Поки Держлісагенство голосно розповідає про співпрацю з науковцями та громадськістю в відборі ділянок під заліснення в рамках Указу Президента “Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів”, обласні управління лісомисливського господарства очевидно не поспішають налагоджувати контакт з ученими на місцях.
Нагадаємо, у вересні на зустрічі спеціальної робочої групи при Держлісагенстві було домовлено, що обласні управління лісового та мисливського господарства надішлють до Української природоохоронної групи переліки ділянок, запланованих до лісоврозведення в цьому році, щоб переконатись, які з них можна заліснювати без шкоди природі, а які варто вберегти від залісення. Про це нас також повідомило Держлісагаенство у листі від 29 вересня. Звернулись до нас лише лісівники Херсонщини, та й ви самі знаєте, що більшість їхніх грандіозних планів виявилась цілинними системами та солонцями навколо Сивашу. Більше ніхто до нас не звертався.
Тож з боку обласних управлінь лісового господарства відбувається повне ігнорування обіцяної співпраці, а переліки ділянок, які плануються під заліснення, втаємничують. Обласні державні адміністрації в більшості випадків не контролюють хід виконання програми, а лісівники в свою чергу не інформуть ні громадськість, ні ОДА. Тим часом, лісівники активно звертаються до ОТГ (і деякі з них вже звернулись по допомогу до нас), натякаючи, що слід пошвидше виділити під залісення нерозпайовані степові території, адже “треба ж виконувати доручення Президента”.
Варто згадати й заяву міністра захисту довкілля Романа Абрамовського, що під час лісорозведення не будуть пошкоджуватись степові ділянки.
Але це, схоже, не знають обласні управління лісового господарства, на землях яких зокрема ще залишились степові ділянки.
Варто було зайти на сайт Миколаївського ОУЛМГ і відкрити на диво викладений у відкритому доступі перелік ділянок, що в осінній період планують заліснити лісівники – тут і створення парків, що по суті є досить гарною ініціативою, і степові ділянки, які досить побачити на супутникових знімках і зрозуміти, що це цілинний степ (роки роботи в полі і з картами!).
До прикладу, ДП “Веселинівський лісгосп” вже завтра збирається заліснити 17 га цілинного степу. ДП “Вознесенське лісове господарство” – 8.7 га, ДП “Врадіївське лісове господарство”- 7 га. ДП “Очаківське лісове господарство” – 10.2 га включно з ділянкою в межах РЛП “Тилігульський”. Усі заходи з заліснення заплановані на жовтень-листопад цього року. Чи масштабно це? За 2019 рік на Миколаївщині ОУЛМГ було створено 5 га, за 2018 рік – 7 га нових лісонаджень. Загалом, за 2018-2020 роки – 257 га лісів.
Нам залишається самим відстежувати дії громад. І картина виходить не найкраща. До прикладу Прибужанівська ОТГ на Миколаївщині вже надала дозвіл на відведення земель лісівникам на загальній площі 217, 31 га, більша половина з яких є степовими оселищами і малоймовірно збережеться до літа 2022 року.
Одна з таких ділянок (4822082000:02:000:0072), що передана під лісорозведення, площею близько 60 га, є оселищем Е.1.2 Бернської конвенції – це цілинна ділянка степу на чорноземно-карбонатних грунтах.
Степова ділянка, що передається Прибужанівською громадою до держлісфонду.
З цього виходить суть передачі земель комунальної власності лісівникам – розорати не можемо, то нехай засадять лісом. Під час обстеження на цій ділянці 18 жовтня ми ідентифікували види з Червоної книги України: астрагал шерстистоквітковий, ковилу волосисту, горицвіт весняний, сон лучний, астрагал понтійський.
Астрагал понтійський на ділянкі переданій лісникам – Червона книга України
У разі перевірки цієї ділянки навесні тут можна з великою ймовірністю виявити ще кілька видів з Червоної книги України. Дана ділянка є не менш ціною ніж пасовище, яке громада погодила для створення заказника “Сухобалківський”. Аналогічно і з іншими степовими ділянками, що передаються лісівникам під заліснення.
Ми підтримуємо ініціативу громад у передачі земель з існуючими лісовими культурами у підпорядкування лісгоспів, проте передача їм земель з трав’янистими біотопами неприпустима!
На цей час ми почали підготовку грунтовної скарги щодо дій Держлісагенства по всіх областях, що призводять до знищення степів в ході лісорозведення, – до Бернської конвенції. У грудні цього року Україна звітуватиметься про стан дотримання конвенції в Україні.
