Не лише наслідки війни впливають на природу, але й природа може впливати на наслідки війни, зменшуючи їхній негативний вплив на людину.
Усім відома зона відчуження Чорнобильської АЕС, територію якої залишили люди через радіаційне забруднення після аварії 1986 року. Цей випадок перетворився на світовий взірець того, як на певній території може відновитися природа в разі, коли там припиняється будь-який вплив людини. Тепер зона відчуження є найбільшим диким лісом Центральної Європи, на її території створено біосферний заповідник і безліч науковців прагнуть потрапити до нього з метою вивчення дикої природи. Крім очевидної користі для диких рослин і тварин, які повернули собі величезну площу для існування, відновлення лісів у зоні відчуження дуже корисне і для людей. Незважаючи на радіаційне забруднення території, тамтешні ліси надають людям більшість екосистемних послуг, характерних для інших лісів. Вони впливають на підтримання м’якого й вологого мікроклімату в регіоні Полісся, вилучають з атмосфери двоокис вуглецю та формують чисте, насичене киснем повітря, що переноситься на південь – до Києва. Саме природні екосистеми забезпечують виконання зоною відчуження бар’єрної функції, запобігаючи поширенню радіонуклів. Крім того, ця територія є своєрідним резервуаром, адже регулювання та очищення водного стоку болотистою місцевістю дає змогу забезпечувати Київ чистою водою протягом тривалого часу. І звісно, ці ліси надають притулок мільйонам живих організмів, що населяють їх. Тож забруднена в минулому територія, хоч і не стала придатною для життя людей, все ж робить наше життя довкола більш безпечним та комфортним.
А що ж і з подоланням наслідків війни? Вибухи боєприпасів, проїзд техніки, будівництво ліній оборони, пожежі в лісах, тотальне замінування: усе це руйнує природу та унеможливлює доступ до неї. Безліч того, за що ми любимо природні території, після бойових дій залишається понівеченим та недоступним для відвідування. Найбільш руйнівні втрати війна приносить лісам, друге місце посідають степи та луки і вже потім інші типи біотопів. Утім,, приміром, болота практично не страждають, адже бойові дії їх зазвичай оминають(а якщо ні, то саме болота стають екосистемами, що зупиняють просування ворожої техніки, подекуди назавжди поглинаючи її). Усі важливі властивості боліт, що впливають на формування клімату, водності річок і збереження органіки, накопиченої впродовж тисячоліть у торфі, не втрачаються. Аналогічно не втрачаються всі послуги всіх обводнених екосистем.
Окреме місце серед впливів на природу посідає замінування територій. Саме собою замінування не руйнує жодну з екосистем і не заважає виконанню ними більшості функцій. Виняток становлять соціокультурні послуги екосистем, важливі для нашого духовного, емоційного, культурного збагачення. Це можливість відпочинку, естетичного задоволення, наукових досліджень, освіти і туризму. Такі екосистемні послуги повністю зникають разом із втратою можливості відвідування природи. Руйнівними для нашого морального стану можуть стати самі лише новини про те, що ми довго не зможемо відвідувати улюблені місця в природі, ходити в тиші в пошуках грибів, мандрувати перевіреним маршрутом у вихідні дні та проводити ніч у наметі з друзями. Науковці (навіть ті, що вивчають наслідки війни) більше не зможуть потрапити в місця, де відбулись зміни, або в ті, де моніторинг тривав щороку впродовж десятиліть. Вчителі не можуть провести екскурсії для учнів, а викладачі університетів – організувати студентську практику. Усі корисні властивості природи, які потребують від нас особистого відвідування екосистем повністю перекреслюються, коли територія виявляється замінованою.
З іншого боку, якщо екосистеми зберігають деякі властивості, вони допомагають нам подолати наслідки воєнних дій. Ці властивості є вкрай важливими, адже їх неможливо замінити технологічними процесами. Більше того, деякі екологічні наслідки війни нам допоможуть подолати лише природні екосистеми.
Рослини, ґрунтові організми, бактерії і навіть деякі групи тварин здійснюють біологічну ремедіацію: вилучають з ґрунтів та водойм небезпечні речовини, що потрапили туди під час вибухів боєприпасів та горіння техногенних об’єктів. Водні екосистеми, болота та долини річок забезпечують фільтрацію забруднених вод та накопичують забрудники. Лісові екосистеми фільтрують забруднення атмосфери та покращують якість повітря, забрудненого під час бойових дій. Трав’яні біотопи захищають пошкоджені ґрунти від вітрової та водної ерозії, поновлюють утворення ґрунту та накопичення в ньому вилученого з атмосфери двоокису вуглецю. Тож відновлення трав’яного покриву не лише поновлює процес ґрунтоутворення й очищення території від забрудників, але й стабілізує клімат. А захищений травами ґрунт перешкоджає поверхневому стоку, який міг би виносити речовини-забрудники у водойми.
Усю цю колосальну роботу одночасно здійснюють мільярди живих організмів і роблять це лише тому, що живуть своїм життям. І цю роботу, без якої неможливо буде відновити Україну після перемоги, не можемо зробити ми з вами. Що можемо і маємо зробити ми – докласти максимум зусиль для того, щоб зберегти всі наявні природні біотопи та дати природі відновитись на тих територіях, де вона була пошкоджена.
Найкращим рішенням для пошкоджених війною територій, на нашу думку, має стати ренатуралізація – природне відновлення біотопів, так би мовити, здичавіння цих територій. Лише так найбільш ефективно можна буде подолати механічні та хімічні наслідки бойових дій, що зробили територію непридатною для подальшого використання. Це стосується як природних, так і господарських територій. Такий шлях дозволить у цілому покращити стан довкілля в Україні, адже збільшить кількість природи, а отже, чистого повітря, води і зручнішого мікроклімату. Сприятиме досягненню Україною цілей збереження природи, визначених у рамках міжнародних договорів, зокрема Конвенції про біологічне різноманіття.
Дослідження проводиться в рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» за фінансової підтримки ЕПЛ та Уряду США.
#TEDJusticeROL
#екосистемні_послуги
