Знищення природних територій забудовою — одна з головних екологічних проблем Києва.
І єдиний надійний спосіб їх захисту — це надання їм статусу заповідних територій.
А якщо включити їх до складу національного парку, це означає не лише охоронний статус, але й наявність спеціальної адміністрації, служби охорони та наукового персоналу.
Адміністрація Голосіївського національного парку, громадські активісти та науковці спільно підготували документи на розширення парку на площу понад 1000 гектарів.
До них входять:
- урочища «Китаїв» та «Бакаловщина» (навколо озера «Відро»)
- околиці музею під відкритим небом «Пирогів»,
- острови Ольжин та Козачий та інші території.
Це розширення — лише частина того, чим парк мав бути з самого початку.
Лише у Голосіївському районі міста до складу парку мало увійти 11 000 га, з яких охоронний статус отримали лише 4200 га.
Проте території, що планувалися до включення у НПП початково, досі не втратили цінність.
Усі ці документи були погоджені Міндовкіллям, і подальшу роботу мала вести Київська міська (військова) державна адміністрація.
Але фактично саме вона це розширення і саботувала. Чому ж?
Багато з вас дивилися розслідування Bihus.Info про те, як київська влада «заробляла» на корупційних земельних схемах.
От саме тому київські «природоохоронні» чиновники зовсім не поспішали розширювати національний парк.
Зараз фігурантів корупційних скандалів зі структур київської влади звільнено з посад. Зміни відбулися і в керівництві профільного міського департаменту захисту довкілля.
Та чи відчуємо ми якісні зміни в природоохоронній політиці міста?
Настав час столичній владі згадати про захист природи — і спільно з громадськістю, Міндовкіллям та адміністрацією парку розпочати реальну роботу по розширенню Голосіївського національного парку!
