Розшукуємо мецената для публікації найбільшого в історії України природоохоронного видання, що буде присвячене 100-річному ювілею біосферного заповідника «Асканія-Нова». Робота над виданням тривала близько 2,5 років і до неї на залучились 75 осіб з 4 країн. Уся робота з підготовки видання була виконана безкоштовно і це є особистим внеском у задум всіх, хто долучився.
Проте, тепер ми потребуємо допомоги для того, щоб опублікувати вже підготовлене видання. Для цього потрібен меценат або кілька меценатів.
Подібного видання не було ніколи ні в історії Асканії-Нова, ні в історії України в цілому. Просимо Вас допомогти зробити такий подарунок заповіднику до його ювілею та зберегти зібрану нами інформацію для нащадків!
Детальніше
Асканія-Нова – найвідоміший заповідник у Європі. Знаходиться на Херсонщині, в Україні. На початку 20 століття Асканія-Нова була єдиним центром культури в Приазовських степах. Сьогодні вона – останній залишок колись безкрайнього цілинного степу в Україні.
Історія Асканії як приватного зоопарку родини німецьких колоністів Фальц-Фейнів почалась у 1880-х. Метою зоопарку було не просто створити колекцію тварин. Фридрих Фальц-Фейн прагнув навчитись розводити рідкісних тварин, щоб змогти відновити їх в природі, якщо вони вимруть, одомашнити диких тварин та змогти використовувати їх у господарстві, а також вивести нові породи свійських тварин, придатних до умов степу.
З 1886 по 1917 роки Асканія-Нова стала європейським центром туризму в степовій зоні. Відтоді й до цього часу в Україні не було більш популярного природного об’єкту.
Революційні роки 1917-1919 років, селянські погроми й постійна зміна влади становили небачену загрозу Асканії. Та 1919 року природоохоронці домоглись видання Декрету про оголошення Асканії заповідником. Саме тому, 1919 рік є ювілейним, роком сторіччя Асканії як заповідника.
Роки радянських репресій і Друга світова знищили всіх ентузіастів, хто лишався в Асканії. Про більшість з них тепер практично неможливо знайти будь-яку інформацію. Навіть друковані видання про Асканію вилучались і знищувались у 1930-х.
Лише 1995 року унікальний заповідник поновив свій статус.
Група науковців та волонтерів (загалом 75 чоловік) витратила понад два роки зусиль, щоб зібрати всі історичні публікації про Асканію, від самої першої 1845 року й до останніх статей 1945 року (після цього настає сучасний період, публікації за який є ззгальнодоступними).
Загальна кількість історичних публікацій, зібраних нами – близько 700.
Понад половина з них існує сьогодні в єдиному екземплярі в архівах та фондах стародруків наукових бібліотек. Ще третина матеріалів взагалі не зберіглась на території України. Більшість з них у наш час знаходиться в аварійному стані і більше не видається в бібліотеках. Тож ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ ЦИХ МАТЕРІАЛІВ НЕ ДОСТУПНА ЧИТАЧАМ.
Загальний обсяг матеріалу – близько 4000 сторінок. Планується, що видання матиме 8 томів. Запланований наклад – 300 примірників, що будуть поширені серед бібліотек, заповідників, наукових закладів та інших закладів, де вони будуть збережені й доступні читачам. Частина накладу буде передана в заповідник і поширюватиметься на розсуд його керівництва.
Що ми робили протягом 2,5 років роботи? Передусім переглядали всі збережені в архівах і історичних бібліотеках періодичні видання й газети з 1845 до 1945 в пошуках статей про Асканію-Нова. Пошук охопив бібліотеки різних країн і багато приватних колекцій.
60% знайденого – публікації, про які до початку пошуку не було відомо з жодного іншого видання або статті, присвячені Асканії-Нова.
Тож, мета нашого проекту – зберегти для нащадків всі публікації про Асканію-Нова і зробити їх доступними всім охочим
Проект приурочений до 100-річного ювілею заповідника.
Зображення обкладинок є унікальними картинами, створеними художницею Ольгою Надєіною спеціально для цього видання. Всі зображення створені за мотивами фотографій працівника Асканії-Нова (теж був репресований) Г. Рібергера, знятими орієнтовно 1911 року.
На цей час завершена робота з макетування 1 та 2 томів видання. До першого тому включені 118 публікацій, датованих з 1845 по 1922 рік включно (обсяг – 560 сторінок). До другого тому включені 94 публікації, датовані з 1923 по 1925 рік включно (обсяг – 540 сторінок). Серед них статті українською, російською, німецькою, французькою та угорською мовами. Правопис збережений, згідно з оригінальними джерелами. У частині матеріалів збережені публікації (у випадках, де це дозволив зробити сучасний стан збережених оригіналів). Триває макетування наступних томів.
Запрошуємо Вас стати меценатами видання!
Хочете допомогти? Пишіть на [email protected]
