про майбутні та минулі порубки, інші важливі документи. Проте планування лісогосподарської діяльності все ще слабко враховує інтереси як громадських активістів, так і місцевих громад. Звернення громадян часто залишаються без розгляду або ж закінчуються формальною відпискою. Без конструктивного діалогу з громадянами лісова галузь приречена на майбутні конфлікти, блокування доріг місцевими громадами, критику природоохоронців. Хочеться сподіватися, що в 2019 році ситуація зміниться на краще і лісівники будуть реально, а не показово, враховувати думку громадськості.
Таким, що розвиває туристичну інфраструктуру регіону
Олександр Бурсанов, Туристичне товариство “Карпатські стежки”
Очевидно, що в Україні основним джерелом доходу лісгоспів є рубки. Проте в західних країнах лісгоспи давно зрозуміли, що заробляти можна не тільки на заготівлі деревини! Лісівники активно долучаються до розвитку туристичної мережі: прокладають та підтримують туристичні шляхи, адаптують незатребувані об’єкти господарства під візит-центри, утримують комфортні кемпінги тощо. При чому часто лісові служби займаються туристичною інфраструктурою не тільки на власних територіях. Уявляєте, там лісгоспи беруть участь в туристичних виставках і мають мобільні додатки для туристів! В результаті вигоду отримують всі: лісгоспи мають сталий додатковий заробіток, місцеві громади задоволені новими робочими місцями і можливостями. Ну а ми, туристи, отримуємо зручні умови для подорожей. Набагато приємніше ходити по доглянутим лісовим стежкам, аніж по розбитим лісовозами брудних дорогах. Звісно, і в нас лісівники дещо роблять, в основному створюють рекреаційні зони, причому нерідко доволі якісні. Але всі вони безкоштовні і ми, на жаль, не спостерігаємо тенденції до надання платних послуг туристам. Бо для успішного розвитку туризму в лісовій галузі треба не тільки бажання, а ще й розуміння як це правильно робити. Особисто я з колегами готовий допомагати лісовій галузі України розвивати туризм своїми знаннями та досвідом.
Контакти для додаткової інформації:
Єгор Гриник
ГО “Українська природоохоронна група”
[email protected]
+380678911277
