Від цього матеріалу починаємо серію про роботу IUCN. Ми, як членська організація Спілки, хочемо більше розповідати про її можливості та роботу, щоб українські природоохоронні організації, експерти й держава активніше інтегрувалися в цю глобальну мережу.
Починемо з розмову з того, що таке IUCN, як вона працює та яке місце в ній має Україна.
Міжнародна спілка збереження природи (IUCN) — одна з ключових глобальних мереж у сфері збереження природи. Вона об’єднує понад 1600 організацій-членів і 19 000 науковців та експертів із більш ніж 160 країн. Між іншим, переважна більшість держав світу також є членами Спілки.
Її особливість у тому, що IUCN — не просто міжнародна природоохоронна організація, а членська спілка, яка об’єднує уряди, державні установи, громадські та наукові організації й глобальну мережу експертів.
Як влаштована IUCN?
- Члени — основа Спілки. Вони беруть участь в управлінні, визначенні напрямів роботи та ухваленні рішень.
- 7 експертних комісій об’єднують тисячі науковців і практиків. Вони готують дослідження, оцінки, методології, рекомендації та експертні висновки.
- Секретаріат координує роботу Спілки, її членів і комісій та реалізує природоохоронні проєкти у різних країнах.
- Асамблея членів є найвищим органом управління IUCN. А між Всесвітніми природоохоронними конгресами стратегічний напрям роботи визначає Рада IUCN.
У 2025 році вперше представниця України Діана Гарлицька була обрана до Ради IUCN як канслерка від регіону Східної Європи, Північної та Центральної Азії.
Чому IUCN важлива у світі?
IUCN має офіційну роль консультативного органу з питань природної всесвітньої спадщини: оцінює номінації природних і змішаних об’єктів до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та бере участь у моніторингу їхнього стану.
Саме IUCN створила Червоний список видів, що перебувають під загрозою зникнення — найповніше глобальне джерело інформації про природоохоронний статус видів.
Експерти IUCN також працюють у межах ключових міжнародних процесів щодо біорізноманіття, зміни клімату, опустелювання та міжнародного екологічного права.
А де тут Україна?
Сьогодні Україну в IUCN представляють лише дві громадські організації — Українська природоохоронна група (UNCG) та Екологія — Право — Людина (ЕПЛ) — а також кілька десятків українських експертів, які працюють у комісіях. UNCG є членом IUCN з 2023 року.
Цього поки недостатньо, щоб український голос був повноцінно представлений у всіх процесах Спілки. Саме тому ми запускаємо серію дописів про IUCN — її структуру, можливості для експертів та організацій і способи активнішої участі України в роботі цієї глобальної мережі.
Для України членство держави в IUCN могло б стати додатковою можливістю представляти власний природоохоронний досвід, обговорювати виклики, розвивати міжнародні партнерства та посилювати присутність у глобальних природоохоронних процесах.
У наступних матеріалах розповімо докладніше про експертні комісії IUCN, участь у них та про те, як члени Спілки можуть впливати на її рішення й розроблення резолюцій.
