4 липня на міжнародній конференцій з відновлення України в м. Лугано, Швейцарія, український уряд представив план “відновлення” України під час та після війни. Таке відновлення передбачає використання коштів ЄС та інших закордонних партнерів України. Один з компонентів плану напряму стосується дикої природи України.
Очільник Міндовкілля Руслан Стрілець презентував “пріоритетні” для України проекти, що стосуються охорони природи:
- 10 “зразкових” національних парків;
- 15 реабілітаційних центрів для диких тварин;
- 15 біопереходів на шляху міграції тварин;
- 9 лісонасіннєвих центрів з вирощування саджанців дерев.
Назвати пріоритетним будь-який з цих дороговартісних проектів було б значною помилкою. Збереження дикої природи України потребує інших, набагато більш системних кроків, мова про які нижче. Більше того, кожен з представлених Русланом Стрільцем проектів передбачає різноманітне будівництво, тобто найбільш корупціогенний вид діяльності в Україні.
Насправді, в публічному доступі (наприклад, тут та тут) набагато більше інформації про конкретні проекти, під які Україна планує залучати кошти ЄС. Частина з них більш ніж очевидно призведуть до значної шкоди для природи. Для прикладу:
- Нарощування мінерально-сировинної бази України (інакше кажучи – збільшення обсягу видобутку природних ресурсів (деревина, корисні копалини тощо));
- Перехід на механізований спосіб заготівлі лісоматеріалів з використанням харвестерів та форвардерів (інакше кажучи, значне збільшення обсягів рубок за рахунок використання технологічних машин);
- Удосконалення процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) та скорочення строків її проведення (інакше кажучи – спрощення процедури, яка сильно заважає несталому бізнесу);
- Дерегуляція та спрощення доступу до надр (тут навіть нічого коментувати).
- Будівництво системи іригації на 1 млн га та розвиток меліоративних систем (інакше кажучи – розвиток меліоративних систем, які призвели до деградації річок України);
- Повернення сільськогосподарських земель в економічний обіг (інакше кажучи, збільшення площі оранок за рахунок знищення залишків степів та самосійних лісів);
- Оновлення українських лісів (інакше кажучи – вирубка старих лісів, які начебто “застарілі”);
- Будівництво 3,5 ГВт гідроелектростанцій і насосних гідроелектростанцій (вплив гідроелектростанцій на біорізноманіття річок є загальновідомо-негативним);
- Розбудова міжнародної мережі внутрішніх водних шляхів відповідно до міжнародних договорів України (інакше кажучи – розвиток водного шляху Е40, проти якого активно виступають екологи як мінімум трьох країн).
Вище – лише незначна частина антиекологічних проектів, що їх планує реалізувати Україна. Жодних системних заходів в планах Міндовкілля немає. Разом з тим, дійсно пріоритетні для збереження природи заходи в планах не відображені.
Для прикладу, понад 20 українських та європейських НУО звернулися до високопосадовців ЄС з пропозицією фінансувати Україну виключно за умови впровадження ряду надважливих реформ в сфері охорони природи. Детальний перелік таких реформ – за посиланням. Саме це, а не плани Міндовкілля, має бути впроваджено в Україні вже зараз!
Сподіваємося, що представлені Міндовкілля плани залишаться лише плани. Сподіваємося, що західні партнери України залишаться вірними принципам Європейського зеленого курсу. Жоден антиекологічний проект не має отримати фінансування з-за кордону!
