У видавництві “Гельветика” вийшла друком наша нова колективна монографія (Мойсієнко І.І., Ходосовцев О.Є., Пилипенко І.О., Бойко М.Ф., Мальчикова Д.С., Клименко В.М., Пономарьова А.А., Захарова М.Я., Дармостук В.В. Перспективні заповідні об’єкти Херсонщини. 2020. Видавничий Дім “Гельветика”, 166 с.).
Ідея створення видання виникла після невдалої спроби резервування територій для створення об’єктів природно-заповідного фонду. Прототип даної монографії був підготовлений та переданий нами до Департаменту екології ХОДА ще восени 2017 р. Ми розраховували, що за поданням Департаменту екології Херсонська обласна рада зарезервує для заповідання цінні природні території, які були описані в поданих матеріалах. На жаль, комітет обласної ради з питань екології та земельних ресурсів не підтримав звернення департаменту.
Саме тоді було вирішено оприлюднити наші напрацювання у вигляді монографії. Мета нашої публікації – зробити відомості про перспективні заповідні об’єкти широкодоступними, щоб залучити для їх збереження більшу кількість людей. В умовах потужного наступу на залишки дикої природи, в першу чергу в ході розорювання, це вкрай важливо. Останнім часом Україну невпинно сколихують скандали про розорювання останніх клаптиків природи – степів та лук. При цьому місцеві громади втрачають пасовища та сіножаті. Зростання рівня розораності чітко корелює з пиловими бурями, ерозією, гибеллю бджіл… Це є справжньою екологічною катастрофою, яку поки що не усвідомлюють більшістю українців. Що це так, можна переконатися, порівнюючи нерозораний клаптик степу з полем.
Що таке поле? Фактично це антропогенна пустеля з обмеженим доступом, яка постійно насичується різними отрутохімікатами. А степова балка чи лука біля села – це територія, яку можна вільно відвідувати, це краєвид, який милує око, де Ви можете дихати чистим повітрям, відчути аромат степових трав, накосити сіна, випасти худобу, зібрати лікарські рослини тощо.
Закликаємо бути не байдужими й відстоювати природу рідного краю. На жаль, нині ми констатуємо посилення антропогенного тиску на залишки природних степових екосистем. Сьогодні він здається навіть більшим, ніж у часи УРСР. В останні десятиріччя радянської доби відбулася стабілізація антропогенної активності, і наступ на природні екосистеми був незначний. Натомість інтенсивні зміни, що мають місце сьогодні в Україні, часто відбуваються за рахунок природних екосистем. Враховуючи те, наскільки мало залишилось природних ділянок, додатковий антропогенний тиск може стати руйнівним. Метою цієї книги є створення переліку територій для найшвидшого резервування і подальшого заповідання в Херсонській області, а також інформування ширшого кола людей: від фахівців до аматорів, від чиновників до громадських діячів щодо збереження останніх залишків дикої природи Херсонщини.
У зв’язку з трансформаціями, які відбуваються, в Україні постають нові виклики і для збереження довкілля. Так, загалом позитивний процес децентралізації спричинює те, що землі запасу передаються в розпорядження громад. Саме на землях запасу зосереджені значні масиви зі збереженими екосистемами. В умовах, коли просторовий ресурс земель сільськогосподарського призначення вичерпаний, під приватизацію або довгострокову оренду йдуть землі запасу, а це балки, поди, піски, що вкриті природними степами та луками. Після приватизації нерідко вони розорюються. На жаль, відбуваються випадки самовільного розорювання природних територій (експерти EOS Crop Monitoring стверджують, що у 2019 р. майже 10% ріллі в Україні є нелегальними, вони принесли їх користувачам 88,5 млрд. грн. прибутку). Агрохолдинги та фермерські господарства отримали пристойні прибутки та озброїлися потужною сільськогосподарською технікою, яка здатна розорати будь-яку цілину. Склалася парадоксальна ситуація, коли за отримані від експлуатації створених Степом земельних ресурсів кошти виробники сільськогосподарської продукції ліквідують останні шматочки Степу. Цьому потурає криза та видозміна тваринництва, через що наразі бездумно розорюються пасовища. Шокуючим прикладом бездумного розорювання є ситуація, яка склалася в проектованому регіональному ландшафтному парку «Долина Курганів». Цієї весною горе-орачі залізли плугами не тільки на степову частину, зайняту пустельними засоленими степами, але й у справжнісінькі солончаки і навіть салтмарш, тобто ділянку яка періодично затоплюються морем (періодично стає морським дном). Розорали під самий берег розташоване тут солоне озеро. Пошкоджено і декілька курганів. Ми часто говоримо про пробите дно в переносному сенсі, але, виявляється, дно можна пробити й у прямому сенсі – у даному випадку плугом! Для наших неосвічених та жадібних нувориш немає нічого неможливого. З деталями нашої боротьби за збереження «Долини Курганів» можна ознайомитися за посиланням.
Проте не лише оранка знищує степ. Упродовж двох десятиріч у земельній сфері чиновники створили грандіозну смуту і хаос. Завдяки корупції і продажності чиновників у багатьох місцях України землі прибережних захисних смуг розпайовані й приватизовані до урізу води. У приморських ландшафтах триває активна забудова цілинних ділянок дикої природи пансіонатами та маєтками. І тут варто нагадати, що приморська природа – це завжди лише вузька смуга унікальних ландшафтів вздовж берега, які можна втратити назавжди.
Серйозні занепокоєння викликає реалізація проектів зеленої енергетики. Прикро, коли в цілому позитивний напрям, у результаті недосконалої та недобросовісної наукової екологічної оцінки призводить до нищення природних екосистем. В останні роки на Херсонщині шкідливим для природи виявилися проекти розгортання Сиваської та Каланчацької ВЕС, Каховської ГЕС 2, СЕС в «Долині Курганів». І це в той час коли інші аналогічні проекти зеленої енергетики розгортаються без шкоди, або з мінімальною шкодою для природних екосистем.
Такий масований наступ на дику природу був би неможливим в умовах високої природоохоронної освіченості населення. Однак як господарі, так і користувачі земельних ділянок зазвичай не розуміють, що степи, луки, піски, плавні тощо треба зберігати або використовувати їх не руйнуючи. Саме тому в умовах дуже сильного антропогенного тиску зростає значення природно-заповідних ділянок. Формування мережі природно-заповідних територій є важливим заходом стратегічного планування розвитку території країни та повинно узгоджуватися з потребами економічного та соціального розвитку країни. Створення нових територій природно-заповідного фонду закладено в Цілі сталого розвитку (United…, 1992), індикатори яких для України передбачають потроєння площі заповідних територій до 2030 року. Минулого року така норма була закріплена Указом Президента № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року». Відповідно до вимог Державної стратегії регіонального розвитку (Постанова Кабінету Міністрів України № 385 від 6 серпня 2014 року), на території України з 2014 року до 2017 року мають функціонувати об’єкти природно-заповідного фонду площею 6 733 000 га, а у 2021 році – 9 095 000 га. Частка заповідних територій повинна становити на 1 січня 2017 року 11%, а на початок січня 2021 року – 15% від площі держави. Для Херсонщини приріст заповідання повинен становити від 224 800 га (7,9%) у 2013 році, 372 800 (13,1%) у 2017 році, до 509 500 га (17,9%) у 2021 році.
Загалом, у Херсонській області пропонується створити 125 нових об’єктів природно-заповідного фонду. Серед запропонованих об’єктів 3 регіональні ландшафтні парки, 71 заказник (ландшафтні – 39, ботанічні – 29, гідрологічні – 1, загальносозологічні – 1, орнітологічні – 1) та 51 пам’ятка природи (ботанічні – 48, геологічні – 1, комплексні – 1, ландшафтні – 1). Більшість об’єктів місцевого значення – усі регіональні ландшафтні парки, усі пам’ятки природи та 44 заказники. Для 27 заказників пропонується статус загальнодержавного значення.
Перспективні заповідні об’єкти розташовані в усіх районах Херсонської області та на території Каховської і Херсонської міських рад. Розподіл запропонованих об’єктів по районах такий: Бериславський – 25, Голопристанський – 7, Білозерський – 11, Горностаївський – 9, Великоолександрівський – 9, Верхньорогачицький, Нововоронцовський та Генічеський – по 7, Каланчацький – 6, Каховський, Високопільский та Великолепетиський – по 4, Новотроїцький, Чаплинський, Олешківський, Іванівський, Нижньосірогозький та Скадовський – по 1. Також 5 нових об’єктів природно-заповідного фонду пропонується створити на території Херсонської міської ради. Ще 4 об’єкти пропонується створити одночасно в межах кількох адміністративних одиниць: РЛП «Гілея» (Голопристанський і Олешківський райони та Новокаховська міськрада), заказники «Кардашинське болото» (Голопристанський та Олешківський райони), «Західний Сиваш» (Новотроїцький та Чаплинський райони) і «Барнашівський під» (Каховський, Новотроїцький та Чаплинський райони).
Запропоновані нами 125 нових об’єктів планується створити на площі 161 264,8 га, що складає 5,67 % території області. Загальна кількість об’єктів природно-заповідного фонду в Херсонській області збільшиться до 207 (наразі їх існує 82), а їх площа зросте до 490 092,5 га. Це збільшить частку територій природно-заповідного фонду Херсонської області до 16,57 %, що дозволить істотно наблизитися до показника, визначеного державною стратегією (17,9 %).
Для кожного з 125 перспективних об’єктів ПЗФ наводиться коротка характеристика (назва, категорія, площа, розташування, природоохоронна цінність, література та примітки), фотографічний та картографічний матеріал. Запропонована кількість об’єктів природно-заповідного фонду в 1,5 рази більша (на сьогодні на Херсонській області існує 82 об’єкти природно-заповідного фонду), ніж було створено на Херсонщині за 101 рік заповідної справи (перший державний заповідний об’єкт – біосферний заповідник Асканія-Нова імені Ф.Е. Фальц-Фейна був створений у 1919 р.), що говорить про багатство природи нашого краю.
Книга була підготовлена в партнерстві з Українською природоохоронною групою. У книзі ми не лише узагальнили результати наших багаторічних досліджень природи Херсонщини, але й узагальнили напрацювання колег науковців та природоохоронців з багатьох наукових та природоохоронних установ, організацій, громадських організацій тощо.
Видання книги було здійснено за рахунок Херсонського державного університету. На жаль, коштів вистачило лише на 60 екземплярів, з яких доступними для поширення виявився лише 41. Така кількість є не достатньою для широкого інформування херсонців. Тому ми шукаємо меценатів для того, щоб віддрукувати додатковий тираж у такій кількості, щоб забезпечити книгами школи, бібліотеки, ОТГ по всій області. З пропозиціями звертайтеся до лідера даного проекту Івана Мойсієнка.
Ми сподіваємося, що вихід книги у світ активізує земляків на боротьбу за збереження незайманих куточків рідної природи, пришвидшить резервування та, особливо, створення нових заповідних об’єктів на Херсонщині.
Іван Мойсієнко
Завантажити монографію – Мойсієнко І.І. та ін. Перспективні заповідні об’єкти ХО 2020 (PDF)
