Розповідаємо про 26 унікальних видів, які можна зустріти в Україні й для збереження яких на європейському рівні Україна створює Смарагдову мережу. Ми розкажемо про кожну адміністративну одиницю України й покажемо один з унікальних видів, який збережеться завдяки територіям Смарагдової мережі саме в цій області.
Наступна на черзі − рись євразійська. Цей вид поширений переважно на північ і схід від України (аж до східної околиці Євразійського континенту). На відміну від доісторичних часів, у наші дні в Україні рись зустрічається лише на крайньому Поліссі (біля 80 особин) та в деяких частинах Карпат (до 400 особин).
Як і більшість диких кішок, рись полює з засідки, жертву наздоганяє двома, трьома стрибками. Легко лазить по деревах та скелях, вона вибирає зручне місце, з якого все добре видно, і терпляче чекає появи жертви. Витримка рисі заслуговує поваги. Годинами, інколи добами вона може без жодного руху лежати в засідці. Маючи надзвичайно гострий слух та зір, рись чує здобич здалеку. Боротьба навіть з великим звіром триває недовго − зуби й кігті в рисі великі й дуже гострі. Рись, як і більшість хижаків, за нагоди вбиває більше тварин, ніж може з’їсти.
Незважаючи на те, що рись занесена до Червоної книги України й штраф за її вбивство становить 20 000 грн., ці кішки часто гинуть від рук мисливців.
Дорослішають рисі на 2-3 році життя. Тривалість життя приблизно 15–20 років.
Фото Charlie Jackson , CC BY 2.0
Рись зображена на кількох гербах адміністративних одиниць Польщі, Франції, Латвії, Білорусі та Росії, а також на державному гербі Фінляндії. В Україні видана пам’ятна монета з зображенням рисі номіналом 2 грн.
Усі території, на яких зустрічається рись в Україні, уже включені до Смарагдової мережі або номіновані на включення до неї. Проте, до ухвалення Закону України “Про території Смарагдової мережі” запровадити конкретні заходи з охорони природних оселищ рисі неможливо. Щороку таких територій меншає. З нетерпінням очікуємо на ухвалення закону в 2021 році!
#emerald_project
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».
