Вже зараз масштабність пожеж є однією з найвищих за всю історію зони відчуження (більші пожежі спостерігались тільки у 2020 році та поряд з іншими чинниками були спричинені аномальними погодними умовами), що показує наскільки серйозної шкоди завдають воєнні дії довкіллю та наскільки довготривалими можуть бути наслідки війни на прикладі лише пожеж.
Ми вже звернулися до прокуратури з проханням розібратись у цій ситуації та повернути ліси до комунальної власності.
Щиро дякуємо Департаменту екології Тернопільської ОДА, Ігорю П’ятківському та всій Тернопільській обласній раді.
Визнати свої помилки та оперативно вирішити проблему – це круто й дуже незвично для України.
Багато громад негативно сприймають заповідні території. Хоча на практиці заповідні території навіть в короткостроковій перспективі можуть бути фінансово вигідними громаді.
Це суперечить курсу держави на вступ до ЄС і є нічим іншим як способом окремих бізнес-груп вирішити свої комерційні питання, прикриваючись війною.
Що з цим робити? Для початку варто ухвалити законопроєкт “Про ринок деревини” та врахувати пропозиції громадськості щодо прозорих, повних та публічних сертифікатів на експорт деревини.
Ми й не очікували іншого від Брустурянське ЛМГ. Але чому Карпатський біосферний заповідник сліпо погоджує такі рубки? Де був головний природознавець заповідника, який по закону має власноруч обстежити кожне відведене в рубку дерево?
Ми готові підготувати наукове обґрунтування для створення такого заповідного об’єкту.
Чекаємо на позитивне рішення громади.