Наша діяльність по ОВД – підсумки 2025
2025 рік відгримів, розпочалися задачі й виклики нового, 2026 року. Тож ми хочемо підбити підсумки та поділитися з вами нашими здобутками на теренах оцінки впливу на довкілля за минулий рік.
2025 рік відгримів, розпочалися задачі й виклики нового, 2026 року. Тож ми хочемо підбити підсумки та поділитися з вами нашими здобутками на теренах оцінки впливу на довкілля за минулий рік.
ДП «Ліси України» пропонує 50 ділянок на полонині Руна обстежити під рубки… через тиждень, 19–20 січня, коли за таких погодних умов та снігу, навіть фізично важко обійти ці ділянки.
Черкаська обласна рада не підтримала створення заказника місцевого значення «Боровичок» площею 85 га у Мошнівській громаді, попри погодження громади.
Окупаційна влада Криму вкотре прозвітувала про «створення» парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва санаторію «Морський прибій». Ця новина виглядає особливо цинічною, адже йдеться про об’єкт, який був оголошений заповідним ще у 2000 році — задовго до російської окупації півострова.
Миколаївська обласна рада офіційно підтримала створення цієї особливої території в межах Прибужанівської громади. Це 127 гектарів степу, які тепер під надійним захистом!
Dажливіше боротися з причиною проблеми, а не з наслідками. І у своїй більшості незаконні «ялинки» — це зрубані самосійні ліси на землях комунальної та приватної власності.
Рубки проводяться на площах у десятки гектарів. Проводяться відкрито, серед білого дня. І не десь далеко, в недоступних місцях, а прямо в межах Луцької міської ради.
Росія продовжує використовувати українські заповідники для посилення своїх територіальних амбіцій. Нагадаємо, що в минулому російські чиновники намагалися зробити так, щоб українські заповідні території були представлені в міжнародних базах як такі, що належать росії. Цим спробам вдалося запобігти. Проте з 2025 року росія розпочала нову діяльність у цьому напрямку, оголошуючи рішеннями свого уряду створення вже існуючих…
Це розширення, яке відбулося за нашої підтримки завдяки наполегливості та ініціативі громади, знаменує собою потужний крок у захисті унікального біорізноманіття.
Чи можна розвивати громади, ігноруючи природу? У час кліматичних змін та євроінтеграційних прагнень довкілля перестає бути другорядним питанням – воно стає фундаментом розвитку.