Україна є 44 державою світу за площею території. Водночас за площею орних земель вона посідає 9 місце, поступаючись лише Індії, США, Росії, Китаю, Бразилії, Австралії, Канаді та Нігерії, а за рівнем розораності території (відсоток площі розораності відносно площі країни) посідає третє місце у світі після Бангладеш та Данії.[1]
Як наслідок, вітровій ерозії в Україні піддається понад 6 млн. гектарів земель, пиловим бурям – до 20 млн. гектарів, водній ерозії – 13,3 млн. гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 10,6 млн. гектарів орних земель[2]. І площа земель, які зазнають ерозії, кожного року збільшується на десятки тисяч гектарів. Усі нові розорані території одразу стають деградованими, оскільки це схили балок, заплави й навіть річища тимчасово пересихаючих річок.
10.6 млн га ріллі, що зазнають водної ерозії, дорівнюють площі всіх земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності України. Або, простіше, сукупній площі Миколаївської, Одеської, Кіровоградської та Херсонської областей.
А крім того, через агресію росії третина земель нашої держави локально забруднені внаслідок воєнних дій[3]
Наслідки для довкілля є комплексними: погіршення стану ґрунтів, включаючи втрати біорізноманіття, погіршення стану водних об’єктів та знищення малих річок через замулення.[4]
Вперше облік кількості та якості земель в Україні проводився за формами державної статистичної звітності з кількісного обліку земель в 1999 році (згідно форм №2 та “6-зем, що були затвердженні наказом Держгеокадастру від 05.11.1998 року “Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, що був зареєстрований у Міністерстві юстиції України).[5] За статистичною звітністю, в Україні вівся підрахунок площ земель, зокрема за видом угідь – ріллі, сінокосів, пасовищ, перелогів і т.д. Згідно з даними Державноїа служби з питань геодезії, картографії та кадастру, площа ріллі в Україні станом на 01.01.1999 року становила 32857,5 млн.га.
Згідно статистики з різних джерел починаючи з 1999 року по 2020 рік площа ріллі поступово збільшувалася, незважаючи на деякі коливання по рокам.
Так за Розширеного п’ятирічного звітом з деградації земель та опустелювання, лише протягом 2008-2012 років площа ріллі в Україні збільшилась на 64 тис. га.
У 2016 році постанову про кількісний облік земель за формами звітності скасували наказом Державної служби статистики.[6] Отже, першими даними про кількісний склад земель за видом угідь є дані на 01.01.1999, останніми – на 01.01.2016 рік (дані за 2015 рік). Так кількісний облік земель був скасований за кілька років до передачі земель громадам.
Багато громад не нехтували розорюванням земель державної власності в очікуванні їх передачі в комунальну власність.
Фото 1. Підготовка до розорювання степової балки в Прибужанівській ОТГ 16 квітня 2018 року за 6 місяців до передачі земель державної власності громаді.
Таким чином, в Україні вже 7 років відсутня реальна інформація про площу основних видів земельних угідь, зокрема ріллі. Офіційна статистика площі ріллі, що заявляється в державних стратегічних планах та стратегіях розвитку, має дуже умовні цифри, адже реальний облік не проводиться, а на фоні сьогоднішньої державної політики в сфері землекористування ми лише можемо уявити реальну апокаліптичну картину.
У зв’язку з цим застарілі дані використовуються і в інших державних звітах. Одним з таких є дані щорічних доповідей про стан довкілля областей, які готують управління екології обласних державних адміністрацій. Ці дані кожного року надходять в управління від структурних підрозділів Держгеокадастру.
Деякі області зазначають дані до 2016 року, коли облік земель припинили. Більшість обласних управлінь екології досі використовують старі дані. Наприклад, у звіті про стан навколишнього природного середовища Миколаївщини за 2021 рік та кілька попередніх років площа ріллі вказується як 1703,7 тис. га (69.02 %), що є найвищим показником ріллі в області, який був зафіксований в 1998 році. Подібна статистична інформація і в інших областях.
Який відсоток розораності України може бути сьогодні?
Після здобуття Україною незалежності частину орних земель було переведено в перелоги та виведено з обробітку. На Поліссі частина колись осушених і меліоративних земель наразі перетворилися на самозаліснені землі, які в перспективі сьогоднішнього земельного законодавства знову “сходять з молотка” на аукціонах, приватизуються та розорююься, оскільки юридично лишаються землями сільськогосподарського призначення[7]. Загалом площа самозаліснених земель на Поліссі становить приблизно 500 тис. га [8]
Незначна частка таких земель сьогодні передається в постійне користування державним лісогосподарським підприємствам. Отже, практично весь фонд орних земель, що використовувався для вирощування сільськогосподарських культур в 1999 році, наразі використовується за аналогічним призначенням. Крім того, на сьогодні, за 7 років відсутності кількісного обліку землі, немає інформації про те, скільки земель відведено під ріллю додатково. Ми можемо говорити лише про те, що це мінімум десятки тисяч гектарів в кожній області. І, звісно, збільшення розораності відбувається за рахунок земель, які не можна чіпати за логікою здорового глузду – захисні прибережні смуги, заплави річок, самосійні ліси, схили долин річок та балок, тальвеги.
Так, наприклад, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну діяла процедура безоплатного права приватизації земель. Наразі діє заборона на виділення земель за цією процедурою. За інформацією Міністерства аграрної політики, таким правом скористалися 9.46 млн. українців. Таким чином, лише для ОСГ[9], що використовується як рілля, було надано загалом близько 2 млн. га земель. Звісно, майже всі такі землі надавалися громадянам за рахунок земель запасу державної та комунальної власності, що фактично були природними територіями. І знову ж цифри, які озвучують державні управління, є лише приблизними, бо держава не рахує точних показників площі земель, які були передані на основі безоплатної приватизації.
Згідно з даними Світового Банку (на основі статистики Всесвітньої Продовольчої Організації), 2020 року Україна посідала третє місце в світі за рівнем розораності земель після Бангладеш та Данії з відсотком розораності 56,8% площі країни. Виходить, загалом протягом 2017-2020 років площа ріллі в Україні збільшилася на 1220 квадратних кілометрів, що дорівнює двом площам міста Києва. У середньому площа ріллі щорічно зростає на 40000 га. У реальності ця цифра в рази більша.
Карта. Площа ріллі від загальної площі України згідно даних Світового Банку (коричневий полігон), додатково розорана площа протягом 2017-2020 років (червоний полігон).
Бо не враховує землі, які були переведенні в ріллю під особисті фермерські господарства, наполовину розораніполігони, невідповідність виду угідь реальному використанню З присадибними ділянками площа ріллі в Україні становить уже мінімум 57.8% від загальної площі України. Тобто більше половини нашої держави – це переорані землі.
Скасування процедури безоплатної передачі земель на період дії воєнного стану є в певній мірі порятунком для понівеченої природи України, оскільки лише для ОСГ виділяється космічна площа земель. А зважаючи на те, що в Україні понад 20 млн людей не отримали землю, то це говорить про те, що в нас просто немає такої колосальної площі земель. Землі просто не вистачить, навіть якщо врахувати всі землі оборони, лісфонду та землі в межах природно-заповідного фонду.
Надання у власність кожною громадою лише 35 (по 2 га) ділянок в рік для ОСГ та ФГ збільшує площу земель, які фактично перетворюються на ріллю на понад 100 тис.га.
Уже сьогодні держава та кожна друга громада ставить питання, як діяти з процедурою безоплатної приватизації, оскільки закінчується земельний ресурс. З такою ситуацією ми зустрічалися на Миколаївщині, Донеччині, де територіальні громади, які, приймаючи наші пропозиції щодо створення територій природно-заповідного фонду, апелювали до того, що це найкращий варіант зберегти земельний запас: заповідний статус території є вмотивованою підставою відмови у виділенні земель, адже більшості громад обласні управління Держгеокадастру передали залишки земель, які самі ж управління не встигли роздати.
Більшість громад і структурних підрозділів Держгеокадастру в області не нехтують навіть виділенням земель у межах об’єктів та територій природно-заповідного фонду[1], не беручи до уваги, що до їхніх повноважень не входить нівелювання рішень обласної ради чи Президента.
Питання балансу ландшафтів є дуже важливим в плані охорони природи, адже земельний ресурс є основою існування видів і стабільності екосистем.
Незважаючи на те, що держава розуміє критичність ситуації дисбалансу ландшафтів і ухвалює нормативно-правові акти, що стосуються боротьби з опустелюванням, у реальності з кожним роком площа ріллі зростає. Серйозності додає ситуація, що понад 85% ріллі перебуває в приватній власності.
Громадські наукові організації вже не вперше пропонують для початку вивести частину еродованих земель сільськогосподарського призначення державної власності, що значно б покращило ситуацію з деградацією ґрунтів та опустелюванням.
Також необхідним кроком є повна зупинка процесу безоплатної приватизації земель, оскільки земельний ресурс є вичерпним. А якщо взяти до уваги, що розпаювання відбувається за рахунок природних територій, то в цьому випадку очевидним буде те, що в Україні не залишиться природи. Для виконання проголошених державою планів зі зміною клімату та опустелюванням необхідна лише одна важлива річ – політична воля.
Автори:
Віктор Скоробогатов
Олексій Бурковський
[1] https://data.worldbank.org/indicator/AG.LND.ARBL.ZS?fbclid=IwAR2kTZLLFOzQxSQU8P3l1JbqgB5Jeenzm_Opci6hHOKd9HfWFNEBcZNPuLg&most_recent_value_desc=true
[2] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text
[3] https://uncg.org.ua/a-third-ua-crops/
[4] https://uncg.org.ua/chomu-bud-iaka-oranka-stepiv-ie-nazakonnoiu/
[5] https://zakon.rada.gov.ua/go/z0788-98
[6] Наказу Державної служби статистики № 190 ( z1084-15 ) від 19.08.2015
[7] https://uncg.org.ua/chy-vdastsia-zberehty-2000-ha-samosijnykh-lisiv/
[9] ОСГ – Особисте селянське господарство. Один з видів цільового призначення земель в структурі класифікації – 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, що затверджений Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548
