Оскільське водосховище входить до ТОП-10 України за площею та об’ємом. Удруге з лютого відбувся частковий підрив його греблі (околиці села Оскіл Харківської області): у жовтні, тікаючи від ЗСУ, росіяни її підірвали.
Апокаліптичні кадри, відзняті на місці подій, напевно, бачили всі. Ці фото — це не спосіб пограти на емоціях, а свідчення реально небезпечної гри з довкіллям.
Оголення приблизно 9000 га дна водосховища в травні є однією з найбільших змін у довкіллі через російсько-українську війну. Теперішня площа осушення не менша.
З екологічної точки зору досить оптимістично звучить припущення про можливе відновлення проточного режиму річки й повернення Осколу в його природне річище.
Утім, неповне руйнування греблі (а, ймовірно, лише кількох її шлюзів) насправді призвело до знищення тимчасових екосистем, утворених на місці штучного водосховища. Водночас це не створило умов для природного відновлення річкових екосистем. Риби не можуть вільно пересуватися повз греблю, річкові відклади далі накопичуються під її стінкою.
Не останню роль у вирішенні подальшої долі Оскільського водосховища грає те, що його вода постачалася жителям Донецької й (частково) Луганської області. І хоча система доживає вже сьомий десяток років, майже половина (подекуди до 69%!) води втрачається при транспортуванні, — реалізація аналогових проектів є дуже витратною.
І все ж, якщо відновленню річкової заплави протиставити відновлення водосховища — ми оберемо перше. Після цього остаточно заплуталися? Тоді пропонуємо почитати наші травневі, але й досі актуальні роздуми щодо подальшої долі Оскільського водосховища.
Фото – Суспільне Харків; Харківська окрема бригада територіальної оборони
#ПрямуємоРазом #MovingForwardTogether #EU4USociety
