Війна росії проти України триває вже місяць. Наслідки її впливу на довкілля нашої країні ще належить оцінити у майбутньому. Сьогодні спробуємо спрогнозувати можливий впив війни на пташине населення.
Яскравим прикладом впливу війни на птахів стало захоплення росією східної частини України. Після створення в 2009 році Національного природного парку «Меотида» в Донецькій області, працівниками парку було налагоджено повне обмеження відвідування верхньої частини Кривої коси на азовському узбережжі. Наслідки не змусили довго чекати – чисельність воно-болотних птахів швидко зросла. Зокрема, масово почали гніздитись мартини каспійські (Ichthyaetus ichthyaetus), занесені до Червоної книги України (ЧКУ) – розмір гніздової колонії швидко сягнув 3 тисяч і вона стала найбільшою колонією цього виду в Європі. Саме на Кривій косі вперше почав гніздитись на території України кучерявий пелікан (Pelecanus crispus) (ЧКУ) – колонія нараховувала 17 пар. Зросла також чисельність кулика-сороки (Haematopus ostralegus) (ЧКУ). А кількість рябодзьобих крячків (Thalasseus sandvicensis) у цьому місці сягнула приблизно 60 тисяч пар. Усе це гніздове угруповання зникло одномоментно в 2015 році, коли Криву косу почали використовували російські окупанти для висадки десанту та інших цілей. Унаслідок окупації перестала працювати служба охорони нацпарку. У наступні роки тут продовжили гніздитись у невеликій кількості лише рябодзьобі крячки.
Водно-болотні угіддя азово-чорноморського узбережжя України нині продовжують відігравати надзвичайно важливу роль для збереження популяцій багатьох видів птахів в європейському масштабі. Не дивно, що саме тут розташовані Чорноморський біосферний заповідник, Азово-Сиваський НПП та інші природно-заповідні території, які забезпечують їх охорону. Адже тут влаштовують багатотисячні колонії різні види мартинів та крячків, куликів та інших водно-болотних птахів. У ході нового етапу війни росії проти України в 2022 році азово-чорноморське узбережжя в межах Донецької, Запорізької та Херсонської областей перебувають під тимчасовою окупацією. Унаслідок цього служби охорони природно-заповідних територій нерідко не можуть виконувати свої функції. Наслідки цього нам належить дізнатись згодом.
Іншою уразливою групою птахів від військових дій є види, що гніздяться в лісах. Найбільшими ризиками в таких екосистемах для птахів є розлякування в результаті бойових дій, вирубування лісу, пожежі (внаслідок обстрілів та свідоме підпалювання) тощо. На території сучасних військових дій на півночі країни зосереджено значні (в масштабах України) гніздові популяції видів, занесених до ЧКУ – лелеки чорного (Ciconia nigra), підорлика малого (Aquila pomarina), орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla), змієїда (Circaetus gallicus), журавля сірого (Grus grus), тетерука (Tetrao tetrix). У східній частині України зосереджені гніздові угруповання орлана-білохвоста, орла-карлика (Hieraaetus pennatus), могильника (Aquila heliaca), журавля сірого, пугача (Bubo bubo). Потенційно вони можуть постраждати від згаданих вище факторів, проте швидше за все їхня дія буде мати локальний характер та не матиме суттєвого впливу на популяції.
У цілому, вплив війни в Україні на птахів буде залежати від тривалості та інтенсивності дії негативних чинників.
Максим Гаврилюк, орнітолог Української природоохоронної групи
