Росія продовжує використовувати українські заповідники для посилення своїх територіальних амбіцій. Нагадаємо, що в минулому російські чиновники намагалися зробити так, щоб українські заповідні території були представлені в міжнародних базах як такі, що належать росії. Цим спробам вдалося запобігти. Проте з 2025 року росія розпочала нову діяльність у цьому напрямку, оголошуючи рішеннями свого уряду створення вже існуючих заповідників на території України.
У минулому російські чиновники вже мали досвід анексії українських заповідних територій. Так, після захоплення Криму у 2014 році адміністрації природоохоронних територій були змушені підкоритися російському законодавству, яке зобов’язує підпорядковувати всі заповідники і національні парки Міністерству екології рф. Згодом, уже у 2024 році, ризикуючи отримати додатковий міжнародний скандал унаслідок розголосу ситуації в окупованому біосферному заповіднику ЮНЕСКО «Асканія-Нова», росіяни і його оголосили своїм заповідником. У цих випадках російський уряд просто ухвалив нове рішення про створення заповідника або національного парку так, наче створив його вперше. Насправді ж завжди йшлося про створення точної копії вже існуючих установ природно-заповідного фонду України.
Проте зовсім нова діяльність розпочалася наприкінці 2025 року. Зараз, коли ситуація навколо формулювання можливої «мирної» угоди і без того є доволі напруженою, росіянам кортить якомога чіткіше продемонструвати своє панування та «дбайливе управління» на території східних областей України. Саме тому протягом року уряд рф оголосив своїми рішеннями створення Луганського природного заповідника та природного заповідника «Степь Донецкая». Цікаво, що далеко не вся територія українського степового природного заповідника перебуває в окупації російських військ. Зокрема, відділення заповідника «Крейдова флора» ніколи не було окуповане і досі перебуває під контролем України. Натомість рішення про створення «клона» заповідника також позиціонує його вже як російську територію.
Більше того, у Херсонській області цього ж року росія оголосила створення Чорноморського біосферного заповідника — такого самого, як і створений у 1927 році в Україні. Цікаво, що до його складу віднесли навіть ділянку з Миколаївської області, яка навіть згідно із законодавством рф не належить до території росії.
І ось 1 грудня 2025 року виходить нове рішення російського уряду про створення російських природоохоронних територій на території України. Цього разу це національний природний парк «Святі гори». Так, це саме той національний парк, на території якого українські біологи вивчають наслідки повномасштабних бойових дій та їхній вплив на унікальні екосистеми крейдяних відслонень.
Цей національний парк майже цілком перебуває на території України, але російський уряд саме його захотів оголосити своєю установою, а не, наприклад, національні парки «Джарилгацький», «Приазовський», «Меотида» або «Олешківські піски», які вже є повністю окупованими. Інакше кажучи, очевидно, що рішення про створення російських клонів українських заповідників і національних парків наразі керується необхідністю на міжнародному рівні довести функціонування росії на всій території східних областей України і навіть більше.
Також слід зауважити, що великої слави в оголошенні національного природного парку (НПП) «Святі гори» окупантам здобути не вдасться, оскільки відомо, що саме цей національний парк є дійсно одним із найбільш постраждалих унаслідок воєнних дій. Коли ми чули і чуємо у новинах про бої за села Богородичне та Білогорівка, Святогірськ або Серебрянське лісництво — майже всі вони торкалися території НПП «Святі гори».
За нашими підрахунками (цифра є дещо більшою за офіційно оголошену Урядом України), 30,5 % від усієї території НПП, або 12 389 га лісів, є повністю згорілими внаслідок бойових дій, і ще більша площа — частково пошкоджена пожежами та вибухами. Через це НПП «Святі гори» посідає перше місце в сумній статистиці найбільших площ зруйнованих війною заповідних екосистем.
Пожежі на території НПП “Святі гори” за час повномасштабної війни
Очікувано, що росія продовжить йти тим самим шляхом, адже 8 грудня вона вже оголосила «свій» НПП Азово-Сиваський значно меншої площі, ніж його український оригінал.
Рішення, ухвалені російським урядом, без сумніву, не мають жодної легітимної сили на території України. Проте окупанти шукають можливості використати такі рішення для посилення своїх територіальних амбіцій та позицій на міжнародних переговорах.
Що можуть зробити українці у відповідь на це?
Першим і єдиним правильним рішенням буде продовження процесу створення українських природоохоронних територій там, де зараз відбувається тимчасова окупація. Ще у 2022 році 108 українських науковців звернулися до Президента України Володимира Зеленського з проханням розпочати створення важливих природоохоронних територій на тимчасово окупованих частинах України. Багато з них уже давно мають наукові обґрунтування і на цей час навіть не постраждали внаслідок бойових дій, що дає повну юридичну можливість та практичну доцільність надання їм охоронного статусу. Цю ідею у жовтні 2024 року також підтримали слухання в Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики.
