Міф про турботу про довкілля в СРСР завжди починається, як і багато інших: «А вот в наше врємя…». Однак навіть невеличкий аналіз реалізації масштабної кампації з перетворення природи вщент розбиває стереотип про бережливе ставлення до природи в радянському союзі.
Ми, представники понад 20 громадських організацій та ініціатив, наголошуємо на неможливості ухвалення Верховною Радою України законопроєкту №8058 у нинішній редакції та необхідності його направлення на доопрацювання.
Наше звернення за цим фактом уже полетіло до Генпрокуратури.
Господарський суд визнав незаконною передачу земель заказника в комунальну власність.
Влада ж Олександрівської громади, окрім нівелювання статусу ПЗФ, відома і своєю дружньою позицією щодо затоплення парку “Бузький Гард”.
Ми звернулися до прокуратури Миколаївської області і попросили надати приписи Управлінню екології Миколаївської ОВА про якнайшвидше оформлення положення та охоронних зобов’язань на заказник, оскільки від моменту створення вже минуло близько року.
Пропозицію створення заказника презентували Ольшанській громаді ще рік тому.
Від закону 5650 до збереження самосійних лісів, до охорони степів та луків, до консервації земель – як до неба рачки.
У час, коли питання євроінтеграції та вступу України до НАТО достатньо тісно пов’язані зі збереженням дикої природи, такими унікальними заповідниками як «Михайлівська цілина» варто перейматися, не нехтувати.
Закликаємо ВРУ та Міндовкілля активізувати роботу над ухваленням у 2 читанні законопроекту №5650!