Війна в Україні призводить до руйнувань інфраструктури з очищення стічних вод у Рубіжному, Чернігові, Скадовську, Слов’янську, Маріуполі, Сєвєродонецьку, Лисичанську, Попасній, Миколаєві, Василівці та, ймовірно, в інших місцях. Лише за один день, 19 квітня, було зареєстровано одинадцять окремих атак водних об’єктів. Йдеться про пошкодження та/або знеструмлення фільтрувальних і насосних станцій, очисних споруд у Донецькій та Харківській областях. [1]
Така інтенсивність обстрілів водної інфраструктури свідчить про те, що обрання її за ціль може бути частиною навмисної стратегії.
Всесвітня організація охорони здоров’я попередила , що пошкоджена інфраструктура може означати поширення інфекційних захворювань як через брак чистої води, так і через пошкодження каналізаційних трубопроводів. Бомбардування міст і селищ, ймовірно, призвело до десятків зламаних трубопроводів і непрацюючих насосних станцій, залишивши сотні тисяч людей без доступу до безпечної води. Це, звичайно, погана новина для місцевих жителів, позбавлених цих важливих послуг. Але чи існує також можливість пошкодження екосистем?
Більшість очисних споруд мають трубопроводи, які випускають очищену воду в прісноводне або морське середовище. У мирний час ці процеси регулюються і контролюються. Однак, якщо об’єкт пошкоджений і не працює належним чином, ці трубопроводи можуть використовуватись для скидання неочищених стічних вод та/або хімікатів для обробки. А це вже може бути шкідливим для екосистем через пряму дію токсичних речовин (таких як важкі метали, фосфор або азот), а також опосередковано через зміни температури та концентрації розчиненого кисню і зважених речовин у воді, що призводить до евтрофікації. Наразі повідомляється, що скидання стічних вод відбувається у місті Василівка, причому неочищені стічні води потрапляють у річку Дніпро.
В даній статті ми зазначаємо незареєстровані скиди у Бузький лиман, на південь від Миколаєва, у період між 28 червня та 15 липня. Трубопровід, з якого надходять скиди, з’єднаний з очисними спорудами с. Галицинове за 3,5 км углиб країни, які очищують 83% стічних вод Миколаєва.
Наскільки нам відомо, жодних повідомлень з Миколаєва про цей скид не надходило. Його вперше видно на супутникових знімках від 28 червня, а 29 червня він простягається приблизно на 15 км вздовж Бузького лиману. Він має коричневий колір, що вказує на осад або стічні води, і поширюється вздовж Бузького лиману довгими смугами. Об’єм скидів зменшується після 3 липня і стає менш коричневим, але залишається видимим до 15 липня. Чітко видно, що він виходить з отвору трубопроводу на 46,8194°N, 31,9439°E.
Спільне гирло річок Південний Буг і Дніпро, куди було спрямовано скиди, є важливою природною територією та місцем розташування національного природного парку «Білобережжя Святослава». Лиман також входить до двох територій Смарагдової мережі – Дніпровсько-Бузького Лиману та Національного природного парку Білобережжя Святослава – завдяки його цінним оселищам, а також багатьом видам, які охороняються Бернською конвенцією, Оселищною Директивою та Пташиною Директивою, включаючи дев’ять видів риб, двох видів земноводних, один вид рептилій, 66 видів птахів, два види ссавців і молюска Unio crassus.
Однією з ключових причин заповідного статусу Дніпровсько-Бузького лиману є його надзвичайна важливість для міграції птахів. Саме тут шляхи міграції перелітних птахів перетинаються і включають ті, що проходять по Дніпру та ті, що проходять по Південному Бугу. Також тут, поблизу міста Очаків і на Кінбурнській косі, розташовані станції моніторингу, які щороку спостерігають за міграціями птахів. Територія навколо Кінбурнської коси віднесена до важливих орнітологічних територій (IBA). Таким чином, забруднення Дніпро-Бузького лиману може загрожувати багатьом рідкісним видам, а також здатності України виконувати багатосторонні природоохоронні угоди.
Хоча невеликі скиди є звичайним явищем для даного трубопроводу, цей, здається, є найзначнішим скидом принаймні за останні п’ять років. [2]
Олексій Василюк (UNCG) та Eoghan Darbyshire (CEOBS)
Підготовлено в рамках проекту Ukraine War Environmental Consequences Work Group
[1]За інформацією Держекоінспекції України (Лист № 10-556/22 від 19.05.2022) https://ecolog-ua.com/sites/default/files/2022/doc/%D0%A0%D0%B5 %D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB %D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%A8%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%83%20%D0 %B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%8C%202022%20%D1%80%D0%BE%D0 %BA%D1%83%20%281%29.pdf?_t=1652432117
[2]На основі мануального перегляду всіх сцен Sentinel-2 з моменту запуску інструменту на орбіту в кінці 2016 року, де хмарність не перевищувала 50%. Найбільш схожа подія відбулася 23 серпня 2019 року, але охопила набагато меншу територію та виглядала більш розрідженою.
