На Миколаївщині створено заказник “Ковалівські плавні”
За нашим клопотанням рішенням Миколаївської обласної ради в межах Ольшанської територіальної громади створено гідрологічний заказник «Ковалівські плавні» площею понад 394 га.
За нашим клопотанням рішенням Миколаївської обласної ради в межах Ольшанської територіальної громади створено гідрологічний заказник «Ковалівські плавні» площею понад 394 га.
Місяць тому ми виявили факт проведення суцільної рубки в місцезростанні білоцвіту весняного в Дрогобицькому надлісництві і звернулися до екоінспекторів, додавши фотографії пнів і рослини. Відповідь перевершила найгірші очікування.
Болото Березина, мало того, що є одним з найбільших збережених у природному стані боліт України, так ще й знаходиться прямо на межі з Рівненським заповідником.
Ідея зосередити управління природними ресурсами в одних руках і прибрати природоохоронні запобіжники не нова. Схожа «реформа» була у 2003 році. Тепер це хочуть повторити: надати тим, хто нищить біорізноманіття, функції його зберігати; тим, хто нищить прибережні смуги і річки, — функції їх зберігати.
Запрошуємо на другу частину вебінару: практична робота з картою посівів у QGIS!
40 гектарів лісу, всупереч запевненню міністра економіки Олексія Соболєва, що будівництво ВЕС не передбачає рубку, буде знищено найближчими днями. І хоча в частині лісу досі ще лежить сніг, ми зафіксували наявність червонокнижних лунарії і підсніжника.
Заказник створено з метою збереження природного комплексу в долині річки Городок поблизу села Ємчиха. Ця територія поєднує лісові та лучні біотопи, які є осередком біорізноманіття та наразі вразливі до антропогенного впливу.
За нашими дослідженнями та зверненнями 23 лютого розпорядженням начальника Миколаївської ОВА було створено 13 охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України.
Створення охоронних зон — це стратегічно важливий юридичний інструмент. У ситуаціях, коли створити об’єкт ПЗФ неможливо через відмову землевласників у погодженні, саме охоронна зона дозволяє оперативно захистити локальні місцезростання рідкісних видів та біотопи.
Автори пропонують оригінальну методику скринінгу загальної кількості пошкоджених територій ПЗФ, окреслюючи масштаб проблеми та формуючи підґрунтя для подальшого аналізу й відновлювальних рішень.