Південь Херсонської області є місцем найбільшої концентрації природоохоронних територій в Україні. Саме тут розташовані найважливіші для водно-болотних птахів території в усьому північному Причорномор’ї. Вони охороняються на міжнародному рівні Рамсарською конвенцією і входять до Смарагдової мережі Європи.
Лише на Херсонщині – 7 Рамсарських угідь, які за займаною площею (432 359 га) становлять понад половину водно-болотних угідь України. Також на Херсонщині – 23 об’єкти Смарагдової мережі, площею понад 1 млн га. Тут функціонують біосферний заповідник «Асканія-Нова імені Ф.Е. Фальц-Фейна» та Чорноморський біосферний заповідник, кілька нацпарків та великі за площею заказники.
А ще надзвичайно цінні природні ділянки, заплановані для заповідання і створення міжнародних природоохоронних об’єктів (проектований нацпарк «Долина курганів»; проектовані заказники «Кардашинське болото», «Короводинський», «В’яземський», «Ягорлицький степ», «Забарине», «Вільхові Саги», «Пилипцеві озера» тощо. Загалом у Херсонській області заплановано створити 125 нових об’єктів ПЗФ загальною площею майже 155 тисяч га (детальніше – у нас на сайті).
Улітку ці місця є найбільшим у регіоні місцем зосередження гніздових колоній мартинів, крячків, чапель, а також куликів та інших птахів. Ці колонії нараховують тисячі птахів, серед яких багато рідкісних. Вони відіграють важливу роль у підтриманні чисельності популяцій рідкісних видів не лише України, а й всієї Європи. Під час міграції ці птахи зупиняються для відпочинку та на поживу саме на узбережжях Чорного моря та Сивашу.
Узимку на півдні області зимує багато популяцій водно-болотних птахів, які прилітають сюди з різних регіонів. Так утворюються найбільші зимові скупчення птахів в Україні, вивченням яких десятиліттями займаються науковці. Узимку тут можна побачити казарку червоноволу, яка перебуває під загрозою зникнення у світовому масштабі; дрохву, яка належить до уразливих видів. Чому цей регіон такий привабливий для птахів? По-перше, морські мілководдя дозволяють прогодувати сотні тисяч птахів протягом всього року. По-друге, ідеться переважно про природоохоронні території, де птахи просто не зустрічаються з людьми і де їх нічого не лякає.
Будь-яка зміна умов існування може бути згубною для водно-болотних угідь та призвести до їх швидкої деградації. Надзвичайно чутливими скупчення птахів є до присутності людей, техніки та звуків вибухів.
Нині ми не знаємо достеменно, що відбувається на заповідних територіях. Проте інформація, яка надходить, свідчить про серйозні загрози для птахів через дії російських військових.
Починаючи з листопада на Херсонщину прилетять птахи з півночі. Вони зимували тут протягом століть. А можливо й тисячоліть. Куди полетять вони від бойових дій, якщо за тривалий час вони не змогли обрати іншого придатного місця? Скільки їх переживе зиму і повернеться назад до півночної Європи?
#ПрямуємоРазом #MovingForwardTogether #EU4USociety
