Неймовірно щедре водопілля на українських річках цієї весни стало в пригоді захисникам нашої держави і зупинило велику кількість ворожої техніки, що застрягла в болотах або не змогла перейти річки. Розлив на Ірпені стримав напад на Київ, а водопілля на Сіверському Дінці і зараз дає українцям фору укріпити позиції та підвезти на них надану партнерами техніку.
Водночас водопілля на річках має і загрози. Протягом кількох років боротьби проти розорювання степів і лук ми попереджали про цю небезпеку, але, за рідкісними винятками, ніхто на це не зважав. У Київській і Чернігівській областях в останні роки масово розорюють долину річки Десна, ігноруючи статус території Смарагдової мережі та природоохоронні обмеження. Ґрунти в заплаві бідні, тому в них вносять велику кількість добрив та обробляють територію пестицидами.
Цьогорічне водопілля вже зараз затопило велику кількість розораних територій в долині Десни. Водорозчинні агрохімікати потрапляють у воду з розораних ділянок і рухаються далі течією. Саме Десна «постачає» питну воду для Києва, тому розчинені в ній агрохімікати прямують до столичного водогону.
Таке забруднення має і накопичувальний ефект, адже спускаючись униз течією, водопілля затоплює дедалі більше нових розораних лук, вимиваючи аргохімікати з них.
Окрім загрози для киян, ця ситуація несе шкоду і для біорізноманіття: саме зараз триває розмноження рибного населення Дніпра і Десни. Але оцінити масштаби впливу на них поки важко. Можемо лише стверджувати, що такий вплив є, адже всі пестициди, що зазвичай використовують аграрії, мають універсальний хімічний вплив – вбивають усе живе.
Сподіваємось на увагу до цієї проблеми законотворців, які досі не ухвалили зміни до законодавства, що наклали б мораторій на розорювання природних екосистем.