На початку повномасштабного вторгнення росії ми не зайвий раз нагадали громадам Миколаївщини про те, що в їхніх межах є об’єкти природно-заповідного фонду, до складу яких входять земельні ділянки різного цільового призначення.
За законом 2211-IX “Щодо регулювання земельних відносин в умовах військового стану” спростився дозвіл передачі земель в оренду чи власність. Проте автори закону зовсім не думали, що понад 95% ПЗФ не сформовані в державному земельному кадастрі як землі природно-заповідного фонду.
Насправді в межах заповідних територій є різні за типом власності і цільового призначення землі. Вони – в зоні ризику. Громади не завжди звіряють плани ділянок, які віддають у власність чи оренду, з межами заповідних земель.
У листах наш Віктор Скоробогатов для кожної заповідної території прописав усі кадастрові номери, що входять до їх складу, і нагадав громадам норми закону України “Про природно-заповідний фонд України”. Нагадування ми надіслали й Веселинівській громаді, але вже з меседжем, що через повний ігнор і порушення земельного й природоохоронного законодавства ми звернулися до прокуратури.
Підстава – у заказнику сформували нові ділянки комунальної власності й розорали їх. Про це писали раніше .
Прокуратура наразі вивчає матеріали. Утім, збір фактів і доказів усладнює те, що наразі Держгеокадастр не проводить планових та позапланових перевірок (власне як і Державна екологічна інспекція). А їхнє обстеження є доказом для прокурорів, який залучається до матеріалів досудового розслідування.
Проте вони вже отримали відповідь від громади, мовляв, ніяких порушень немає, а роздерибанені ділянки формувались ще до створення заказника.
Від прокуратури теж були чіткі месенджи, за якими ми зрозуміли, що вони не знають чіткого алгоритму створення ПЗФ.
Ми звернулися до прокуратури Миколаївської області і попросили надати приписи Управлінню екології Миколаївської ОВА про якнайшвидше оформлення положення та охоронних зобов’язань на заказник, оскільки від моменту створення вже минуло близько року.
