Цього року Україна головуватиме в Карпатській конвенції. Подальше ігнорування загрози для українського високогір’я Карпат обернеться ганьбою на міжнародному рівні. Бо Європарламент уже висловив занепокоєння будівництвом вітропарків і рубками пралісів на Руні.
Оселищний підхід є одним із ключових інструментів збереження біорізноманіття в Європейському Союзі. Для України ця тема стає особливо актуальною в контексті євроінтеграції, розвитку Смарагдової мережі та майбутнього переходу до Natura 2000.
Ми подали клопотання про створення ботанічної пам’ятки природи «Охтирська дика Груша-довгожитель», а зараз доводимо, що 200-річна груша заслуговує на охорону.
Рішенням Миколаївської облради створено три ландшафтні заказники в степу — «Олександрівська балка», «Старогороженський» та «Новоукраїнський».
Це не просто ігнорування Червоної книги. Це цілеспрямований саботаж природоохоронного законодавства України та міжнародних угод, прикритий сумнівними документами й мовчанням усієї управлінської вертикалі.
На Вінниччині створили новий ландшафтний заказник місцевого значення «Ховрашів’я», покликаний зберегти одне з важливих оселищ рідкісного та зникаючого виду ссавців — ховраха європейського (Spermophilus citellus).
11 серпня 2026 року Президент України підписав указ про створення національного природного парку «Чорний Ліс» на Кіровоградщині.
Сьогодні у Яремчі відбулися так звані «громадські слухання» щодо проблем функціонування Карпатського національного природного парку, які перетворилися на акцію пошуку шляхів легалізації комерційного джипінгу.
Українська природоохоронна група звернулася до Київської обласної державної адміністрації із пропозицією створити новий регіональний ландшафтний парк, який охопить дельту річки Тетерів.
На всіх полонинах, де планується будівництво вітряків, чиновники ОДА не тільки відмовили у створенні охоронних зон із надуманих причин, а й уникають спільних обстежень, як того вимагає законодавство.