Поліський природний заповідник був створений у 1968 році і є однією з найстарших і найцінніших українських природоохоронних територій. Цей заповідник – перший, створений за сучасними стандартами в післявоєнний період, один з небагатьох, що повністю зайнятий дикими непрохідними болотами. Площа заповідника – близько 20 тисяч гектарів, яка ніколи не була меліорована і залишається в недоторканному стані до нашого часу. Тут зустрічається до 100 видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, і майже 300 видів, включених до міжнародних угод.
Утім, незабаром заповідник може стати місцем видобутку берилієвих руд. Відповідний проект уже не перший рік лобіює ТОВ «Пержанська рудна компанія». У рамках проекту планується пробурити дві шахти глибиною кількасот метрів, входи в які будуть розміщені за межами заповідника, а самі шахти – прямо під ним, та спорудити гірничо-збагачувальний комбінат. Комбінат буде розташований у межиріччі двох річок за кілька кілометрів від території заповідника.
Примітно, що йдеться про майже незаселену територію на крайній півночі Полісся. Комбінат, що буде розміщений на березі р.Уборть, зможе скидати в річку що завгодно і це не виявить ніхто, бо а) нижче за течією річки вже ніто не живе, не говорячи вже про наявність будь-яких пунктів контролю за якістю води, б) чужих очей тут не багато: добиратись до місця треба чи не добу та є загроза зустрітись з прикордонниками. Чи не це – реальна причина будівництва збагачувального комбінату так далеко, у таких складних умовах? Хіба не було простіше побудувати його в якомусь доступному для транспорту місці?
Українська природоохоронна група виступає проти видобутку берилію в заповіднику, адже це ставить під загрозу існування Поліського заповідника як екосистеми:
«Йдеться про величезну загрозу порушення гідрологічного режиму. У цій місцевості з шахти потрібно буде постійно відкачувати воду. Для цього є технології, але ця вода буде надходити з поліських боліт. Враховуючи те, як змінюється клімат, яким посушливим виявився цей рік – будь-яке пониження рівня ґрунтових вод створює реальну загрозу втрати Поліського заповідника як екосистеми. Заповідник дійсно висохне в разі виконання робіт», – наголошує голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Експерти Української природоохоронної групи сподіваються, що Мінекоенерго ухвалить єдине можливе законне рішення та визнає діяльність щодо видобутку берилію в Поліському природному заповіднику недопустимою, і ця унікальна природна територія буде збережена. Через заповідний статус видобуток у заповіднику не може бути дозволений жодній державній чи приватній компанії.
Також наголошуємо, що ми не виступаємо проти конкретно цього проекту. Видобуток будь-яких корисних копалин або будь-яка інша господарська діяльінсть неприпустима в усіх природних заподіниках України, що є вимогою ст.16 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”. Аналогічним чином, ми готуємо зауваження до всіх проектів з оцінки впливу на довкілля (ОВД), що загрожують порушенням природних територій, що є стратегічним напрямком роботи нашої організації
Нагадаємо, родовище берилію було розвідане в цих місцях ще за радянських часів, але господарська діяльність там ніколи не здійснювалася через заповідний статус. Перші спроби розпочати видобуток здійснила державна компанія «Українські поліметали» у 2015-16 роках. Пізніше Житомирська обласна рада погодила дозвіл з Державною службою геології та надр України на продаж цієї ділянки з аукціону. Дозвіл оскаржувала прокуратура, але з формальних причин програла в 2-й інстанції. У квітні цього року аукціон на видобуток виграло ТОВ «Пержанська рудна компанія». У травні проти посадових осіб Держгеонадра відкрили кримінальні провадження за протизаконне виставлення на аукціон ділянки заповідника. Попри це, підготовка проекту триває.
