Експедиція. Звягельський район, Житомирщина
З одного боку — вражаюча природа. З іншого — якщо зараз не діяти, вона залишиться лише у спогадах.
З одного боку — вражаюча природа. З іншого — якщо зараз не діяти, вона залишиться лише у спогадах.
Продовжуємо інформувати вас про плани знищення річок України шляхом будівництва нових ГЕС. Цього разу — на Случі, в Городницькій громаді Житомирщини.
Конференція проводиться в рамках проєкту «Природоорієнтовані рішення у відновленні водно-болотних угідь для біорізноманіття, поліпшення якості води та запобігання змінам клімату».
Ми підготували переклад практичного посібника з повторного обводнення торфовищ, підготовленого і виданого нашими колегами з Польщі та Ісландії.
Будівництво малих ГЕС жодним чином не вирішує енергетичні проблеми країни — їхня потужність мізерна. Але наслідки для річок, біорізноманіття та туризму — катастрофічні.
Міндовкілля може це зупинити: розробивши постанову про режим використання торфовищ та припинивши погоджувати видобуток торфу.
Ще в 1920-х роках науковці планували створити Ірдинський заповідник, який мав охопити Ірдинське болото, частину Черкаського бору та Мошногірський кряж.
За 2024 рік таких ділянок було аж 73, для 42 з них не погоджено їх виставлення на торги. Це тисячі гектарів врятованих від видобутку копалин лісів, боліт і прибережних смуг.
Ще на початку XX століття територію Ірдинського болота планували оголосити заповідником, але через значні поклади торфу її використовували для видобутку.
Міндовкілля почало відмовляти у дозволах на видобуток торфу, бурштину та піску на меліорованих болотах.