Військова агресія росії та білорусі завдала значної шкоди зоні відчуження та природі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника зокрема. Незважаючи на звільнення цих територій, негативні наслідки вторгнення продовжують накопичуватися. Згідно з даними European Forest Fire Information System (EFFIS), з 24 лютого пожежами пройдено 22171 га території зони відчуження.
З використанням сучасних геоінформаційних систем і супутникових даних можна прослідковувати розвиток пожеж. Сучасні системи, як-от FIRMS та EFFIS, дозволяють відслідковувати виникнення пожеж та їх поширення. Принцип роботи таких систем базується на виявленні термічних аномалій через інфрачервоне випромінювання при порівнянні сусідніх пікселів, які найчастіше є пожежами. З розвитком пожежі виявлені термічні аномалії також переміщаються та орієнтовно вказують на напрямок просування пожежі. Проте недоліком цих систем є те, що за наявності хмар чи туману пожежі не виявляються, тому судити, що пожежа згасла, якщо відсутні термічні аномалії, не варто. Крім того, є затримка у передачі інформації у 3 год. через потребу обробки супутникових даних, тому такі системи не є заміною наземному виявленню пожеж. Але за відсутності доступу до території через бойові дії чи замінування вони є незамінними для моніторингу пожежної ситуації.
Наразі, оскільки горіння продовжується, а якість супутникових даних не є оптимальною, площу пожеж на частині територій поки порахувати неможливо, тож остаточна цифра буде значно більшою. На думку фахівців з лісової пірології, площа пройдена пожежами може перевищувати 30 тис. га. Для порівняння, це більше ніж всі приміські ліси Києва з усіх боків від міста.
Рис. Контури пожеж та точки горіння згідно даних Європейської інформаційної системи лісових пожеж (EFFIS https://effis.jrc.ec.europa.eu/apps/effis_current_situation/index.html)
Перші значимі пожежі 2022 року в зоні відчуження розпочались під час окупації північних районів Київщини російськими військами. Пожежами було пройдено близько 14 000 гектарів – половина загальної площі пожеж за час від початку повномасштабного вторгнення. Горіння на решті території ЗВ відбувалось уже після звільнення зони відчуження від військ рф. Понад місяць окупації негативно позначився на спроможності пожежних служб ліквідовувати пожежі (знищена, пошкоджена техніка; заміновані дороги та ландшафти). Перша велика пожежа, яка виникла після звільнення, супроводжувалась повідомленням про підрив пожежної машини на міні. Гасіння пожеж може відбуватися тільки за участі саперів, що сповільнює ліквідацію пожежі та призводить до розвитку горіння на великих площах. Втім, уявити повне розмінування сотень тисяч гектарів лісів і боліт (тим більше на радіаційно забрудненій території), якими є зона відчуження, вкрай важко.
Для виникнення пожежі необхідно 3 чинники: достатня кількість горючого матеріалу, повітря (кисень) та джерело загоряння. У природних умовах перші 2 чинники завжди наявні, тому визначальним є джерело загоряння. В Україні більшість пожеж трапляються з вини людини (незагашене багаття, сірник чи сигарета, свідоме випалювання сухої трави, стерні або сміття) або від діяльності, пов’язаної з людиною (іскри під час руху поїздів, від ліній електропередачі, тощо). Єдиним природним джерелом пожеж у наших природних умовах може бути блискавка. До вище перерахованих чинників виникнення пожеж додався ще один – детонація вибухонебезпечних предметів, як-от мін, залишених окупантами чи закладених для охорони кордонів держави, і нерозірваних боєприпасів на територіях, де велися бойові дії.
Розвиток (поширення) пожеж залежить від сукупності погодних умов та характеристики горючих матеріалів. Погодні умови впливають на напрямок поширення пожежі та інтенсивність горіння. Вітер задає напрямок найшвидшого поширення пожежі, а температура і вологість повітря визначатимуть інтенсивність горіння. Погодні умови визначають стан горючих матеріалів (сухі або вологі), що прямо впливає на інтенсивність та поширення пожежі.
Визначити причини виникнення пожеж у природних умовах складно, а у зв’язку з воєнними діями та забрудненням, яке вони спричиняють, стає ще складніше. Деякі випадки пожеж у зоні відчуження починались від кордону з республікою білорусь та поширювались вглиб української території. На цих територіях відсутні інфраструктурні об’єкти, що виключає виникнення пожеж від ліній електропередачі або залізниці. Тут також відсутні поселення або промислові об’єкти.
Можливими причинами виникнення цих пожеж могло бути або детонування мін чи інших вибухонебезпечних предметів, або умисні підпали російськими чи білоруськими військами, які перебувають поблизу кордонів. Такі пожежі виникали, зокрема поблизу відселених сіл Вільча, Денисовичі, Бенівка та через північні вітри поширювались від кордону з рб вглиб України. Можливість гасіння чи навіть контролю за перебігом цих пожеж у зв’язку з обмеженням доступу до територій через мінування та ризик обстрілів, відсутністю достатньої кількості техніки (пожежна техніка викрадена та /або знищена тощо) значно ускладнюється або й взагалі відсутня. Ці пожежі тривають від кількох днів до тижнів, можуть дещо згасати з погіршенням погодних умов, але зберігати осередки тління і знову розгорятися.
Рис. Початок пожежі поблизу відселеного села Вільча (знімок за 04.07.2022 р.). Пожежа розпочалась від дороги на кордоні з білоруссю та поширилась вглиб зони відчуження. Точки позначають термічні аномалії виявлені супутниками.
Рис. Початок пожежі поблизу відселеного села Денисовичі (знімок за 23.08.2022 р.). Пожежа розпочалась від дороги, яка проходить майже по кордону з білоруссю та поширилась вглиб зони відчуження. Точки позначають термічні аномалії, виявлені супутниками.
Рис. Початок пожежі поблизу відселеного села Бенівка (знімок за 02.09.2022 р.). Пожежа розпочалась з території білорусі та поширилась вглиб зони відчуження. Точки позначають термічні аномалії, виявлені супутниками.
Випадки виникнення та розвитку пожеж від кордону з білоруссю є непоодинокими. Чи можуть вони мати диверсійну мету з послаблення обороноздатності держави на даній ділянці лінії кордону або вчинення психологічного тиску на захисників і населення України? Ми сподіваємося, що розслідування причин пожеж у зоні відчуження таки відбудеться і ми отримаємо вичерпні відповіді, а головне – гарантії безпеки як з точки зору захисту заповідних земель, як з точки зору радіаційної безпеки, так і щодо непорушності державного кордону. Поки ж можемо говорити про наслідки пожеж.
У результаті горіння погіршується стан атмосфери та ставиться під загрозу ефективне виконання бар’єрної функції зоною відчуження щодо запобігання повторного перенесення та винесення за межі радіоактивних частинок. Пожежами пошкоджуються і знищуються ліси, луки, болота, оселища багатої фауни Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, яка відновилась після аварії на ЧАЕС, завдається значна шкода природі України і мільйонні збитки державі.
Вже зараз масштабність пожеж є однією з найвищих за всю історію зони відчуження (більші пожежі спостерігались тільки у 2020 році та поряд з іншими чинниками були спричинені аномальними погодними умовами), що показує наскільки серйозної шкоди завдають воєнні дії довкіллю та наскільки довготривалими можуть бути наслідки війни на прикладі лише пожеж.
Горючі матеріали, в природних умовах, – це вся сукупність рослин та їх залишків, які здатні горіти. Найбільш пожежонебезпечними є соснові (хвойні) ліси, особливо монокультури, де відсутній або бідний рослинний покрив. Хвоя розкладається досить довго, тому у лісах накопичуються великі запаси підстилки, які добре горять за теплої посушливої погоди створюючи інтенсивні пожежі. У листяних лісах, зазвичай, рослинний ґрунтовий покрив значно багатший, а підстилки небагато, тому просування пожежі досить повільне або й зовсім зупиняється. Саме різниця у складі лісів зумовлює швидке поширення пожеж певними територіями і відсутніх горіння на інших. На супутникових знімках досить легко візуально відрізнити хвойний і листяний ліс. Для прикладу, на наведених знімках хвойні ліси темно зелені, а листяні світлі. Коричневі (бурі) плями це ділянки сухостою. При перегляді пройдених пожежею територій добре помітно, що горять переважно штучно створені хвойні ліси, а мішані широколистяні пошкоджуються значно менше, або й узагалі зупиняють розвиток пожежі. Тому задля підвищення пожежної безпеки потрібно більше мішаних та листяних лісів та відходити від практики висаджування сосни скрізь де це можливо.
Ситуація також актуалізує:
– потребу документування наслідків та розслідування причин пожеж у зоні відчуження та у разі підтвердження причетності та вини рф та рб у зумисних підпалах і поширенні пожеж у зоні відчуження, у тому числі після її деокупації, використання таких доказів у міжнародних судах задля а стягнення компенсацій з рф та рб за нанесені пожежами збитки та шкоду довкіллю;
– необхідність впровадження сучасного плану з управління пожежами у зоні відчуження та розробки стратегії та рекомендацій з післявоєнного управління територіями, зокрема заповідними;
– ведення лісового господарства з урахуванням підвищеного ризику розвитку пожеж, що є необхідним не лише в умовах військових дій, а й в умовах змін клімату.
#ПрямуємоРазом #MovingForwardTogether #EU4USociety
