До заказників пропонуємо включити балки та відслонення крейди в долинах річок Айдар, Красна та їхніх приток на півночі області. А також невеликі ділянки широколистяних неексплуатаційних байрачних лісів, що на кінцях відрогів балок.
Частина крейдяних відслонень ще з радянських часів передані як неугіддя до складу держлісфонду, проте через складний рельєф та непридатні лісорослинні умови вони не використовуються для ведення лісового господарства. Попри абсолютну нецікавість цих територій для господарників, вони дуже цінні з точки зору охорони природи.
Перші відомості про цю ділянку крейдяних степів опубліковані в роботі Б. Кашменського «Растительность меловых обнажений Старобельского уезда Харьковской губернии (Бассейн р. Айдара)» у 1906 році. У своїй праці Кашменський посилається на публікації з 1859 р. Ґрунтовне вивчення крейдяної рослинності та описи конкретних ділянок розпочались на території України саме тут, біля с. Танюшевка. Тоді Кашменський відмітив кілька видів рослин, що сьогодні занесені до Червоної книги України – Hyssopus cretaceus Dub., Artemisia hololeuca MB., Linaria cretacea Fisch., Matthiola fragrans DC.
Сьогодні вивчення крейдяної флори є популярним напрямком ботанічних досліджень. Цій темі присвячено щонайменше 500 статей у наукових виданнях.
Найбільш вдалим місцем для створення нових ПЗФ на підконтрольній частині Луганської області є крейдяні відслонення та долини річок, що перебувають у природному стані і є місцем концентрації багатьох видів рослин і тварин з Червоної книги України. Саме ці місця віднесені до рідкісних типів природних оселищ «E1.13 Continental dry rocky steppic grasslands and dwarf scrub on chalk outcrops/Континентальні сухі кам’янисті остепнені трав’яні угруповання та чагарнички на крейдяних відслоненнях», занесених до Резолюції 4 Бернської конвенції.[1] Це означає, що мінімум 60% національного обсягу цих типів оселищ повинні отримати природоохоронний статус. Під час Міжнародного біогеографічного семінару 2019 року у Мінську зазначені оселища отримали статус «IN MOD» – такі, що потребують створення природоохоронних територій міжнародного значення (не говорячи вже про національне).
Для відслонень крейди характерні як вузькоспеціалізовані види, що пов’язані саме з виходами крейди, так і більш поширені рослини, які є досить звичайними і на відслоненнях інших гірських порід, на порушених ґрунтах, пісках, солончаках.
На стрімких частинах схилів з ухилом 30-40º, де в результаті ерозії виходять на поверхню крейдяні породи, формується специфічна кальцієфільна рослинність. При створенні заказника на цій території будуть забезпечені охороною чотири рослинних формації з Зеленої книги України (формації ковили найкрасивішої, Лессінга, волосистої, гісопу крейдяного) та 9 видів рослин з Червоної книги України: Громовик донський (Onosma tanaitica Klokov), Гісоп крейдовий (Hyssopus cretaceus Dubjan.), Келерія Талієва (Koeleria talievii Lavr.), Ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.), Ковила волосиста (Stipa capillata L.), Ковила найкрасивіша (Stipa pulcherrima K.Koch), Полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca M.Bieb. ex Besser), Ранник крейдяний (Scrophularia cretacea Fisch. ex Spreng.), Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klokov et Zoz ). А також 6 видів рослин, внесених до регіонально рідкісних видів в Луганській області: Астрагал білостебловий (Astragalus albicaulis DC.), Китятки крейдяні (Polygala cretacea Kotov), Льон Черняєва (Linum czerniaevii Klokov), Рогачка крейдяна (Erucastrum cretaceum Kotov), Ряст Маршалла (Corydalis marschalliana Pers.), Чебрець вапняковий (Thymus calcareus Klokov & Des.-Shost.).
Типовим для крейдяних дiлянок iз ссавцiв є бабак степовий (Marmota bobak Mull.). У 2021 році цей вид був занесений до ЧКУ. Цей вид є центральним об’єктом охорони на території проектованого заказника: саме тут розміщені поселення бабаків. На початку XIX століття байбаки заселяли практично всю Євразію, але сьогодні в Україні у гарному стані колонії збереглися лише на півночі Луганщини. В інших регіонах чисельність байбака скоротилася через надмірну експлуатацію земель та потужний тиск мисливства. Запропоновані нами заказники можуть зберегти 50 колоній бабаків.
Окрім цього, територія проектованого заказника є важливим місцем для сезонної міграції птахів. Об’єкт лежить в межах причорноморсько-азовського шляху прольоту птахів, яким мігрують мартини та крячки, а також широкофронтального меридіанного міграційного шляху, яким мігрують сіра чапля, білий лелека, чирок.
Також ми зафіксували тут під час експедицій поселення рідкісного птаха, занесеного до Червоної книги України – пугача (Bubo bubo).
ДОВІДКА
Основна площа крейдових виходів в Україні зосереджена на території Луганської області (7909 га). У Донецькій області площа крейд значно менша і становить 1158 га. Таким чином, крейдяні ландшафти займають 0,3% загальної площі Луганської області та 0,05% Донецької області. Це пов’язано не з відсотком збережених крейдяних виходів, а з поширенням різноманітних форм рельєфу на території цих областей. Просторовий розподіл крейд в Донецькій області приурочений до ділянок, розміщених вздовж берегів річок Сіверський Донець і р. Кринки. Однак наразі через недбалу політику органів місцевого самоврядування вони знищуються місцевою програмою залісення.
Значна частина (32,9%) крейдяних виходів віднесена до земель державного лісового фонду, тобто передана під лісорозведення. Загалом 2655 га ділянок з виходами крейдяних порід на території Луганської області віднесено до земель ДЛФ. Це 32,9% від всіх виходів крейдяних порід області та 0,7% від ДЛФ області. Найбільша частка виходів входить до складу ДЛФ у Старобільському (237 га, 52,1% від площі цього біотопу в районі), Сватівському (259 га, 47,5%) та Білокуракинському (275 га, 43,9%) районах.
Ділянки з виходами крейдяних порід наявні на території 29 об’єктів природно-заповдіного фонду із 194 існуючих у Луганській області: регіональний ландшафтний парк «Біловодський», заповідне урочище «Нижньодуванське», та заказники «Терни», «Сватівський», «Балакирівський», «Мостківський»,«Гончарівський», «Калинівський», «Новолимарівський», «Лісова перлина», «Балка Плоська», «Новобіла», «Білогорівський», «Крейдяні скелі», «Гришине», «Балка Березова», «Знам’янський яр», «Луганський», «Новочервоненська», «Зарічна», «Ліснополянська», «Еремусовий схил», «Самсонівська заводь», «Кам’янський», «Новорозсошанський», «Донцівський», «Великоцький», «Урочище Колядовка», «Розсохувате». Загальна площа ділянок з виходами крейдяних порід, що входить до складу ПЗФ у Луганській області, становить 786 га. Це 0,95% від площі ПЗФ області та 9,7% від всіх ділянок з виходами крейдяних порід області. Тобто відсоток заповідності досліджуваного біотопу в Луганській області становить приблизно 10%.
