Минулого тижня науково-технічна рада Верховинського нацпарку пробила дно, одноголосно підтримавши суцільну вирубку більше 40 гектарів високогірних лісів. Навіщо? Щоб зробити… протипожежні розриви!
Протипожежні розриви – це смуги суцільно вирубаного лісу шириною біля 50 метрів, які начебто мають зупиняти пожежі. Проблема у тому, що за 13 років існування Верховинського нацпарку на його території зафіксовано НУЛЬ пожеж! Нічого дивного, адже це високогірна частина Карпат.
Відсутність пожеж не заважає Верховинському нацпарку планувати нищити ліси. На засіданні науково-технічної ради представники нацпарку не просто плутались у класах пожежної небезпеки лісів. Вони відверто вводили в оману, розповідаючи, що саме такі розриви вони зобов’язані робити згідно із законодавством та рішенням ТЕБ-НС.
Інший аргумент представників нацпарку: «Ми зрубаємо лише 20% річного приросту деревини, це не страшно». Складається враження, що говорять лісівники, а не природоохоронці, які управляють заповідною територією.
Адміністрація нацпарку також аргументувала розриви тим, що їх запроектували фахівці «Укрдержліспроект», і їхня фаховість не може ставитися під сумнів. Але насправді «Укрдержліспроект» проектує будь-які рубки, які захоче лісгосп чи нацпарк – бо отримує за проектування гроші.
Ба більше, члени науково-технічної ради з легкістю відмовилися від частини протипожежних розривів, які були запроектовані в охоронних зонах пралісів. І тому замість рубки розривів вони просто будуть там посилено патрулювати територію. Тобто виявляється, що можна і без розривів
«За»суцільні рубки проголосували всі присутні члени науково-технічної ради. Серед них директор національного нацпарку “Гуцульщина” Юрій Стефурак та заступник директора Карпатського нацпарку Олександр Киселюк.
Навіщо Верховинському нацпарку настільки абсурдне знищення лісу? Все просто. У державі катастрофічно не вистачає коштів на фінансування заповідних територій. Тож нацпарки намагаються заробляти. Протипожежні розриви – це напівлегальний спосіб зрубати та продати майже 12 тисяч кубометрів деревини. 400 фур з деревиною – чудовий результат роботи природоохоронної установи.
Міндовкілля все ще може врятувати високогірні ліси, не погоджуючи протипожежні розриви! А ще Міндовкілля може звернути увагу на аналогічні проблеми в інших заповідних територіях, які все частіше починають заробляти на сумнівних рубках.
Фото: совеня довгохвостої сови здивоване рішенням Верховинського нацпарку (Yerpo, CCBY-SA 4.0)