Автори досліджень порушують важливі для збереження природи України питання: від загроз степовим екосистемам, їх охорони та відновлення до роботи природно-заповідних територій в умовах війни.
Тут збереглися цілинні степові ділянки на вапнякових схилах. Ростуть рідкісні угруповання ковили Лессінга, ковили волосистої та ковили найкрасивішої.
Продовжуємо серію статей про IUCN і сьогодні розповідаємо ще про один інструмент впливу на міжнародну природоохоронну політику — моушени (Motions) та резолюції.
У жовтні 2026 року Українська природоохоронна група (UNCG) долучилася до 17-ї Конференції сторін Конвенції ООН про біологічне різноманіття (COP17) у Єревані.
На Івано-Франківщині та Черкащині створили охоронні зони для збереження рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України.
23 жовтня 2026 року відбудеться івент «Biodiversity Conservation as a Foundation in Peace, Peacebuilding, and Conflict Recovery» («Збереження біорізноманіття як основа миру, миробудування та відновлення після збройних конфліктів»).
Як українські природоохоронці можуть впливати на глобальні рішення? Через експертні комісії IUCN.
Цього року Україна головуватиме в Карпатській конвенції. Подальше ігнорування загрози для українського високогір’я Карпат обернеться ганьбою на міжнародному рівні. Бо Європарламент уже висловив занепокоєння будівництвом вітропарків і рубками пралісів на Руні.
Руйнування Каховської греблі у червні 2023 року спричинило масштабну екологічну та економічну катастрофу на півдні України. Водночас осушення водосховища відкрило шлях до природного відновлення Великого Лугу — унікального природного й історико-культурного ландшафту, затопленого під час будівництва водосховища в радянський період. Яким має бути майбутнє цієї території? Відновлення Каховського гідроенергетичного комплексу чи збереження Великого Лугу та…
Міжнародна спілка збереження природи (IUCN) — одна з ключових глобальних мереж у сфері збереження природи.