Українська природоохоронна група перша в Україні вирішила оцінити рівень світлового забруднення на заповідних територіях у Степовій зоні та Кримських горах. Степова зона та Кримські гори – це ті місця в Україні, де степові екосистеми все ще широко поширені. Адже за останні 300 років українські степи зменшились приблизно з 40% сучасної території України до 3% природних та напівприродних степів.
Для цього дослідження використовувалися ГІС-шари Нового світового атласу яскравості нічного неба, що був опублікований у 2016 році міжнародною групою дослідників під керівництвом професора із Італії – Фабіо Фалчі, та меж територій природно-заповідного фонду України.
Члени UNCG в особі експерта з заповідної справи та охорони біорізноманіття Олексія Василюка та експерта з питань вивчення та охорони рослинного світу, а також світлового забруднення Микити Перегрима, який зараз працює в Університеті імені Каролі Естергазі (м. Егер, Угорщина) над реалізацією проекту EFOP-3.6.2-16-2017-00014 “Development of an international research environment in the field of light pollution testing”, дослідили 15 національних природних парків, три біосферні заповідники та 10 природних заповідників Степової зони та Кримських гір.
Результати показують, що навіть деякі з найбільш захищених природоохоронних територій у Степовій зоні та Кримських горах мають вплив нічного освітлення. Мінімальний рівень штучної яскравості, який має значний вплив на біорізноманіття невідомий. Однак небо зі світловим забрудненням від 8 до 16% (з 6,96 до 55,7мккд / м2) можна вважати забрудненим з астрономічної точки зору. З досліджуваних природоохоронних територій 44,2% мають природно темне нічне небо, 40,1% мають штучну яскравість від 8 до 16%, а решта (15,7%) забруднені штучною яскравістю понад 16%. Ділянки зі світловим забрудненням понад 16% часто розташовані поблизу великих міст чи промислових центрів.
В Україні є приклади заповідних територій з дуже низьким рівнем штучної яскравості, що становить менше 1% (Азово-Сиваський НПП та Дунайський біосферний заповідник). Такі низькі рівні забруднення є унікальними для Європи. Загалом, рівень світлового забруднення в межах заповідних територій в інших європейських країнах вищий, як і темпи зростання світлового забруднення. Низький рівень світлового забруднення в нашій країні скоріше за все пов’язаний з економічним та промисловим занепадом після розпаду Радянського Союзу.
Незважаючи на те, що результати впливу нічного освітлення на біорізноманіття не враховується ні вченими, ні владою в країні, світлове забруднення нічного неба має серйозні наслідки для розмноження, навігації, годівлі, вибору середовища проживання, спілкування, трофічних та соціальних взаємодій всієї біоти, включно з людиною. Задокументовано, що це одна з головних причин глобального зменшення чисельності у популяцій комах, що провокує каскадні ефекти в екосистемах, перебудовуючи екологічні спільноти, модифікуючи взаємодію між видами та впливаючи на запилення та насіннєву продуктивність рослин. Боротьба за зниження рівня нічного освітлення вже повинна розпочатись. Першими об’єктами для цього мають стати заповідні території.
По-перше, необхідно змінити підходи до вуличного освітлення та освітлення будівель у всіх населених пунктах, а особливо в заповідних та прилеглих до них територіях. По-друге, для багатьох природних заповідників необхідне створення буферних зон, оскільки це дозволить зменшити вплив світлового забруднення в заповідних ядрах цих об’єктів. Крім того, обов’язково слід починати враховувати рівень нічного освітлення під час створення нових природоохоронних територій та розробці менеджмент-планів для них. Також мають бути розроблені відповідні освітні програми, оскільки наразі науково-популярна інформація про проблему обмежена, особливо в країнах Східної Європи.
