Як українські природоохоронці можуть впливати на глобальні рішення? Через експертні комісії IUCN.
Продовжуємо серію статей про IUCN і сьогодні торкнемося важливого практичного питання.
іжнародна природоохоронна діяльність — це не лише конференції та обмін досвідом. Важлива її частина відбувається в експертних комісіях Міжнародного союзу збереження природи (IUCN), де фахівці з різних країн працюють над оцінками, рекомендаціями, стандартами й підходами, які впливають на збереження природи в усьому світі.
Саме в межах такої роботи оцінюють загрози для видів, розробляють підходи до управління екосистемами та природоохоронними територіями, вдосконалюють екологічне законодавство й шукають рішення для подолання кліматичної кризи.
Для українських експертів це можливість не лише ділитися власним досвідом, а й безпосередньо долучатися до формування міжнародних природоохоронних підходів.
Наприклад, зоолог Михайло Русін працює в Групі спеціалістів із дрібних ссавців Комісії з питань виживання видів IUCN (SSC). Він досліджує рідкісних ссавців України та долучився до оцінювання природоохоронного статусу європейського хом’яка. У 2020 році цей вид отримав у Червоному списку IUCN статус «на межі зникнення» (Critically Endangered).
Це приклад того, як фахова робота окремих науковців стає частиною міжнародної оцінки стану біорізноманіття.
Які напрями охоплюють комісії IUCN?
Усього їх сім, і кожна працює зі своїм колом природоохоронних питань:
🔹 Комісія з питань освіти та комунікації (CEC) — допомагає змінювати ставлення й поведінку людей через освіту, комунікацію та обмін знаннями.
🔹 Комісія з управління екосистемами (CEM) — розвиває екосистемні підходи до управління наземними й морськими ландшафтами. Серед її напрямів — агроекосистеми, біосферні резервати та оцінювання стану екосистем.
🔹 Комісія з екологічної, економічної та соціальної політики (CEESP) — працює на перетині охорони природи, соціальної й економічної політики, культурних питань і справедливого управління природними ресурсами.
🔹 Комісія з питань виживання видів (SSC) — об’єднує фахівців, які оцінюють стан видів, досліджують загрози їхньому існуванню та розробляють підходи до збереження біорізноманіття.
🔹 Всесвітня комісія з екологічного права (WCEL) — сприяє розвитку екологічного законодавства та правових механізмів охорони природи.
🔹 Всесвітня комісія з природоохоронних територій (WCPA) — розробляє науково обґрунтовані рекомендації, стандарти й методики для створення та ефективного управління природоохоронними територіями.
🔹 Комісія з питань кліматичних дій (CAC) — працює над ефективними, справедливими й природоорієнтованими рішеннями у відповідь на кліматичну кризу.
Як долучитися до роботи комісій?
Для цього не обов’язково представляти організацію — члена IUCN. До комісій можуть долучатися індивідуальні експерти, чий досвід відповідає їхнім напрямам роботи.
Загалом процедура передбачає реєстрацію на порталі IUCN, заповнення професійного профілю та подання заявки до обраної комісії. Для деяких напрямів потрібно також звернутися до керівника відповідної тематичної групи або підтвердити профільну освіту чи значний практичний досвід.
Членство передбачає добровільну роботу: участь у тематичних і робочих групах, підготовку матеріалів, обмін експертизою та співпрацю з міжнародними колегами.
Дізнатися більше про комісії та подати заявку: https://iucn.org/our-union/expert-commissions/become-iucn-commission-member
Портал членства в комісіях: https://portals.iucn.org/commissions/
Участь у таких мережах — це спосіб перетворювати наукові знання й практичний досвід на рішення, що виходять далеко за межі однієї країни. Для українських природоохоронців це також можливість зробити так, щоб українська експертиза була представлена там, де формуються міжнародні підходи до збереження природи.
На фото — Михайло Русін під час польових робіт.
