10-15 травня відбувся польовий семінар з визначення оселищ Резолюції 4 Бернської конвенції та комплексна експедиція до північної Кіровоградщини. Метою семінару було навчання біологів з польового визначення оселищ. Локація семінару була спланована таким чином, щоб в ході навчання здійснити виявлення територій, перспективних для заповідання та для створення об’єктів мережі Емеральд (Смарагдової мережі). Учасники заходу базувались у м. Чигирин, в Чигиринському відділенні Уманського юридично-економічного коледжу, за що висловлюємо щиру подяку керівництву навчального закладу.
Що стосується знань про біорізноманіття, ця територія є однією з білих плям на мапі України. Публікацій про флору і фауну цього регіону практично не відомо; в минулому тут лише поодиноко створили кілька дрібних об’єктів природно-заповідного фонду і тут зовсім не проектувались території мережі Емеральд.
Основним об’єктом наших досліджень стали балкові комплекси лучних степів та заболочених долин малих річок. Природні території, обстежені нами, є притулком популяцій багатьох рідкісних видів тварин і рослин. Та і самі оселища, якими зайняті урочища, охороняються в Україні Резолюцією 4 Бернської конвенції. Для їх охорони, зокрема, створюється мережа Емеральд. Такими рідкісними оселищами є лучні степи (оселище типу Е1.2), мокрі або вологі евтрофні і мезотрофні луки (E3.4), прирічкові чагарники (F9.1), прирічкові вербові ліси (G1.11), степи заростаючі лісом (X18) та інші (деталі щодо даних типів оселищ можна вивчити у спеціальній публікації на нашому сайті). Ці, колись звичайні ландшафти центральної України в наш час практично неможливо зустріти, оскільки майже всі степи розорані, а маже всі долини річок перегороджені багатьма греблями та перетворені на мережу штучних ставків. Можна сказати, що саме ці оселища і є звичними ландшафтами, образ який формує картину української природи, описаної у віршах Тараса Шевченка, народних піснях тощо.
Тож, місця, до яких не дійшли руки колишніх меліоративних служб, досі збереглись. В цілому, територія, обрана нами для дослідження, вирізняється з-поміж навколишніх територій високою часткою збереження лучно-степової рослинності, завдяки чому вона відіграє важливе значення для збереження комах, плазунів та птахів саме лучно-степового комплексу. Важливо змогти зберегти ці природні урочища зараз, адже в останні роки степові балки і схили в різних областях України масово потерпають від розорювання дрібними фермерськими господарствами. Така діяльність знищує степові оселища, призводить до фрагментації ландшафту, опосередкованого ураження прилеглих до ріллі природних ділянок отрутохімікатами та до ерозійних процесів. Випадки розорювання виявлені нами в усіх балкових комплексах, досліджених під час експедиції. В усіх випадках оранка здійснена у 2019 році, а нерідко це перша оранка цих ділянок. Крутизна розораних схилів, виявлених нами сягає подекуди 15-25 градусів, що є порушенням законодавства про охорону земель.
Важливо відмітити, що більшість досліджених нами ділянок включають створені раніше ботанічні пам’ятки природи («Берестове» на Черкащині, «Кудинове», «Ковилові горби» та «Степовий горб» на Кіровоградщині), проте такі об’єкти природно-заповідного фонду мають площу від 0,2 до 13 гектарів при загальній площі кожного з балочних комплексів у кілька сотень гектарів. Серед тварин, які охороняються Червоною книгою України, нами виявлені популяції степового канюка, ящірки зеленої, мідянки, голуба-синяка, коренеїда-хрестоносця та ще низки видів комах, в тому числі тих, що будуть включені до нового видання Червоної книги України лише цього року. При цьому виявлені і важливі популяції рослин, занесених до Червоної книги України (Stipa capillata, Astragalus dasyanthus, Bulbocodium versicolor, Adonis vernalis, Jurinea cyanoides тощо) знаходяться поза межами територій ПЗФ. Таким чином, ми вважаємо, що площа зазначених вище територій ПЗФ є недостатньою для охорони кожного з обстежених нами природних урочищ і потребує значного розширення.
Результатами експедиції стали:
- підвищення кваліфікації учасників, що представляють різні наукові установи (до участі в експедиції та її організації долучились члени UNCG та інші науковці з багатьох наукових організацій: Інститутів ботаніки та зоології НАН України, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Канівського природного заповідника, Національного університету біоресурсів та природокористування, Західноукраїнського орнітологічного товариства та Інституту еволюційної екології НАН України).
- Виявлені нові відомості про поширення видів Червоної книги України та Резолюції 6 Бернської конвенції, що будуть використані цього ж року, для підготовки Червоної книги України.
- Для всіх територій, обстежених під час експедиції, будуть підготовлені обґрунтування для створення нових територій природно-заповідного фонду та нових сайтів мережі Емеральд.
Також, в дні експедиції ми прочитали просвітницьку лекцію для студентів Чигиринського відділення Уманського юридично-економічного коледжу.
Навчальний семінар проводився в рамках польсько-українського проекту «Розвиток громадських екологічних організацій та їх співпраці для розширення мережі Емеральд в Україні», що реалізується Фундацією Природна Спадщина (Fundacja Dziedzictwo Przyrodnicze, Польща) у співпраці з громадською організацією «Українська Природоохоронна Група» (UNCG), проект співфінансується Польсько-Американським Фондом Свободи в рамках програми RITA – «Зміни в регіоні», яку реалізує Фонд «Освіта для демократії».