Треба зробити процедуру видачі дозволів на видобуток корисних копалин більш екологічною – заборонити видобуток на територіях, перспективних для заповідання та збережених в природному стані.
Першим кроком має бути просвітницько-пізнавальний: якщо місцевим не цікаве урбаністичне рішення, то його реалізація сумнівна.
Від початку повномасштабного вторгнення наша Група займалася збором коштів на підтримку Асканії. І ми підтримуватимемо заповідник до його звільнення від росіян.
Ознайомитися зі схемою туристичного маршруту зовсім скоро можна буде на нашому сайті.
У ході проекту “Збережемо екосистеми заради клімату в сталому майбутньому” наші колеги – доктор біологічних наук, професор Іван Мойсієнко та кандидат біологічних наук Олександр Шиндер – підготували для трьох громад-учасниць (Білогордської на Київщині, Краснокутської на Харківщині та Мирноградської на Донеччині) рекомендації з озеленення їх території.
Сподіваємось, цю неймовірну ініціативу Білогородських депутатів підтримаюсть і сусідні громади. Проте саме це рішення вже увійшло в історію як перший прецедент, коли громада вирішила вилучити землю у лісорубів і віддати національному парку.
Це потребує пояснення в публічній площині. Ми вже звернулися з цього питання до Міндовкілля.
Але виникає питання, чому Міндовкілля, яке відповідає за співпрацю з Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP), не надає інформацію в міжнародну базу даних про природно-заповідний фонд України?
Верховна Рада України має не лише відхилити цей законопроект, але й до повної деокупації та до проведення ретельних наукових досліджень запровадити мораторії на вилов риби і інших гідробіонтів в акваторіях, що постраждали від воєнних дій.
Клопотання вже надіслані до Вінницької та Чернівецької ОВА.