Що все-таки робити з Осколом?
І все ж, якщо відновленню річкової заплави протиставити відновлення водосховища — ми оберемо перше.
І все ж, якщо відновленню річкової заплави протиставити відновлення водосховища — ми оберемо перше.
Міф про турботу про довкілля в СРСР завжди починається, як і багато інших: «А вот в наше врємя…». Однак навіть невеличкий аналіз реалізації масштабної кампації з перетворення природи вщент розбиває стереотип про бережливе ставлення до природи в радянському союзі.
Після відновлення контролю України над всіма її землями, співпраця в частині транскордонних вод з її північно-східними сусідами буде неминуча. Інакше всі їхні проблеми “перепливуть” кордон і стануть лихом вже для України.
Пропозиції та коментарі до проекту можна надсилати до 10 вересня на електронну адресу spanchyk@davr.gov.ua. Закликаємо фахівців долучитися.
Чи зміниться щось на краще після дерегуляції? Лише якщо у Водному кодексі у всіх пропонованих до правок статтях пропишуть необхідність проходження оцінки впливу на довкілля.
Найбільш раціональним рішенням після розірвання угоди з білоруською стороною є негайне перекриття каналу, що постачає воду до Білорусі.
Окрім безперечно важливих комунікаційної та економічної функцій позбутися греблі насамперед означає повернути у природне місцеперебування десятки представників рослинного та тваринного світу.
Сподіваємось на увагу до цієї проблеми законотворців, які досі не ухвалили зміни до законодавства, що наклали б мораторій на розорювання природних екосистем.
Поки воїни ЗСУ борються, аби зупинити геноцид українського народу, екологічному фронту варто подбати про запобігання екоциду.
В умовах обмеженої інформації зробити будь-які науково обґрунтовані висновки неможливо; оцінка даного чинника може здійснюватися лише постфактум.