Вкотре відзначаємо успішну співпрацю з Південним офісом ДП “Ліси України” та управлінням екології Миколаївської ОВА щодо захисту степових ділянок від залісення.
Чому це важливо?
Нагадаємо, що з 2022 року, після внесення змін до Лісового кодексу України, лісорозведення на степових ділянках заборонене. Проте необхідною залишається ідентифікація самих таких ділянок. У минулому чимало земель було передано лісгоспам для лісорозведення, і тепер доводиться досліджувати ці території, щоб відокремити цінні степові площі, які потребують збереження, від інших, де залісення можливе без шкоди для дикої природи.
Нещодавно на засіданні робочої групи з аналізу фонду лісорозведення в Миколаївській області було затверджено матеріали спільних із ДП “Ліси України” обстежень у межах Варюшинського та Возсіятського лісництв. Обстеження проводились за нашої участі протягом 2024 року.
Загалом від залісення врятовано 115,51 га цінних степових ділянок.
Зокрема, степовими визнано та заборонено лісорозведення на 28,7 га в межах Возсіятського лісництва. Наприкінці 2023 року тут було створено охоронну зону для збереження біорізноманіття. Крім того, ця ділянка погоджена ДП “Ліси України” для розширення природного заповідника “Єланецький степ”.
Інші понад 86 га — це ділянки в межах Веселинівського (колишнього Варюшинського) лісництва. Вони досліджуються нами спільно з ДП “Ліси України” та управлінням екології і природних ресурсів Миколаївської ОВА. Ці території запропоновано включити до проектованого ландшафтного заказника “Чичиклійський”. Питання його створення з середини 2024 року обговорюється з лісівниками.
Ці 115 га — лише незначна частина ділянок, ідентифікованих як степові.
- Питання збереження ще понад 600 га, визначених у 2024 році як степові, планується розглянути найближчим часом на засіданні робочої групи.
Варто наголосити, що всі ці ділянки розташовані в межах земель, переданих лісогосподарським підприємствам. Проте статус степових територій забороняє їх заліснення — відповідно до Лісового кодексу України та Правил відтворення лісів.
Більше того, наявність у межах таких ділянок видів Червоної книги України, а також видів і оселищ, охоронюваних Бернською конвенцією, є підставою для створення об’єктів природно-заповідного фонду та охоронних зон.
Заборона залісення та поступове оголошення таких територій природно-заповідними об’єктами — це чудовий приклад спільних дій природоохоронців і лісівників для збереження важливих природних територій.
Сподіваємося, аналогічна робота буде розпочата і в інших областях.
