Друга за 100 років операція з порятунку гербарію пройшла успішно (перша, до речі, відбулася з Харківського університету під час Другої світової війни). Цього б не відбулося без наших колег з UNCG, докторів біологічних наук, професорів Херсонського державного університету Івана Мойсієнка та Олександра Ходосовцева. Пишаємося, а нижче розказуємо, як це було.
«Коли ми ще були в окупованому Херсоні, у березні, вже думали, що гербарій треба якось зберегти. Вивезти тоді його було неможливо, так як треба було б перемістити його через лінію фронту. Тоді ми подумали про найцінніші екземпляри – еталонні або типові зразки. Такими зразками хизується будь-який гербарій. У нас таких було близько 200. У перші дні окупації ми заховали їх у підвальному приміщенні університету», – розповідає Олександр Ходосовцев.
Про цінні 24 коробки окупантська влада не знала. Як тільки місто звільнили, найперше, що зробили науковці – забрали типові зразки. Люди, які везли волонтерську допомогу, погодилися, виїжджаючи з міста, забрати гербарій в уже пустому автобусі. Так, 2 грудня перша партія гербарію була вивезена в безпечне місце.
Однак на цьому науковці не зупинилися.
Гербарні зразки по суті є надзвичайною цінністю університету, вони були зібрані науковцями протягом останніх 50 років і вдруге їх уже не збереш. Необхідно було думати, як вивезти весь гербарій (а це майже 32 000 зразків), адже залишивши «рускій горад Хєрсон», окупанти почали його інтенсивно обстрілювати.
«Уперше цю розмову почала Дар’я Ширяєва. Вона зараз проходить стажування в Чехії. Завдяки їй вдалося поговорити з організацією GBIF, яка піклується збором даних біорізноманіття з усього світу. Хлопці поспілкувалися і терміново виділили мінімальні кошти, щоб замовити фуру, коробки. Ми планували до кінця 2022 року вивезти гербарій в місце перебування нашого університету – до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Ректори між собою дуже швидко домовилися про виділення місця», – згадує Олександр Ходосовцев.
З 19 до 21 грудня Олександр комплектував гербарій лишайників і ліхенофільних грибів. Загалом вийшло трохи більше 750 обмотаних скотчем коробок. В цей час Іван шукав пластикові контейнери, адже на відміну від гербарію лишайників, який зберігався в коробках, гербарій судинних рослин розміщувався на поличках шаф відкрито. На початку січня продовжилася робота із пакування гербарію судинних рослин.
«Для мене найскладнішим було знайти пластикові коробки, – посміхається Іван Мойсієнко, – усього було понад 200 коробок. Я купував пластикові коробки частинами, в одному магазині було 12, в іншому 11, 23, 29, максимум 50. Я об’їхав багато магазинів у Києві. Їхав на пошту, клав їх у картонну коробку і відправляв їх у Херсон. 23 посилки з коробками вийшло».
Робота рятівників гербарію велася під безперервними острілами. Але її було так багато, що на вибухи ніхто не звертав уваги. Працювали без світла. І без драбин, що дещо ускладнювало процес:
«У нас було 2 драбини на кафедрі, бо шафи там аж до стелі. А росіяни ці драбини покрали. То весь час треба було залазити на стіл, виймати гербарій, злазити, складати його в коробки, і потім знов… Це фізично було важко, крепатура була, я приходив додому і не міг рухатися», – зізнається Іван Мойсієнко.
Працювали науковці у двох, інколи їм допомагали колеги з кафедри (доцент Наталія Загороднюк, а при завантаженні у машину – викладач Марина Захарова). На допомогу нікого не кликали з міркувань безпеки: а якщо прилетить?…
5 січня повністю завантажена фура відправилася в безпечне місце в Івано-Франківськ. Допомагали з розвантаженням фури вранці 6 січня доцент Харківського Національного університету ім. В.Н. Каразіна, міколог Олег Прилуцький, викладачка Прикарпатського Національного університету імені Василя Стефаника, ліхенолог Надія Капець, а також керівник охорони університету Олександр Волошин та найактивніший студент факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету Олексій Захаров. О 10-й ранку останні коробки були занесені у місце тимчасового перебування гербарію.
Евакуація пройшла успішно. Усього було вивезено 32000 гербарних зразків в понад 1000 коробках. З них 16000 – це лишайники та гриби, 15000 – судинні рослини і близько 1000 – мохоподібні. Жоден зразок не постраждав. Так завершилася друга за всю історію операція з порятунку гербарію в Україні.
А за 2 дні після того, як гербарій вивезли, відбулося друге влучення снарядами біля університету. Один з прильотів був саме біля місця, де зберігалися гербарні зразки для перевантаження.
Встигли вчасно.
Авторка Тетяна Шаміна
Фото Іван Мойсієнко та Олександр Ходосовцев
