2024 рік став для Української природоохоронної групи непростим, але водночас продуктивним у багатьох напрямках. В умовах війни, коли увага держави і суспільства зосереджена на підтримці Сил Оборони, безпеці та виживанні, ми не припиняли працювати над збереженням природи. Створення заповідних територій, захист природи від руйнівних проєктів, відстоювання екологічних інтересів у процедурах оцінки впливу на довкілля (ОВД) та недопущення видобутку корисних копалин на природних територіях – усе це залишилось щоденними завданнями нашої команди.
Ми прагнули не лише зберегти існуюче, а й розширювати природно-заповідний фонд, відстоювати принципи сталого розвитку та боротися проти спроб знищення унікальних ландшафтів і видів. В час, коли природа стрімко руйнується щодня, необхідно обирати значно вищі цілі ніж ми мали до початку повномасштабної війни, інакше темпи збереження природи будуть значно меншими ніж темпи її знищення під час війни. Нижче наведені головні результати року за ключовими напрямками нашої діяльності.
Створення та розширення природно-заповідного фонду
Протягом року ми підготували й подали до Міндовкілля та обласних адміністрацій 40 клопотань щодо створення нових об’єктів ПЗФ загальною площею понад 5 тисяч гектарів. Ці пропозиції ґрунтувалися на польових дослідженнях і охоплювали унікальні території в семи областях.
Втім, як і завжди, від ідеї до офіційного створення заповідної території проходить чимало часу. У 2024 році за нашими ініціативами було створено 10 нових об’єктів ПЗФ у п’яти областях – загалом на площі понад 1 тисяча гектарів. Це 34% від загальної площі всіх новостворених заповідних територій у країні у 2024 році.
Серед найважливіших результатів року:
- Миколаївська область – заказники «Чортальські обрії», «Лук’янівський», «Баратівський»;
- Одеська область – «Чигринська балка» (найбільший новостворений ПЗФ року), «Коло глея», «Схили до Лунга»;
- Київська область – ботанічний заказник «Віковий сосновий ліс»;
- Сумська область – «Урочище Сонцевиків» та «Пампурівка»;
- Кіровоградська область – розширення пам’ятки природи «Каскади».
Загальний стан справ в Україні
Попри нашу активність, ситуація з розвитком природно-заповідного фонду у 2024 році в цілому була найгіршою за останнє десятиліття. В Україні створено лише 88 нових об’єктів ПЗФ площею близько 2937 га. Для порівняння – це мізер у контексті зобов’язань України перед ЄС: до 2030 року країна має збільшити площу заповідних територій до 30% (нині це лише 7%). Те що було зроблено Україною за рік – це лише 0.021% від тієї площі, яку потрібно заповідати, щоб досягти цілі у 30% ПЗФ
Багато областей зовсім не оголошували нових територій, навіть у тих регіонах, де для цього є всі умови. Часто спостерігалися навіть негативні тенденції – вилучення чи зменшення площ існуючих об’єктів природно-заповідного фонду.
Тому ми наполягаємо: ухвалення рішень про створення та розширення ПЗФ не можна відкладати. Це єдиний шлях до збереження біорізноманіття і виконання міжнародних зобов’язань України.
Збір даних про біорізноманіття
Без точних даних про популяції рідкісних видів, неможливо ані створити заказник ані обґрунтувати захист території від небезпечного проекту. Тому ми постійно їздимо у експедиції і збираємо відомості про біорізноманіття. У 2025 році ми продовжили роботу з публікації даних про біорізноманіття у глобальному сховищі GBIF. Це завдання набуло особливого значення в умовах війни: коли росіяни цілеспрямовано нищать бібліотеки, музеї та наукові установи, порятунок уже існуючих даних стає не менш важливим, ніж збір нових. Збереження й відкритий доступ до таких матеріалів дозволяє не лише убезпечити результати багаторічної праці науковців, але й створює підґрунтя для майбутніх досліджень наслідків війни для природи України. Протягом року, поєднуючи експедиційний збір і рятування архівних відомостей, ми опублікували 89 наборів даних, що включають 249 564 науково підтверджені зустрічі рослин, тварин та грибів у GBIF, а також ще 45 000 знахідок розмістили на платформі iNaturalist. Значна частина цих даних стосується видів, занесених до охоронних списків, та територій, які постраждали від воєнних дій.
Оцінка впливу на довкілля (ОВД)
Наш відділ аналізу звітів ОВД у 2024 році працював на повну силу. Ми вивчили понад 2000 документів у межах 1439 процедур ОВД – це уважна перевірка сотеньі тисяч сторінок. У результаті ми подали пропозиції до 110 кейсів, що становлять небезпеку природним екосистемам і загрожують беззаперечними порушеннями природоохоронного законодавства, та ґрунтовні зауваження до 60 найбільш небезпечних проєктів.
Загалом ми написали 495 сторінок детальних обґрунтувань, серед яких були як 8-сторінкові документи, так і масштабні аналітичні зауваження до 14 сторінок кожен.
Досягнення року:
- 19 кейсів – повна перемога: діяльність заборонена, справи закрито або відправлено на повторну процедуру;
- 24 кейси – часткова перемога: наші вимоги враховано частково, але достатньо для обмеження шкідливої діяльності;
- Лише 12 кейсів були проігноровані відповідальними державними органами, які попри реальну загрозу природі віддали перевагу забаганкам бізнесу.
Найчастіше ми зупиняли або обмежували проєкти з видобутку піску, граніту, бурштину та торфу, а також втручання у річкові екосистеми, гідроенергетичні проєкти і знищення лісів.
Таким чином, ефективність нашої роботи перевищила 50% — тобто більш ніж у половині випадків ми змогли захистити природу.
Захист природних територій від надродобувної діяльності
Ще один важливий напрямок нашої діяльності у 2024 році – протидія шкідливим проектам надрокористування. Ми планомірно аналізуємо ділянки надр, які Держгеонадра планує виставити на аукціони, й подаємо зауваження у випадках, коли видобуток загрожує природі.
За рік ми розглянули 73 таких ділянки, і у 42 випадках Міндовкілля погодилося з нашими аргументами та відмовило у виставленні на торги. Це тисячі гектарів збережених лісів, боліт та річкових заплав.
Приклади:
- врятована заплава річки Стубла на Рівненщині;
- відхилені проєкти біля Нобельського НПП і Рівненського заповідника.
Втім, існує лазівка: ділянки, де проводили геологічну розвідку ще за радянських часів, можуть виставлятися без погодження Міндовкілля. Саме так у 2024 році було продано дозволи на видобуток у ділянках, що згодом стали гучними скандалами – Буші, Маковому болоті та Старовижівському заказнику. На щастя, частину цих рішень вдалося оскаржити у суді або компенсувати створенням заповідних територій.
Зараз готується новий порядок надання дозволів на користування надрами, у розробці якого враховано наші пропозиції. Це може стати важливим кроком для зменшення шкоди природі у майбутньому.
Попри складні умови війни та обмежені можливості, у 2024 році ми змогли зберегти понад тисячу гектарів природи завдяки створенню нових ПЗФ, зупинити десятки шкідливих проєктів через процедуру ОВД, а також убезпечити від видобутку десятки цінних ділянок.
Водночас темпи збереження природи в Україні залишаються критично низькими. Ми закликаємо державу й суспільство не відкладати створення нових заповідних територій та посилення екологічних стандартів. Ці завдання є невід’ємною частиною зобов’язань України на шляху до членства в Європейському Союзі, що безпосередньо пов’язане з виживанням та зміцненням української державності.
Ми всі вдячні Збройним Силам України за те, що маємо змогу жити і діяти у вільній країні та працювати над збереженням її природи!
