Українська природоохоронна група (UNCG) об’єднує науковців і природоохоронців, які працюють задля збереження біорізноманіття України, створення природоохоронних територій та захисту природних екосистем від руйнування.
У 2025 році ми продовжували цю роботу в умовах повномасштабної війни. Серед основних завдань залишалися створення нових територій природно-заповідного фонду, збереження місцезростань рідкісних видів, протидія екологічно небезпечній господарській діяльності, наукові дослідження та розвиток відкритих даних про біорізноманіття.
Водночас ми розширювали участь України в міжнародних природоохоронних процесах, зокрема в діяльності Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), та працювали над підготовкою України до виконання природоохоронних вимог Європейського Союзу.
Нижче — найважливіші результати нашої роботи за рік.
Створення та розширення природно-заповідного фонду
Створення нових природоохоронних територій залишається одним із головних напрямів діяльності UNCG. Ми досліджуємо цінні природні ділянки, готуємо наукові обґрунтування та супроводжуємо процес надання їм охоронного статусу.
Протягом 2025 року ми підготували й подали до уповноважених державних органів 58 клопотань про створення нових об’єктів ПЗФ загальною площею понад 72 400 га. Запропоновані території розташовані в 11 областях України. Наші пропозиції ґрунтувалися на польових дослідженнях поширення рідкісних видів рослин і тварин, картуванні природних оселищ та аналізі наукової інформації.
Подання клопотання — лише початок тривалої роботи, адже для офіційного створення природоохоронної території необхідно пройти всі передбачені законодавством процедури.
За нашими ініціативами рішеннями державних органів у 2025 році було створено два нові об’єкти ПЗФ та розширено один наявний. Загальна площа цих територій становить 570 га.
Створення національних природних парків
Окрім заказників та інших об’єктів місцевого значення, ми працювали над створенням великих природоохоронних територій.
Одним із пріоритетів залишалося створення національного природного парку «Ірдинське болото» на Черкащині. Ми підготували його наукове обґрунтування та продовжували взаємодію з державними органами щодо надання охоронного статусу цій унікальній болотній екосистемі. Станом на 2025 рік було погоджено клопотання про створення парку площею майже 25 тисяч гектарів.
Також тривала підготовка матеріалів щодо створення національного природного парку «Чорний ліс» у Кіровоградській області. Команда UNCG працювала над остаточним проєктом створення парку для Міністерства економіки України у співпраці з Всеукраїнською екологічною лігою.
Створення охоронних зон для рідкісних видів
Паралельно зі створенням об’єктів ПЗФ ми розвивали застосування охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України та біорізноманіття в лісах. Цей механізм дає змогу захищати цінні природні ділянки навіть у випадках, коли землекористувачі заперечують проти запровадження природоохоронних обмежень.
Протягом 2025 року за результатами досліджень і звернень UNCG було створено 18 охоронних зон у восьми областях України загальною площею 240,419 га. Вони призначені для збереження місцезростань рідкісних рослин, місць перебування охоронюваних тварин та природних оселищ.
Захист дикої природи від руйнівної господарської діяльності
Важливим напрямом нашої роботи залишається протидія господарським проєктам, які можуть призвести до знищення природних територій, оселищ та популяцій рідкісних видів. Ми аналізуємо потенційні загрози, беремо участь у процедурах оцінки впливу на довкілля та реагуємо на порушення природоохоронного законодавства.
Оцінка впливу на довкілля (ОВД)
Протягом 2025 року фахівці UNCG проаналізували 1216 повідомлень про плановану діяльність та 1045 звітів з оцінки впливу на довкілля.
За результатами цієї роботи:
- у 136 випадках ми подали пропозиції щодо змісту майбутніх звітів з ОВД;
- у 71 випадку — зауваження до вже оприлюднених звітів.
Особливу увагу приділяли проєктам, які могли негативно вплинути на території природно-заповідного фонду, Смарагдову мережу, природні степи, ліси, водно-болотні угіддя та місця поширення рідкісних видів.
У результаті нам вдалося досягти перемоги у 31 випадку: небезпечну діяльність заборонили, справу закрили, призначили повторну процедуру ОВД, відмовили у видачі висновку або максимально врахували наші вимоги, фактично усунувши загрозу для природи.
Ще у 17 випадках діяльність дозволили, проте наші пропозиції врахували настільки, що це дало змогу суттєво зменшити її небезпечність.
Серед проєктів, які нам вдалося зупинити або обмежити, переважали видобування корисних копалин, будівництво вітрових електростанцій на природних територіях, гідроелектростанцій на гірських річках та меліорація річкових долин.
Протидія руйнуванню природних екосистем
UNCG продовжувала реагувати на випадки розорювання природних степів, незаконних рубок, знищення природних оселищ та інші порушення природоохоронного законодавства.
Серед напрямів роботи була протидія залісненню степів на землях державного лісового фонду. На Миколаївщині спільно з обласною адміністрацією та лісівниками ми обстежували ділянки, заплановані під заліснення, щоб не допустити знищення цінних степових екосистем.
Дослідження біорізноманіття та розвиток відкритих даних
Без наукових даних про поширення та стан видів неможливо обґрунтовано захищати природні території, створювати нові об’єкти ПЗФ або оцінювати наслідки господарської діяльності. Тому UNCG продовжувала польові дослідження, систематизацію природничої інформації та її публікацію у міжнародних відкритих базах даних.
Одним із головних напрямів залишалася інтеграція українських даних до Global Biodiversity Information Facility (GBIF). Це міжнародна платформа, яка забезпечує відкритий доступ до інформації про біорізноманіття та дає змогу використовувати її в наукових дослідженнях і природоохоронній діяльності.
У 2025 році від імені UNCG було зібрано й опубліковано 252 412 записів про зустрічі біологічних видів. Ще 80 900 записів завдяки нашим проєктам опублікували інші видавці даних.
Основними джерелами інформації стали польові дослідження членів організації, історичні природничі публікації та музейні колекції.
Всеукраїнський Біобліц 2025: громадянська наука для збереження природи
З 19 травня до 8 червня 2025 року UNCG організувала перший Всеукраїнський Біобліц на платформі iNaturalist. Ініціатива об’єднала науковців, природоохоронців і всіх охочих задокументувати біорізноманіття України.
До Біобліцу долучився 731 спостерігач та 1595 експертів-ідентифікаторів. Учасники зібрали близько 105 тисяч спостережень 5279 видів, понад 52,5 тисячі з яких досягли дослідницького рівня якості.
Підготовка до заходу включала серію спільних українсько-чеських вебінарів із громадянської науки та сучасних підходів до охорони природи.
Зібрані дані можуть використовуватися для наукових досліджень, моніторингу біорізноманіття та обґрунтування природоохоронних рішень. Біобліц продемонстрував, що громадянська наука може бути дієвим інструментом збереження природи.
Багаторічний моніторинг біорізноманіття Ржищівської громади
У 2025 році ми спільно з Мережею екостанцій України продовжували комплексні дослідження біорізноманіття Ржищівської міської територіальної громади Київської області. Робота триває з 2020 року на базі екологічної дослідницької станції «Глибокі Балики».
Це один із небагатьох в Україні прикладів довгострокової інвентаризації та моніторингу біорізноманіття на рівні окремої територіальної громади.
Протягом 2025 року до досліджень долучилися 46 фахівців із 27 наукових і природоохоронних установ, а також волонтери. Вони вивчали флору, фауну, гриби, природні оселища, якість води та зміни лучно-степових екосистем, зокрема під впливом регульованого випасу.
Учасники досліджень завантажили до iNaturalist 4118 спостережень близько 1300 видів. Серед важливих наукових результатів — виявлення нових для регіону видів, дослідження екологічної ролі степового бабака та оцінювання стану водойм громади.
Збереження природи під час війни та документування втрат
UNCG продовжувала досліджувати наслідки російської агресії для природоохоронних територій та біорізноманіття України.
Ми аналізували стан територій, які постраждали від бойових дій, пожеж, мінування та окупації, а також проблеми управління природоохоронними об’єктами, доступ до яких обмежений або неможливий. Окремим напрямом стала підготовка наукових публікацій, які документують наслідки війни для природно-заповідного фонду України.
Серед важливих напрямів роботи — дослідження природного відновлення території колишнього Каховського водосховища після руйнування греблі у 2023 році. Під час експедицій документували відновлення рослинності, формування молодих заплавних лісів, зміни видового складу та природні процеси, які відбуваються на території Великого Лугу.
Ми також працювали над поширенням результатів українських досліджень англійською мовою, щоб зробити інформацію про наслідки війни для природи доступною міжнародній науковій та природоохоронній спільноті.
Європейська інтеграція та підготовка мережі Natura 2000
У 2025 році ми продовжували роботу над підготовкою України до виконання природоохоронних вимог Європейського Союзу.
Основну увагу приділяли Оселищній та Пташиній директивам, Смарагдовій мережі, методикам моніторингу видів і природних оселищ, а також підготовці наукової та інформаційної основи для майбутньої мережі Natura 2000.
Ця робота має важливе значення для європейської інтеграції України, адже передбачає не лише адаптацію законодавства, а й розвиток системи досліджень, моніторингу та практичної охорони видів і природних оселищ відповідно до європейських стандартів.
Наукові публікації, просвіта та комунікація
Ми продовжували готувати наукові, аналітичні та науково-популярні публікації про біорізноманіття України, природно-заповідний фонд, наслідки війни для природи та природоохоронне законодавство. Важливою частиною цієї роботи залишалася співпраця з українськими й міжнародними медіа, участь у публічних дискусіях та поширення результатів досліджень серед фахівців і громадськості.
Одним із важливих результатів стало заснування власного наукового видання — «Українського природоохоронного журналу» (Ukrainian Nature Conservation Journal).
Понад десять років в Україні фактично не було спеціалізованого наукового видання, присвяченого охороні природи як окремій галузі науки. Ми вирішили заповнити цю прогалину та створити майданчик для публікації досліджень із заповідної справи, збереження видів і природних оселищ, моніторингу біорізноманіття та природоохоронної політики.
Журнал засновано у 2025 році. До його редакційної колегії долучилися провідні українські та іноземні науковці. Ми розглядаємо започаткування видання як довгостроковий внесок у розвиток української природоохоронної науки та її інтеграцію до міжнародного наукового середовища.
Міжнародна діяльність і партнерства
У 2025 році ми посилювали представництво української природоохоронної спільноти на міжнародному рівні, розвивали партнерства та брали участь у формуванні глобальної природоохоронної політики.
Членство в Міжнародному союзі охорони природи (IUCN)
UNCG є членом IUCN — Міжнародного союзу охорони природи. Це членство дає нам можливість брати участь у міжнародних процесах ухвалення рішень, подавати проєкти резолюцій, голосувати за них, формувати партнерства та представляти українські природоохоронні інтереси.
Україна як держава поки не є членом IUCN, а UNCG залишається однією з двох українських громадських організацій, представлених у Спілці.
У 2025 році ми також почали представляти практичні природоохоронні результати своєї роботи на міжнародній платформі IUCN Contributions for Nature. Вона дає змогу організаціям — членам IUCN документувати власний внесок у збереження природи та відображати результати своєї діяльності в міжнародній інформаційній системі. Першим представленим результатом UNCG стало створення регіонального ландшафтного парку «Студениківський» у Київській області.
Всесвітній конгрес IUCN 2025
9–15 жовтня 2025 року представники UNCG взяли участь у Всесвітньому конгресі IUCN в Абу-Дабі. Ми представляли результати українських досліджень, обговорювали наслідки збройних конфліктів для природи, розширювали співпрацю з міжнародними організаціями та долучалися до формування природоохоронних рішень Спілки.
Одним із найважливіших міжнародних досягнень UNCG стало ініціювання та ухвалення резолюції IUCN щодо механізмів взаємодії з членами Спілки, залученими до збройних конфліктів.
UNCG виступила офіційним ініціатором Motion 065 — «Establishing mechanisms for engagement with IUCN Members involved in armed conflict». Метою ініціативи було створення інституційних механізмів реагування на ситуації, коли члени IUCN пов’язані зі збройними конфліктами, війнами та окупацією.
Членська Асамблея IUCN підтримала нашу пропозицію, яка стала офіційною резолюцією WCC-2025-Res-064 (8.064) з тією самою назвою.
Ухвалений документ звертається до Ради IUCN із проханням залучити Всесвітню комісію з екологічного права та інші комісії до розроблення керівної політики з чіткими механізмами взаємодії з членами та комісіями IUCN, залученими до збройних конфліктів.
Таким чином, проблему, порушену українськими природоохоронцями на основі досвіду російсько-української війни, було винесено на рівень офіційного рішення найбільшого міжнародного природоохоронного об’єднання. Це перший випадок, коли ініційована UNCG пропозиція була ухвалена на глобальному рівні та стала частиною політики IUCN.
Під час Конгресу представники UNCG також протидіяли спробам російських представників домогтися послаблення обмежень щодо їхньої участі в діяльності Спілки. Це продовження наших зусиль із недопущення використання міжнародних природоохоронних організацій і баз даних для легітимізації окупації українських територій.
Підсумки та плани на майбутнє
У 2025 році Українська природоохоронна група продовжувала системну роботу зі збереження біорізноманіття України в умовах повномасштабної війни. Ми працювали над створенням нових територій природно-заповідного фонду й охоронних зон, захищали природні екосистеми від руйнування, проводили польові дослідження, збирали й оприлюднювали дані про біорізноманіття, розвивали міжнародну співпрацю та допомагали готувати Україну до впровадження європейських природоохоронних стандартів.
Серед важливих результатів — подання 58 клопотань про створення нових об’єктів ПЗФ загальною площею понад 72 400 га, створення двох нових природоохоронних територій і розширення ще однієї, а також створення 18 охоронних зон для збереження рідкісних видів.
Ми досягли перемоги у 31 процедурі ОВД, опублікували понад 252 тисячі записів про зустрічі біологічних видів від імені UNCG, організували перший Всеукраїнський Біобліц та продовжили багаторічний моніторинг біорізноманіття Ржищівської громади.
Окремо варто відзначити міжнародний результат: ініційована UNCG резолюція IUCN щодо взаємодії з членами організації, залученими до збройних конфліктів, була ухвалена на глобальному рівні. Український досвід став основою для рішення, яке впливатиме на політику міжнародної природоохоронної спільноти.
У подальшій роботі ми плануємо розвивати ці напрями та братися за нові завдання.
Одним із пріоритетів стане контроль за екологічними наслідками гуманітарного розмінування. Попри безумовну необхідність очищення територій від вибухонебезпечних предметів, окремі методи розмінування, насамперед використання важкої техніки та механічне руйнування рослинного покриву, можуть завдавати значної шкоди природним екосистемам, знищувати місцезростання рідкісних видів і спричиняти деградацію природних оселищ.
Ми прагнемо домогтися того, щоб під час планування та проведення розмінування враховувалися природоохоронна цінність територій, наявність рідкісних видів і необхідність збереження природних екосистем. Для цього плануємо розвивати моніторинг таких робіт, співпрацювати з операторами гуманітарного розмінування та державними органами, а також сприяти впровадженню екологічно чутливих методів очищення територій.
Ще одним стратегічним завданням стане підготовка фундаментального наукового огляду наслідків російсько-української війни для біорізноманіття України. Ми прагнемо систематизувати результати досліджень, проведених від початку війни, оцінити відомі втрати та довгострокові зміни природних екосистем, визначити прогалини в наукових знаннях і сформулювати рекомендації для майбутнього відновлення природи.
Нашою довгостроковою метою залишається створення дієвої системи збереження біорізноманіття України, заснованої на наукових даних, сучасних природоохоронних підходах та міжнародній співпраці.
Ми переконані, що відновлення України після війни має означати не лише відбудову інфраструктури та економіки, а й збереження та відновлення природної спадщини, без якої неможливе стале майбутнє країни.
