Наприкінці 2019 року Мінекоенерго оголосило про перегляд Енергетичної стратегії на період до 2035 року та початок розробки Національного плану з енергетики та клімату на 2021–2030 рр. ГО «Екодія» презентувала Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року, створену десятками експертів з різних сфер. У документі співавтори та співавторки запропонували бачення того, яких результатів має досягти наша країна, щоб скоротити свої парникові викиди та зменшити вплив на зміну клімату.
Експерти Української природоохоронної групи долучилися до розробки розділу «Сільське та лісове господарство, землекористування». Коротко викладемо основні тези:
У боротьбі зі змінами клімату значна роль відводиться рішенням, які стосуються енергоефективності, відновлювальних джерел енергії, відходів, транспорту тощо. Разом з тим, механізми самої природи часто недооцінюються або не враховуються зовсім. Цей концепт має назву «природні рішення для боротьби зі змінами клімату» і фокусується на природних екосистемах, які здатні поглинати та утримувати атмосферний карбон, а значить – суттєво сприяти запобіганню кліматичних змін. Рослини та ґрунти наземних екосистем поглинають близько 20% викидів парникових газів, спричинених людиною. Однак це число могло б бути удвічі більшим, якби не негативний вплив від використання природи людиною.
Наступні цілі стосуються саме природних рішень для боротьби зі змінами клімату, значення яких в Україні майже не озвучується на найвищому політичному рівні.
Ціль 1: Збільшення поглинання та утримання вуглецю лісами на 50%
Лісові екосистеми є одним з найбільших поглиначів та утримувачів атмосферного вуглецю. Наразі ліси займають близько 16% території України, хоча в минулому це число було значно більшим. Українські ліси мають значний потенціал до поглинання парникових газів. Однак поряд з цим існує ряд ризиків, що загрожують українським лісам і їх здатності накопичувати карбон. Розроблені підцілі покликані частково нівелювати такі ризики та збільшити поглинання лісами парникових газів.
Підціль 1: Збільшити площу лісів України до 20 % території країни шляхом:
А) розробки та впровадження державної програми із заліснення деградованих земельних угідь лісової зони України;
Б) інвентаризації самозаліснених земель сільськогосподарського призначення та переведення їх до категорії земель лісового фонду.
Підціль 2: Зменшити площу пожеж у лісах України на 50 % шляхом забезпечення державного фінансування заходів з охорони лісів від пожеж.
Підціль 3: Підвищити загальну біомасу лісів України шляхом:
А) збільшення площі стиглих і перестійних деревостанів до 20 %;
Б) збільшення середніх показників збереження в лісах мертвої деревини завдяки забороні її вилучення на заповідних територіях і встановленню мінімально необхідної кількості мертвої деревини (30 м3) у лісах інших категорій.
Підціль 4: Забезпити стабільні показники поглинання й утримання вуглецю лісами через запобігання деградації лісового біорізноманіття та лісових оселищ шляхом:
А) розробки та впровадження національного плану дій з адаптації лісів до кліматичних змін;
Б) запровадження програм національного моніторингу лісового біорізноманіття й інвентаризації лісових оселищ;
В) впровадження сталих практик лісокористування, що не призводять до деградації лісового біорізноманіття й оселищ.
Ціль 2: Зменшення обсягів видобутку торфу на 90% та відновлення торфовищ
Займаючи лише 3% площі Землі, торфовища депонують більш ніж 30% вуглецю ґрунтів планети. Використання торфовищ є причиною близько 25% антропогенних викидів парникових газів від використання земельних і лісових ресурсів. В Україні існує ряд факторів, які негативно впливають на поглинання та утримання карбону торфовищами. Підвищення цін на інші енергоносії спричинило підвищення рівня видобутку торфу. Як наслідок, відбувається значне вивільнення вуглецю з торфу. Необхідно законодавчо обмежити видобуток торфу в країні.
У минулі десятиліття чимало українських торфовищ були пошкоджені та знищені внаслідок осушення. Такі деградовані торфовища перетворюються на джерело викидів парникових газів, що підсилюється значними пожежами в межах осушених торфовищ.
ЦІЛЬ 3 Зменшення емісії при сільськогосподарському використанні земель
Підціль 1: Вивести з обробітку деградовані землі.
Підціль 2: Стале землекористування з урахуванням запобігання змінам клімату й адаптації до їх наслідків шляхом:
- запровадження системи моніторингу вмісту органічного вуглецю у ґрунті та розвитку агрохімічних досліджень ґрунту на сільськогосподарських землях;
- підтримки кліматичних технологій у сільському господарстві, зокрема органічного землеробства та технологій мінімального обробітку землі;
- стимулювання зміни структури посівних площ зі збільшенням частки угідь екстенсивного використання.
До 2030 року Україна зможе досягти показників нейтрального рівня деградації земель – рівня, за якого обсяги й якість земельних ресурсів, необхідних для підтримки екосистемних функцій і послуг і посилення продовольчої безпеки, залишаються сталими або збільшуються.
З усім документом ви можете ознайомитися тут Дорожня карта кліматичних цілей України до 2030 року.
Відео з презентації Дорожньої карти кліматичних цілей України до 2030року.
Рекомендуємо Уряду інтегрувати цей документ до національних планів і стратегій за секторами під час їх розробки.