Громади отримали повноваження контролю за охороною земель
Відбулось розширення кола органів, що можуть здійснювати розрахунок заподіяної шкоди за правопорушення земельного законодавства.
Проблема корупції в управлінні землею є однією з головних загроз для цінних природних територій в Україні. Тисячі гектарів луків, степів та заплав річок знищено через відсутність контролю та покарання незаконного розорювання земель природно-заповідного фонду, крутих схилів, прибережних захисних смуг тощо.
Проект має на меті продовження виявлення корупції у землекористуванні, а також зосередитися на більшому стійкому рішенні – вдосконалення земельного законодавства.
Діяльність проекту передбачає моніторинг законодавства щодо використання сільськогосподарських земель, вплив нових нормативно-правових актів на довкілля та населення, написання зауважень та пропозицій щодо них. Також ми продовжимо виявляти нові випадки корупції в управлінні землею та передавати отримані дані представникам відповідних органів влади. Зосередимося на наданні консультацій органам місцевого самоврядування щодо цінності й необхідності природних територій та наданні рекомендацій практик сталого землекористування. Продовжимо співпрацювати зі ЗМІ висвітлюючи проблему корупції влади під час управління землею. В заключення діяльності будемо сприяти розробці законопроекту щодо зменшення корупції у сфері землеустрою.
Проект “Запобігання корупції та сприяння підзвітності в децентралізованих громадах” реалізовується Українською природоохоронною групою за підтримки Національного фонду на підтримку демократії.
Відбулось розширення кола органів, що можуть здійснювати розрахунок заподіяної шкоди за правопорушення земельного законодавства.
Заказник є важливим для збреження оселища для близько 50 видів птахів, більшість яких внесені в Додатки Бернської конвенції.
Ми звернулися до громад з проханням не продавати природні території та рекомендували їм створити на таких землях об’єкти природно-заповідного фонду з можливістю помірного випасання худоби.
Слідство також підтвердило випадки нецільового використання та самозахоплення земель в цих заказниках.
Ми звернулися до громад з проханням не продавати ділянки, які є прибережними захисними смугами та заплавами річок.
Тож лишається просити голів громад не продавати земельні ділянки, що мають крутизну схилів більшу за 7 градусів, чим ми й займаємося.
Ми також звернулися до громад та Міндовкілля з проханням вжити заходи задля інвентаризації самозалісених ділянок і подальшого збереження природних територій.
Ми звернулися до громади з вимогою уважно перевіряти земельні ділянки, що виставляються на продаж, на відповідність їх природного вигляду до землевпорядної документації.
Очікуємо на відповідь від прокуратури про виконання судового рішення. Триматимемо вас у курсі.
Наше звернення за цим фактом уже полетіло до Генпрокуратури.
Господарський суд визнав незаконною передачу земель заказника в комунальну власність.
Влада ж Олександрівської громади, окрім нівелювання статусу ПЗФ, відома і своєю дружньою позицією щодо затоплення парку “Бузький Гард”.
Заповідання цих ділянок є важливим кроком, принамні для їх збереження від знищення в тилу.
Ми звернулися до прокуратури Миколаївської області і попросили надати приписи Управлінню екології Миколаївської ОВА про якнайшвидше оформлення положення та охоронних зобов’язань на заказник, оскільки від моменту створення вже минуло близько року.
Це суперечить курсу держави на вступ до ЄС і є нічим іншим як способом окремих бізнес-груп вирішити свої комерційні питання, прикриваючись війною.
Супутникові знімки підтвердили, що в межах заказника справді розорана ділянка площею приблизно 0.27 га.
Найбільшим ризиком для рідкісного виду РЛП є дії місцевої влади, яка не бачить явних порушень.