Ми звернулися до Комітету Бернської конвенції з приводу неприпустимості підняття рівня водосховища та знищення унікального природного урочища Гард. Остаточне рішення щодо підвищення рівня водосховища ухвалить уряд після проведення ОВД та громадських обговорень. Поки ж наукові дослідження в галузі кліматології, гідрології та охорони природи демонструють негативний вплив на навколишнє середовище, а також порушення великої кількості міжнародних та національних правових актів внаслідок створення Олександрівського водосховища.
Територія басейну Південного Бугу в північній частині степової зони характеризується високим рівнем різноманіття біотопів та ендемізму флори завдяки унікальній геологічній історії та мікрокліматичним особливостям території. Русла річок тут перетинають відслонення кристалічних порід Українського кристалічного щита – сланців, гранітів, гнейсів. Внаслідок цього, у рівнинних умовах сформувалися каньйоноподібні річкові долини із стрімкими гранітними скелями по берегах, справжніми та петрофітними степами на схилах, численними яружно-балковими системами.
Після затоплення комплексу Дніпровських порогів, порожисті ділянки в межах долини Південного Бугу є найбільшими рівнинними річковими порогами України. Територія має численні охоронні статуси, зокрема включена до складу національного природного парка «Бузький Гард» та сайту Смарагдової мережі (UA0000040).
Однією з найбільших загроз збереженню рідкісних типів оселищ протягом останніх десятиліть є підвищення рівня Олександрівського водосховища внаслідок розвитку Південноукраїнського енергетичного комплексу. У 1970-х на території розпочалося будівництво атомної електростанції із гідроенергетичним комплексом, тоді у долині Південного Бугу запланували 2 великих водосховища. У 1980-х роках цей проект був відхилений та у наступні роки територія набула низки заповідних статусів. Незважаючи на це, у 2000-х продовжилося будівництво гідроенергетичного комплексу. Природне урочище Гард частково затопили через підвищення рівня водосховища до 16,0 м у 2006-2010 рр.
Наразі науковцями виявлено, що природні та напівприродні ландшафти загальною площею 254 га будуть затоплені, якщо рівень Олександрівського водосховища буде підвищений до 20,7 м. Внаслідок безпосереднього затоплення та опосередкованого впливу буде заподіяно шкоди 17 типам оселищ, що охороняються Резолюцією 4 Бернської конвенції, та 12 видам рослин, що занесені до Червоної книги України (2009), в тому числі двом видам, що занесені до Резолюції 6 Бернської конвенції – гвоздика бузька (Dianthus hypanicus) та мерингія бузька (Moehringia hypanica). Ендемічний вид Dianthus hypanicus має вузький діапазон оптимального гідрологічного режиму, і найцінніші місцезростання із щонайменше 88 000 особинами гвоздики бузької можуть бути втрачені через пряме затоплення та непрямий вплив водосховища. Місцезростання Moehringia hypanica не підпадають під пряме затоплення, але цей вид є дуже чутливим до змін умов навколишнього середовища, тому популяціям цього виду також може бути завдано шкоди внаслідок опосередкованого впливу водосховища.
Із видів фауни найбільше страждають від затоплення види Бернської конвенції, місця існування яких знаходяться на порожистих ділянках русла із швидкою течією – унікальний водний молюск Unio crassus, видра річкова (Lutra lutra), комплекс реофільних видів риб. Також будуть знищені важливі оселища видів плазунів, занесених до Червоної книги – ящірки зеленої (Lacerta viridis), полозів жовточеревого (Dolichophis caspius) та лісового (Zamenis longissimus).
Серед оселищ, що будуть безпосередньо затоплені, є одні з найцінніших ділянок євро-сибірських угруповань на уламках скель (E1.11) та кислих силікатних континентальних кліфів (Н3.1) із місцезростаннями вузьколокальних ендемічних видів флори. Ще 8 типів оселищ, зокрема мезотрофна рослинність швидких водотоків (C2.27), жорстководні джерела (C2.12) та лісові оселища (G1.11, G1.7, G1.A1, G1.A4), у зоні можливого затоплення є найпівденнішими у долині річки Південний Буг ділянками поширення цих рідкісних для степової зони оселищ.
Окрім безпосередньої шкоди рідкісним видам та оселищам, наповнення Олександрівського водосховища призводить до загального погіршення екологічного стану регіону – зміни мікроклімату, кількісні та якісні втрати води в Південному Бузі, її засолення та евтрофікація.
Дослідження у зоні впливу Олександрівського водосховища проводяться за підтримки міжнародних природоохоронних фондів: Rufford Small Grants Foundation в рамках проектів «Rare Plant Species and Habitats of the National Nature Park “Buzkyi Gard”: Diversity, Conservation and Management Planning» (ID 27637-1) та «Assessment of Conservation Status of Habitats Important for Reptiles within the Southern Bug Eco-Corridor in the Steppe Zone of Ukraine» (ID 28002-1), а також Mohamed Bin Zayed Species Conservation Fund в рамках проекту «Conservation of the endangered mussel Unio crassus in the Southern Bug River (Ukraine), which is under threat of hydrotechnical construction» (ID 190520172).