Ми вже писали про подібну проблему, коли через розорані заплави напередодні весни вода затопила дороги. І зараз існує ризик повторення такої ситуації — цього разу у селі Придніпрянське Полтавської області, у заплаві річки Оріль.
Прийняття законопроєкту № 12384 «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» буде фатальною помилкою з боку ВРУ і буде коштувати нам не тільки втрати цінності природоохоронних територій, а й якості питної води.
У природі все пов’язано з усім: порушення однієї ланки неминуче запускає наслідки в іншій. Однією з найпоширеніших проблем, що руйнує цей баланс, є розорювання заплав річок.
Мінекономіки спільно з Держрибагентством хочуть проводити експерименти з вилову риби на природно-заповідних територіях.
Ми розкажемо, як можна зберігати степи, ліси, річки, болота, рідкісні види флори та фауни за допомогою використання сучасних інформаційних технологій.
Найближчим часом Житомирська обласна державна адміністрація має визначитись, що їм важливіше. З одного боку — збереження річок і боліт. З іншого — зрошення полів картоплі.
Чи можна розвивати громади, ігноруючи природу? У час кліматичних змін та євроінтеграційних прагнень довкілля перестає бути другорядним питанням – воно стає фундаментом розвитку.
У листопаді вже неможливо побачити більшість червонокнижних видів рослин. Але це не означає відсутність польових виїздів — у дощ, туман і сніг.
Річка чи канал? Від відповіді на це питання залежить доля сотень малих річок України. Бо осушувальна меліорація здійснювалась часто по колишніх заплавах річок.
У 2024 році під час експедиції Житомирщиною ми виявили жахливу ситуацію — річка Теснівка була перегороджена греблями з будівельного сміття, русло розчищене, дерева по берегах знищені, прибережна смуга й прибережні луки розорані.