Днями в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» сталась пожежа, що охопила 1791,7 га масиву «Південний» заповідника (хоча багато ЗМІ хибно повідомили про згорілі майже 7000 га).
Ця пожежа поки стала найбільшою з усіх, що відбулись за час окупації. Це підштовхнуло нас дати огляд всіх пожеж, що пошкодили найвідоміший з українських заповідників за весь час російської окупації.
За час окупації з 24 лютого 2022 р. на території заповідника «Асканія-Нова» було 7 пожеж:
- 29 липня 2022 р. локальна пожежа на околиці села Комиш, що межує з однойменним перелогом у складі заповідного масиву «Південний», з площею згарища 2,08 га;
- 10 серпня 2022 р. масштабна пожежа у буферній зоні та антропогенних ландшафтів (прилеглі до заповідного степу сільськогосподарські угіддя), що охопила 1321,91 га;
- 18 серпня 2022 р. на ділянці «Північна» вигоріло 49,34 га цілинного степу з виходом 7 га згарища на прилеглу стерню у буферній зоні;
- 25 серпня 2022 р. через загорання узбіччя дороги в буферній зоні (район аеродрому) вигоріло 21,86 га;
- 17 березня 2023 р. згоріло 23,03 га масиву «Південний» (зокрема 9 га абсолютно заповідної ділянки «Стара»);
- 22 серпня 2023 р. на території заповідної ділянки «Великий Чапельський під» вигоріло 344,53 га;
- 1 вересня 2023 р. у межах масиву «Південний» пожежею охоплено 1791,72 га. Таким чином, у заповідній зоні, де зростають формації рослинності, занесені до Зеленої книги України, вигоріло 2208,62 га; сумарно на території заповідника – 3594,12 га
Серед усіх пожеж, що стались за час окупації, найбільші збитки завдано двома останніми (22 серпня та 1 вересня 2023 року). Пожежі у буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів відбувалися в агроценозах – це забурʹянені перелоги та стерня сільгоспкультур. Натомість усі згорілі площі в межах заповідної зони сталися саме в степових біотопах, які є головною природною цінністю Асканії-Нова та еталоном типчаково-ковилових степів причорноморського регіону.
Постраждали абсолютно заповідні ділянки «Стара» (охороняється з 1898 р.) та «Успенівка» (з 1927 р.). Вражені вогнем рослинні угруповання занесені до Зеленої книги України. Частково постраждали мезофільні угруповання периферії днища Великого Чапельського поду, включені до Резолюції 4 Бернської конвенції як новий тип біотопів. Великий Чапельський під є водно-болотним угіддям міжнародного значення та охороняється за Рамсарською конвенцією. Вся територія заповідної зони входить до складу Смарагдової мережі України, має Сертифікат ЮНЕСКО в рамках Програми «Людина і біосфера». З огляду на дати останніх масштабних пожеж (кінець вегетаційного сезону), більшість однорічних рослин уже завершили вегетацію, значна частина багаторічних, зокрема рідкісні ефемероїди (тюльпани Геснера, скіфський), перебували у стані напівспокою. Окрім того, домінуючі види ковил, занесені до Червоної книги України, не були знищені, а лише втратили надземну частину.
Фактично, найбільш постраждали угруповання ковили волосистої або тирси Stipa capillata L., що перебуває у фазі плодоношення. Внаслідок сильної пожежі частина дернин могли бути серйозно ушкодженими та цілком знищеними. Також завдано шкоди популяції вразливого рідкісного виду − волошки Талієва, поширеної у межах згорілої ділянки.
Фактичне відновлення рослинності степу та кількість знищених рослин (не здатних до відновлення) можна буде визначити лише наступного року, після поновлення вегетації. Загалом, фрагментарні пожежі в асканійському степу не несуть катастрофічних наслідків, оскільки степові екосистеми адаптовані до цього фактора. Наразі найбільшою загрозою є одночасне повне вигорання заповідного масиву, надто – загонів Великого Чапельського поду, де утримується колекція копитних тварин, віднесена до Переліку наукових об′єктів, що становлять Національне надбання України.
Частота і значні масштаби пожеж об’єктивно спричинені окупацією території та дислокацією збройних формувань росії на території заповідника. Хоча остання пожежа викликана через удар блискавки, її поширенню міг запобігти достатній протипожежний прокіс, шириною у 200 м, передбачений протипожежними заходами (фактично, прокошено смугу шириною всього 100 м). Попередня пожежа у Великому Чапельському поді, за свідченням очевидців, спричинена запуском ракети військовою авіацією рф над заповідною територією, хоча окупаційна адміністрація оперативно відзвітувала про “знайдені уламки невідомої артилерійської системи” українського походження…
Наслідки перелічених пожеж не вивчаються за результатами натурних обстежень, оскільки в заповіднику не залишилось спеціалістів, що забезпечували належний моніторинг та необхідні дослідження впливу пожеж на біоту степу.
Наразі можуть бути задіяні лише дистанційні методи збору інформації.
