Орієнтовно, розмір потенційної шкоди державі склав понад 2,2 млн. гривень. Браконьєрство на території Джарилгацького національного природного парку було виявлене нашим колегою Ігорем Луценком. Ми проаналізували супутникові знімки та виявили 189 сіток з північного берега острова, де акваторія повністю включена до національного парку.
Після нашого звернення майже 700 червонокнижних крабів визволили зі 100 пасток, розрахованих на лов креветки! Утім, на жаль, з отриманої публічно інформації не зрозуміло, де саме відбувалось вилучення.
На нашу думку, природоохоронні органи Херсонської області недостатньо ефективно працюють у напрямку запобігання браконьєрству, а користувачі мисливських угідь зловживають своїми правами та фактично здійснюють браконьєрські полювання в своїх угіддях. А зайнятись рибному патрулю і екоінспекції обєктивно є чим. Окрім легальних знарядь лову, поширений і браконьєрський промисел. .
Ця ситуація потребує прозорої дискусії. Та на жаль, є чимало питань до організації вилову морських видів. Так, у пастки для креветки потрапляють краби та інші червонокнижні види. Проте замість того, щоб випускати крабів, їх відправляють на продаж. Ми проти репресій проти рибалок, адже нацпарк серед іншого має підтримувати й традиційне природокористування, однак переконані, що не можна визначати обсяги і місця лову без допомоги науковців, які реально вивчають рідкісні види й оперують даними. Кірм того, небхідно стежити, щоб:
–рибальством займалися лише місцеві жителі,
–лише незабороненими снастями,
–лише в рамках дозволів,
–із сіток на креветку випускалися інші види (краби, морські коньки та інші рідкісні види)
Без врахування цих важливих питань, легальний промисел креветки стає нелегальним промислом рідкісних видів.
