Україна постійно заявляє про наміри збільшити площу природно-заповідного фонду. Це важливо і з точки зору збереження біорізноманіття, і з міркувань добробуту людей. Урешті, певна кількість природоохоронних територій задекларована державними нормами і є частиною євроінтеграційних вимог до України. Утім, наміри держави часто лишаються лише намірами…
Сьогодні громади мають свободу у вирішенні культурних, соціальних, земельних, екологічних та інших питань. На жаль, часто ухвалені рішення – не на користь природі (ідеться про розорювання природних територій, передачу їх під забудову тощо). Крім того, громади рідко ініціюють збереження цінної природи. Маємо, звісно, прекрасні винятки (Білогородська та Студениківська громади на Київщині, Злинська на Кіровоградщині, Комарська на Донеччині, Прибужанівська на Миколаївщині), однак у більшості випадків ініціатива створення об’єктів ПЗФ іде від природоохоронців чи науковців. За досвідом нашої Групи, часто громади, не підтримуючи створення природоохоронних територій, відмовляють у погодженні об’єктів ПЗФ. Через це багато цінної природи залишається в підвішеному стані: процес створення розпочався, але лишається незавершеним.
Якщо подивитися на всі території ПЗФ на карті, ми побачимо своєрідні «білі плями» – громади, де досі немає жодного об’єкта чи території природно-заповідного фонду. Що цікаво: більшість таких громад досліджувалися й навіть подавалися пропозиції про створення в їх межах заповідних територій. Проте з різних причин ці заповідні території й досі не створені. Крім того, в Україні є кілька десятків громад, де під охороною в статусі пам’яток природи перебуває лише одне чи група дерев, тобто ПЗФ на їх території є, але його площа – кілька квадратних метрів. Таким громадам лише умовно можна ставити «+» щодо внеску в збільшення відсотка заповідності.
Ми проаналізувати наявність природно-заповідного фонду в межах громад України та визначили, де взагалі немає охоронюваних територій. В антирейтингу не враховано території тимчасово окупованого Криму, оскільки там громади поки не сформовані. До уваги ми брали і номінально сформовані громади тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Створення територій ПЗФ у таких громадах є необхідністю, адже ОТГ має територіально обмежений ресурс. Приміром, у степових областях цінні степові балки часто підпадають під приватизацію та розорювання. У таких реаліях через відсутність заповідних територій в майбутньому у громади не залишиться природи. Багато пропозицій минулих років щодо створення територій ПЗФ були саме стосовно таких громад.
В Україні існує 172 громади (11,7% від всієї кількості ОТГ в Україні), які охоплюють 7,5% території нашої держави й де відсутні території ПЗФ. У межах Одеської, Херсонської та Дніпропетровської областей – найбільше громад без територій ПЗФ. Утім, саме тут сконцентрована понад третина всіх видів Червоної книги України – представників степових екосистем.
Лідерство антирейтингу за кількістю ОТГ без об’єктів та територій ПЗФ очолює Одещина. Тут у межах 33 громад немає жодного ПЗФ. У трійку лідерів входить Дніпропетровська та Херсонська області.
Найменша кількість громад без ПЗФ на Вінниччині (1 громада) та у Волинській області (1 громада).
Наразі дуже важливо активізувати створення заповідних територій на Херсонщині, особливо на деокупованій її частині. Використання тут земель виглядає найбільш апокаліптичним: область має десятки громад, де вся природа сконцентрована в межах однієї ділянки, а в деяких громадах природи взагалі немає (тимчасово окуповані Костянтинівська та Рубанівська громади). Пропозиції створення там заказників та РЛП уже були. Вони надавалися науковцями Херсонського ДАУ. Загалом пропонувалося створити 125 територій та об’єктів ПЗФ різного рівня. Цікаво, що більшість громад без ПЗФ мають унікальні, «ендемічні» біотопи Херсонщини – поди, які потребують заповідання. Це єдина природа, яка є в центрі посушливої, розораної Херсонщини.
Важливо, що в межах деяких громад без заповідних територій, зустрічаються унікальні ендемічні, реліктові та занесені до Червоної книги України види рослин. Приміром, Одещина. Тут на межі Доброславської та Візирської громад зростає західнопричорноморський локальний ендемік – ковила травнева. І лише в межах Окнярської громади відомі місцезростання дроку чотиригранного, який є ендеміком та реліктом і який за межами України відомий у кількох місцезростаннях в Молдові. А в межах Великоплосківської та Степанівської громад відомі одні з небагатьох місцезростань пізньоцвіту Фоміна. І це лише коротка характеристика цінності громад однієї області.
Протягом 2020-2023 років ми подали клопотання про створення територій ПЗФ в 10 громадах, де і досі немає жодної природоохоронної території… Уже зараз ми працюємо над тим, щоб виявляти перспективні для заповідання території саме в межах громад без ПЗФ.
Детальна інформація щодо кожної області: Таблиця
Віктор Скоробогатов, Олексій Василюк
